Єдиний унікальний номер 235/4969/19 Номер провадження 22-ц/804/2851/19
Головуючий у 1-й інстанції Величко О.В. Єдиний унікальний номер 235/4969/19
Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/2851/19
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Папоян В.В.
суддів Біляєвої О.М., Будулуци М.С.,
за участю секретаря Сергєєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області в режимі відеоконференції за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2019 року цивільну справу №235/4969/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод», третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів (головуючий у 1 інстанції суддя Величко О.В.),
В С Т А Н О В И В :
У липні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів. В обґрунтування вимог зазначала, що з 01.04.2005 року сторони перебувають в трудових правовідносинах. Та починаючі з 14 листопада 2014 року вона обіймає посаду головного метролога філії начальником відділу метрології і прийнята головним метрологом заводу за сумісництвом.
У зв`язку з вагітністю та пологами вона перебувала на лікуванні в гінекологічному відділенні КЗОЗ «Перинатальний центр м.Маріуполь» у періоди: з 20 лютого по 10 березня 2017 року; з 15 березня по 05 квітня 2017 року; з 06 квітня по 27 квітня 2017 року; з 28 квітня по 31 серпня 2017 року; 01 по 14 вересня 2017 року. Та ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину ОСОБА_2 .
У травні 2017 року копії листків непрацездатності нею були направлені на адресу відповідача, але роботодавець відмовив їй в оплаті лікарняних листів, нарахуванні допомоги по вагітності та пологах з тих підстав, що виробничі активи підприємства знаходяться на непідконтрольній Україні території у місті Донецьку та у них відсутня інформація про тривалість стажу та розмірі середньої заробітної плати.
З цих підстав, в листопаді 2017 року вона звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод», в якому просила зобов`язати відповідача подати до робочого органу Фонду заяву-розрахунок для відповідного фінансування та виплати їй коштів згідно наданих листків непрацездатності.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 16.03.2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 15.05.2018 року, в задоволенні її позову було відмовлено у зв`язку з тим, що при зверненні вона не надала необхідних документів, зокрема довідку з Пенсійного фонду за формою ОК-7 та оригінали листків непрацездатності.
02 квітня 2018 року вона направила на адресу відповідача оригінали листків непрацездатності за №№ 442373, 442754, 442363, 096126 і оригінали відомості форми ОК-7 №1287, які останнім були отримані 06.04.2018 року. Після чого вона неодноразово зверталася до відповідача з відповідними заявами про виплату. Проте, листами №0717-025 від 13.03.2019 року та №01/255-04 від 16.05.2019 року її було відмовлено, з тих підстав, що вона працювала на філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «ДМЗ» і у відповідача відсутні будь-які відомості про облік, нарахування заробітної плати та єдиного соціального внеску працівникам філії.
Вважає таку відмову незаконною та просить стягнути з відповідача на її користь за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності 5952,80 грн., у тому числі: за листком непрацездатності серія АДГ № 442432 з 20 лютого по 10 березня 2017 року - 1991,95 грн.; за листком непрацездатності серія АДГ № 442363 з 15 березня по 05 квітня 2017 року - 1972 ,85 грн.; за листком непрацездатності серія АДГ № 422373 з 06 по 27 квітня 2017 року - 1988 грн.
Також просить зобов`язати відповідача подати до Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області заяви-розрахунки для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду допомоги по тимчасовій непрацездатності з наступними відомостями: по листку непрацездатності серія АДГ № 442432 з 20 лютого по 10 березня 2017 року - сума допомоги по тимчасовій непрацездатності всього 7569,41 грн., сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду 5577,46 грн., страховий стаж загальний 96 місяців та за останні 12 місяців 11 місяців; по листку непрацездатності АДГ № 442363 з 15 березня по 05 квітня 2017 року - сума допомоги по тимчасовій непрацездатності всього 8680,54 грн., сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду 6707,69 грн., страховий стаж загальний 96 місяців та за останні 12 місяців 10 місяців; по листку непрацездатності серія АДГ № 442373 з 06 по 27 квітня 2017 року - сума допомоги по тимчасовій непрацездатності всього 8747,20 грн., за рахунок коштів Фонду 6759,20 грн., страховий стаж загальний 96 місяців та за останні 12 місяців 9 місяців; за листком непрацездатності серії АДГ № 442754 з 28 квітня по 31 серпня 2017 року сума допомоги по вагітності та пологах всього 50097,60 грн., сума допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду 50097,60 грн., страховий стаж:загальний 96 місяців та за останні 12 місяці 9 місяців; за листком непрацездатності серія АДГ № 096126 з 01 по 14 вересня 2017 року - сума допомоги по вагітності та пологах всього 5566,40 грн., сума допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду 5566,40 грн., страховий стаж загальний 96 місяців та за останні 12 місяців 9 місяців. Також просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати у розмірі 7036,80 грн.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» на користь позивача оплату за перші п`яти днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності серії АДГ № 442432 з 20 лютого по 10 березня 2017 року в сумі 1991,95 грн., за листком непрацездатності серії АДГ № 442363 з 15 березня по 05 квітня 2017 року в сумі 1972,85 грн., за листком непрацездатності серії АДГ № 442373 з 06 по 27 квітня 2017 року в сумі 1988 грн., а всього 5952,80 грн.
Зобов`язано відповідача подати до Покровського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України заяви-розрахунки для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листками непрацездатності серії АДГ № 442432 за період з 20 лютого по 10 березня 2017 року, серії АДГ № 442363 за період з 15 березня по 05 квітня 2017 року, серії АДГ № 442373 за період 06 по 27 квітня 2017 року, серії АДГ №442754 з 28 квітня по 31 серпня 2017 року, серії АДГ № 096126 з 01 по 14 вересня 2017 року.
Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати в розмірі 1536,80 грн.
Частково не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про зазначення конкретних даних, які повинні міститися в заявах-розрахунках, щодо сум виплат, в тому числі за рахунок коштів Фонду, страхового стажу загального та за останні 12 місяців, а також в частині відмови в стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн., скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог зазначає, що ухвалення судового рішення у такий редакції фактично не вирішує спору по суті між сторонами. Суд першої інстанції помилково зазначив, що спір виник саме з відмовою відповідача скласти та надати заяви-розрахунки Фонду, а не правильністю їх оформлення. За таких обставин, рішення суду неможливо буде виконати, оскільки відповідач посилатиметься на відсутність необхідних відомостей для оформлення заяв-розрахунків. Щодо витрат на правову допомогу, то відмова суду у їх стягненні у зв`язку з тим, що в акті приймання-передачі робіт відсутній час, витрачений на надання правових послуг, є необґрунтованою. Стаття 137 ЦПК України не передбачає право суду відмовити у стягненні витрат на правову допомогу.
Відповідачем також подано апеляційну скаргу, у якій він не погоджується з висновками суду щодо задоволення позовних вимог та просить рішення суду в цій частині скасувати, в іншій - залишити без змін.
В обґрунтування зазначає, що суд неналежним чином з`ясував обставини по справі, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження її вимог. Листок непрацездатності АДГ №442432 було надано лікувальним закладом у м. Маріуполь, тоді як позивач перебувала у м.Донецьк, що викликає сумніви у його достовірності. Позивачем не надано доказів подання цього листа непрацездатності відповідачу. На наданих позивачем оригіналах листків непрацездатності містяться різні підписи. Листок непрацездатності АДГ №442363 від 05.04.2017 року надійшов до відповідача за межами строку, встановленого для отримання виплат. Відомості, які викладені у розрахунковому листку за березень 2017 року є недостовірними. Також посилається на наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язання. Внаслідок захоплення виробничих активів підприємства, що знаходяться на непідконтрольній Україні території у м.Донецьку, відповідач втратив доступ до первинної документації та відповідно позбавлений можливості оформити заяву-розрахунок, що містить інформацію про нараховані позивачу суми матеріального забезпечення.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вона заперечує проти доводів викладених у апеляційній сказі. Зазначає, що надані нею докази, а саме розрахунковий лист, листи непрацездатності оформлені у встановлено законом порядку та відповідачем не надано доказів на спростування викладеної у них інформації. Наявність форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач, не скасовує їх обов`язку провести розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах, і передати відповідні відомості до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
У відзиві, наданому відповідачем на апеляційну скаргу позивача, відповідач погоджується з позицією суду першої інстанції щодо розгляду справи в частині відмови у задоволенні вимог. Вважає, що вимога про зазначення у заявах-розрахунках конкретних відомостей є передчасною. Крім того, погоджується з відмовою у стягненні витрат на правову допомогу.
Представником третьої особи надано клопотання про розгляд справи без їх участі та викладено позицію щодо апеляційних скарг позивача та відповідача. Відповідно до якої третя особа заперечує проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та підтримує надану відповідачем апеляційну скаргу. Зазначає, що суд не може перебирати на себе права та обов`язки комісії із соціального страхування. Судом були досліджені матеріали, які були предметом розгляду Жовтневого районного суду міста Маріуполя та Апеляційного суду Донецької області у справі № 263/14977/17.
В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції, проведення якої забезпечено Солом`янським районним судом м.Києва, представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача та заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача. Просив рішення суду в частині задоволення вимог скасувати та ухвалити нове, про відмову у позові.
Інші особи, які приймають участь у справі у засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою про доставку електронного листа. За ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а рішення суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та надав їм належну оцінку.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Конституцією України, КЗпП України та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Статтею 46 Конституції України встановлено право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 255 КЗпП України види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування.
У статті 18 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції закону чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Відповідно до ст. 16 ч. 1 п. 2 цього Закону, застрахована особа, має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Статтею 20 зазначеного Закону до видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності віднесено у тому числі допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах.
Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. (ст..25 Закону)
Відповідно до ст. 34 Закону визначено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. Після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, останній зобов`язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення у строки, визначені у ст. 52 Закону.
Як убачається з матеріалів справи позивач перебувала у трудових правовідносинах з ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» з 01.04.2005 року. Працювала на різних посадах у Філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод». У тому числі наказом №3788 від 14.11.2014 року призначена на посаду головного метролога філії начальником відділу метрології.
У зв`язку із вагітністю та пологами ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в перинатальному центрі м.Маріуполя в періоди: з 20.02.2017 року по 10.03.2017 року, видано листок непрацездатності серія АДГ № 442432 від 10.03.2017 року; з 15 березня 2017 року по 05 квітня 2017 року, видано листок непрацездатності серія АДГ № 442363 від 05.04.2017 року; з 06 квітня 2017 року по 27 квітня 2017 року, видано листок непрацездатності серія АДГ № 442373 від 27.04.2017 року; з 28 квітня 2017 року по 01 вересня 2017 року, видано листок непрацездатності серія АДГ № 442754 від 28.04.2017 року; з 01 вересня 2017 року по 14 вересня 2017 року, видано листок непрацездатності серія АДГ № 096126 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дитину ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис №481, свідоцтво про народження серія НОМЕР_6 від 25.07.2017 року.
На звернення ОСОБА_1 до ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» від 12 липня 2017 року, надана відповідь від 24 липня 2017 року, згідно якої у підприємства відсутні необхідні документи для того, щоб звернутися до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Донецькій області з заявою розрахунком, щоб провести всі необхідні виплати позивачу.
Листом № 01-07/13-583 від 03.10.2017 року Покровського відділення Фонду соціального страхування України в Донецькій області ОСОБА_1 повідомлено, що у фонду відсутні підстави для оплати їй допомоги по вагітності та пологах, оскільки ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» не надано фонду відповідної заяви-розрахунку відповідно до п. 2 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року № 26.
На звернення позивача від 27.02.2019 року ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» надало лист від 13.03.2019 року, в якому зазначило, що з 17.03.2017 року ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» втратило контроль над активами, які знаходяться в м. Донецьк, у тому числі над філією «Металургійний комплекс» внаслідок настання не переробної сили та у підприємства відсутні необхідні документи для того, щоб звернутись до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Донецькій області із заявою розрахунком, щоб провести всі необхідні виплати позивачу.
Згідно наказу ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» філіал «Металургійний комплекс» № 1 від 27.06.2017 року у зв`язку з ліквідацію філіалу «Металургійний комплекс ПрАТ «Донецьксталь»-Металургійний завод» вирішено здійснити звільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.
В подальшому ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача з вимогами щодо оплати листків непрацездатності та подання працедавцем до робочого органу Фонду відповідних заяв-розрахунків для фінансування та виплати їй коштів згідно наданих листків непрацездатності.
02 квітня 2018 року ОСОБА_1 на адресу ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» були направлені оригінали листів непрацездатності №442373, №442574, №442363, №096126 та оригінал відомості за формою ОК-7 Пенсійного фонду України №1287, що підтверджується описом цінного листа №8755514225214, фіскальним чеком про сплату поштових послуг від 02.04.2018 року. Які, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані останнім 06.04.2018 року.
19 квітня 2019 року ОСОБА_1 на адресу відповідача була направлена чергова заява про оплату листків непрацездатності та подання до Фонду відповідних заяв-розрахунків на підставі наданих нею оригіналів документів.
За таких обставин, задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відмова відповідача у складанні заяви-розрахунку та оплаті періоду тимчасової непрацездатності є протиправною, порушує передбачені законом права позивача, як застрахованої особи, та стягнув з відповідача на її користь оплату за перші п`яти днів тимчасової непрацездатності за наданими листками непрацездатності і зобов`язав подати до Фонду відповідні заяви-розрахунки для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача, оскільки з матеріалів справи убачається, що сторони перебували у трудових відносинах. З часу працевлаштування ОСОБА_1 є застрахованою особою в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та має право на соціальний захист, у тому числі право на відпустку в зв`язку з вагітністю та пологами, на оплату періоду тимчасової непрацездатності та на отримання допомоги в зв`язку з вагітністю та пологами, як застрахованої особи.
Доводи відповідача, що позивач перебувала у трудових відносинах з філією «Металургійний комплекс ПрАТ «Донецьксталь»-Металургійний завод» апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до положень статей 80, 95 ЦК України філія це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, та ні є самостійною юридичною особою. Філія ні є самостійним учасником цивільних правовідносин. Цивільною правоздатністю і дієздатністю наділяється саме юридична особа, яка несе відповідальність по зобов`язанням, у тому числі з тих, що виникли з трудових правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, що у відповідача відсутні підстави для проведення нарахування матеріального забезпечення та звернення до Фонду, не приймаються до уваги, оскільки статтею 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом та подавати в установленому порядку відповідно до законодавства відомості у тому числі про розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників.
Відповідно до приписів ст. 31 цього Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.
Відповідно вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. N 532/274/136-ос/1406 документом, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів є листок непрацездатності.
Тобто, саме листок непрацездатності є підставою для визначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, який сам по собі є багатофункціональним та повинен зберігатись як бланк суворої звітності.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надані оригінали листків непрацездатності за період з 20 лютого по 14 вересня 2017 року, розрахунковий лист та відомості за формою ОК-7 ПФУ. Тобто наявні усі необхідні документи для того щоб провести всі необхідні виплати позивачу та надати до Фонду відповідну заяву-розрахунок.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача щодо недостовірності наданих позивачем документів, оскільки відповідно до ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Проте відповідачем на надано до суду доказів щодо їх недостовірності
Доводи апеляційної скарги, що листок непрацездатності серії АДГ № 442432 від 10 березня 2017 року на адресу юридичної особі за перереєстрованим місцем знаходження ( м.Покровськ, Донецької області , вул .. Торгова, б. 106 А) не заслуговують на увагу.
З наявної в матеріалах справи довідки виданої КЗОЗ «Перинатальний центр м.Маріуполь» вих..№67 від 06.03.2018 року убачається, що ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в гінекологічному відділенні КЗОЗ «Перинатальний центр м.Маріуполь», отримала листок непрацездатності серії АДГ № 442432 з 20 лютого 2017 року по 10 березня 2017 року, і була виписана з відділення 10.03.2017 року. Та до суду позивачем надано копію листка непрацездатності, оригінал якого, за вимогами законодавства, застрахованою особою надається роботодавцю.
Доводи щодо отримання оригіналу листка непрацездатності філією відповідача, яка здійснювала діяльність у м.Донецьк, ні є перешкодою для нарахування і сплати страхового відшкодування, оскільки з наказу ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» філіал «Металургійний комплекс» № 1 від 27.06.2017 року убачається, що контроль над виробничими активами підприємства, що знаходяться на непідконтрольній Україні території у м.Донецьку, втрачено з 17 березня 2017 року. Рішення про ліквідацію філії у зв`язку з цим Наглядовою радою прийнято лише 17.03.2017 року. Тобто до цього часу відповідач мав доступ до первинної документації та, відповідно, не був позбавлений можливості оформити належним чином заяву-розрахунок та провести виплату позивачу суми матеріального забезпечення.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що відсутність первинної документації щодо обліку, нарахування заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску працівникам філії внесків, унеможливлює оформлення заяви-розрахунку та нарахування позивачу страхової виплати, оскільки обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік, тощо лежить на роботодавці, а не на працівникові.
Відсутність первинних документів не позбавляє відповідача обов`язку здійснювати нарахування та виплату передбаченої законом матеріальної допомоги. Відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком щодо застосування наведеної норми, якій був викладений у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17.
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з 01.01.2011 запроваджений Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Та відповідно до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014р. № 10-1 зазначено, що індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 (форма ОК-5) або додатком 2 (форма-ОК-7). Довідка форми ОК-7 містить відомості про суми заробітної плати, з якої оплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини), цього Положення.
Отже, починаючи з 2011 року розрахунок страхового стажу на час настання страхового випадку можливо провести на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які містяться у довідці форми ОК - 7 Пенсійного фонду України.
Інформація з Державного реєстру з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою) надається на запит роботодавців, банків, підприємств, установ та організацій у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. (ст..17 Закону)
Апеляційний суд не приймає доводи, що надані листки непрацездатності не відповідають вимогам закону, оскільки відповідно до п.1 «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в ЛН здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.
Листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК). (п.2.1 Інструкції)
Надані позивачем листки непрацездатності відповідають цим вимогам. Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів, щодо їх недостовірності та підписання їх особою, яка не мала певних повноважень.
Наявність форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач, ні є в розумінні ст.. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», підставами для відмови в наданні допомоги та не звільняє відповідача, як страхувальника, від обов`язку дотримуватися встановлених Конституцією України та чинним законодавством соціальних гарантій працівника, надати застрахованій особі відповідний вид матеріального забезпечення та подати в установленому порядку до робочого органу Фонду заяву-розрахунок.
Постановою КМУ №531 від 01.10.2014 року «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», передбачено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов`язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонди), відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Установити, що дія цієї Постанови поширюється на застрахованих осіб, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами, що зареєстровані на тимчасово окупованій території, в районі проведення антитерористичної операції або в зоні надзвичайної ситуації, але фактичне місце проживання яких розташоване на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Частино другою пункту 1 Постанови КМУ № 531 від 01.10.2014 року «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються за умови подання документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання, а у разі відсутності таких документів - на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст.. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок оплати тимчасової непрацездатності врегульовано Порядком обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266 та Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2007 року № 715/13982.
Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Згідно трудової книжки, відомостей про застраховану особу за формою ОК-5,ОК-7, страховий стаж ОСОБА_1 на дату страхового випадку становить понад вісім років, тому сума допомоги по тимчасовій непрацездатності - 100 відсотків середньої заробітної плати.
З урахуванням наведених норм суд першої інстанції, обґрунтовано визначив розмір оплати за перші п`яти днів тимчасової непрацездатності за листками непрацездатності у загальній сумі 5952,80 грн.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача, щодо часткового задоволення вимог оскільки, відповідно до «Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України», якій затверджено Постановою Фонд соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами. Форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до цього Порядку.
Тобто наведеними нормами встановлено певну форму заяву-розрахунку, яка передбачає наявність відомостей щодо суми матеріального забезпечення, страхового стажу, тощо. Обов`язок відповідача щодо належного заповнення якої визначено чинним законодавством. Зі змісту позовної заяви не убачається, що між сторонами існує спір щодо змісту інформації, яка зазначається у відповідній заяві-розрахунку, а тому такі вимоги є передчасними.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача, що відмова у задоволені вимог в частині зобов`язання зазначити певну інформацію у заявах-розрахунках, які надаються до Фонду, може привести до порушення права позивача, у тому числі в майбутньому, оскільки відповідно до ст. 4 ЦПК України судовому захисту підлягає саме порушене право та не передбачено захист цивільних прав, свобод чи інтересів прав особи від порушень, які можуть мати місце в майбутньому.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належить витрати: на правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведення їх огляду, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі №9901/847/18, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
На підтвердження своїх вимог позивачка надала договір про надання правової допомоги від 06 червня 2019 року №6-06-1 та акт приймання-передачі від 20.08.2019 року, в якому зазначено лише назва робіт, однак відсутній час, який потрачений на виконання правових послуг та детальна вартість оплати за виконану роботу. В матеріалах справи відсутні належним чином оформлені довіреність або ордер, що підтверджують повноваження особи, якою укладено договір, на представництво інтересів ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Фактично доводи апеляційних скарг за своєю суттю є ідентичними тому, що було викладено в позові та в запереченнях до позову, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду з їх оцінки, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод» залишити без задоволення.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.
Судді: В.В. Папоян
О.М. Біляєва
М.С. Будулуца
Повний текст постанови складений 19 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач В.В. Папоян