ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 86901204

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 641/2869/18 Суддя суду 1 інстанції: Маньковська О.О.

Провадження № 33/818/83/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Чопенко Я.В., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 липня 2018 року,-

в с т а н о в и в:

Згідно цієї постанови

ОСОБА_1 , 1976 року народження, громадянка України, мешканка м. Харків , -

- визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 163-1 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 85 грн.

Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 352, 40 грн.

Як зазначено в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1 працюючи на посаді директора ТОВ «Девелопмент груп», що розташоване за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, буд. 136/8, вчинила правопорушення у веденні бухгалтерського та податкового обліку, що призвело до порушень ст. 1 та ст. 9 ЗУ від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 1234.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5 п. 6, п. 9.2, п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, пп.1.2, пп. 1, пп.2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 3.5 п. 3.13 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 28.032013 № 433, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 сумі 22711 грн. Факт порушення встановлено актом перевірки від 17.04.2018 року № 1464/20-40-14-05-19/36986005.

Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з відсутністю належних доказів, які б підвереджували склад адміністративного правопорушення.

Разом з тим, ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження цієї постанови, посилаючись на те, що вона в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймала, про розгляд справи не повідомлялася, з текстом постанови ознайомилась тільки 25.11.2019 року з сайту «Судовий реєстр».

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явилася, що в силу вимог ст.294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.

Просила розглядати справу за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї ненадійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 участі не приймала.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату і час слухання справи повідомлена своєчасно і належним чином.

Згідно вимог ст. 277-2 КУпАП повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення є вручення особі яка притягається до адміністративної відповідальності судової повістки.

В матеріалах справі містяться данні щодо направлення судових повісток на адресу ОСОБА_1 , проте на (а.с. 14-17) знаходяться повістки, які повернуті з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення», що не свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час судового засідання.

За таких обставин ОСОБА_1 була позбавлена можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Це є порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справі нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, щокожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд визнав, що у провадженнях в адміністративній справі щодо заявника не забезпечувалися важливі процедурні гарантії і що, враховуючи обставини справи, ці процедурні недоліки були достатньо серйозними, аби ставити під сумнів справедливість провадження, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи викладене, постанова судді суду першої інстанції 11 липня 2018 року підлягає безумовному скасуванню.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розглядусправи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

У зв`язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП.

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 липня 2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду Я.В. Чопенко