РІШЕННЯ
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Чернігів
справа № 910/8302/18
Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державного концерну «Укроборонпром», вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробнича компанія «Техімпекс», бульвар Незалежності, 14, Київської області, м. Бровари, 07400
до відповідача-2: Державного підприємства «СЕТАМ», вул. Стрілецька, 4 – б, м. Київ, 01001
відповідача 3: Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області,
вул. Старобілоуська, 25-а, м. Чернігів, 14000
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», вул. Прилуцька, 131, Чернігівської області, м. Ніжин, 16600
про визнання недійсними електронних торгів
Представники учасників справи:
від позивача: Скриннік І.А;
від відповідача-1: Черненко В.А.;
від відповідача-2: не з`явився ;
від відповідача-3: Данілевський О.М.
від третьої особи на стороні позивача: не з`явився.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення ухвалено після перерви, оголошеної 25.11.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
25.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного концерну «Укроборонпром» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» та Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання результатів електронних торгів недійсними згідно якої позивач просить визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», які відбулись 11.04.2018р. за лотами:
- № 271055, стенд обкаточно – тормозний КИ 5274 № 24363 (протокол проведення електронних торгів № 326309);
- № 271056, стенд обкаточно – тормозний КИ 5277 № 24362 (протокол проведення ектронних торгів № 326310).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 матеріали справи № 910/8302/18 за позовом Державного концерну «Укроборонпром» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» та Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними електронних торгів направлені за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області для розгляду в межах провадження у справі № 5028/4/18б/2012 про банкрутство Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння».
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2018 позовну заяву Державного концерну «Укроборонпром» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» та Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання результатів електронних торгів недійсними (справа № 910/8302/18) прийнято та приєднано до матеріалів справи № 5028/4/18б/2012 про банкрутство Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння». Постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 у даній справі позов Державного концерну «Укроборонпром» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» та Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання результатів електронних торгів недійсними залишено без задоволення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» залишено без задоволення, рішення господарського суду від 05.03.2019 у справі №910/8302/18 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 31.07.2019 касаційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 у справі №910/8302/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
Згідно з приписами ч.5 ст.310 та ч.1 ст.316 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду.
Згідно зі змісту постанови Верховного Суду від 31.07.2019, судами першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи дану справу та вирішуючи спір:
- не враховано вимоги ст. 17, ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013), та належним чином не перевірено, чи була передбачена планом санації, затвердженим у справі про банкрутство ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», реалізація майна боржника, а саме, стендів обкаточно-тормозних КИ 5274 № 24363, КИ 5277 №24362, що були продані на спірних електронних торгах та сама можливість реалізації даного майна;
- не було перевірено та не надано належної оцінки наявності повноважень у Загвоздіна С.О. на погодження переліку майна боржника на реалізацію у виконавчому провадженні, як керуючим санації боржника ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», не було належним чином перевірено дотримання, при проведенні електронних торгів, вимог ст.15, 32, ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2831/15 від 29.09.2016, зареєстрованого в Міністерства юстиції України №1301/29431 від 30.09.2016 щодо вартості арештованого майна;
- не враховано статусу підприємства боржника і вирішено спір без урахування вимог Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 21.11.2001 та Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012, який набрав чинності з 01.01.2013 та зазначеним обставинам не було надано ніякої оцінки.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.07.2019, вирішуючи спір про визнання недійсними торгів, суд повинен належним чином встановити наявність порушення норм Закону при проведенні торгів, водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Таким чином, Касаційний господарський суд зазначив, що при новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.
За змістом ч.1 ст.36 Господарського процесуального кодексу України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду.
17.08.2018 ДП «СЕТАМ» подано відзив №7773/18-18-18 від 15.08.2018 на позовну заяву в якому відповідач-2 не визнає позовні вимоги, зазначаючи, що вимоги чинного законодавства та Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають отримання державним виконавцем дозволу суду на арешт майна боржника в рамках виконавчого провадження, дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення торгів мають самостійний порядок оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, позивачем, на думку відповідача-2, не доведено факт порушення вимог порядку проведення електронних торгів, впливу порушень на результати торгів та порушення законних інтересів позивача.
03.09.2018 від ТОВ "НВК "Техімпекс" надійшов відзив від 31.08.2018 на позов. В обґрунтування своїх заперечень, викладених у відзиві, відповідач – 1 посилається на те, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на спірне майно відповідали вимогам законодавства, а боржник не скористався своїм правом на їх оскарження у встановленому порядку.
На думку відповідача – 1, позивач помилково зазначає, що в оголошеннях про продаж майна боржника відсутні відомості про зберігача, електронну адресу ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», фактичну адресу зберігання майна тощо. Позивачем не наведено аргументів як саме відсутність цих даних вплинуло на бажання покупців взяти участь в аукціоні або на самі результати торгів. Сам по собі факт недотримання вимог щодо строків опублікування оголошення про проведення прилюдних торгів та його змісту, що не вплинуло на результати торгів, не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Тобто, результати прилюдних торгів (укладений правочин) можуть бути визнані недійсними лише в разі порушення правил їх проведення, які вплинули на результати таких торгів.
Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, що не стосуються правил проведення прилюдних торгів, зокрема, щодо визначення вартості майна боржника, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними. В той же час відповідач-1 вважає припущення позивача щодо здійснення реалізації спірного майна за ціною металобрухту таким, що не відповідає дійсності, адже ціна майна, яке виставляється на торги з метою примусового продажу, є відмінною від ринкової вартості та залежить від попиту (пропозиції) учасників.
26.11.2018 ДК «Укроборонпром» подано заяву про часткову зміну підстав позову.
В поданій суду заяві позивач вказує, що обтяження рухомого майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», накладене постановою ВПВР ГТУЮ про опис та арешт майна від 08.02.2018, не було зареєстровано, що є грубим порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Всупереч вимогам ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 20 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, фактичне відправлення сторонам виконавчого провадження, зокрема ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», повідомлення про оцінку майна боржника, відбулось лише 21.03.2018, тобто через 8 днів після надходження звіту про незалежну оцінку, і було отримано боржником 22.03.2018р. о 22:00 год., тобто у позаробочий час.
Також, позивач звертає увагу суду, що заявку на проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна було направлено ВПВР ГТУЮ до Чернігівської філії ДП «СЕТАМ» без дотримання визначеного Порядком реалізації арештованого майна терміну. В подальшому на підставі вказаної заявки 22.03.2018 ДП «СЕТАМ» опублікувало оголошення про проведення аукціону з продажу спірного майна (лоти 271055 та 271056).
Відповідно до п. 1 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Зважаючи на викладене вище, фактична передача майна на реалізацію відбулась в день отримання ДП «НРЗЮ» повідомлення про оцінку майна, що унеможливило вжиття заходів боржником, передбачених ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, законодавством передбачено лише один спосіб захисту прав - оскарження в судовому порядку. У ситуації, яка розглядається, звернення до суду після виставлення спірного майна на продаж був би неналежним способом захисту інтересів підприємства.
Крім того, позивач зазначає, що примусовий продаж спірного майна був проведений по заниженій вартості, що підтверджується рецензію Фонду державного майна України на Звіт про незалежну оцінку рухомого майна, яке належить ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», складений ФОП СОД Дубик О.О., а також Звітами про проведення незалежної оцінки майна, складеними ПП «Агентство по експертній оцінці майна «Дисконт-К» на замовлення ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння».
Письмових пояснень щодо позову від ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» не надходило та не скористалося своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні.
10.09.2019, після надходження матеріалів справи до місцевого господарського суду, за наслідками автоматизованого розподілу, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, справу №910/8302/18 для нового розгляду розподілено судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2019 прийнято справу 910/8302/18 до нового розгляду, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.09.2019, встановлено строки подання відзивів на позов, відповіді на відзив на позов, письмових пояснень, заяв та заперечень на відповідь на відзив, додаткових заяв та клопотань тощо.
27.09.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області. Клопотання обґрунтоване наступним. Предметом розгляду справи є визнання результатів електронних торгів недійсними, відповідно позивач просить визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння». Як зазначає позивач, у відповідності до п.8 розділу Х «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.16 за №2831/5, правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто, зазначає позивач, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором, та, виходячи з аналізу ч.1 ст. 650, ч.1 ст. 655 та ч.4 ст. 656 Цивільного кодексу України, процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Отже, вказує позивач, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору згідно з приписами абз.2 ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України. Посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05.06.2018 у справі №910/856/17, позивач зазначив, що у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину державна виконавча служба, організатор торгів та переможець. Таким чином, ураховуючи ч.5 та ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» існує необхідність залучення Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в якості співвідповідача.
Ухвалою господарського суду від 30.09.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, задоволено клопотання Державного концерну «Укроборонпром» про залучення до участі у справі співвідповідача, залучено до участі у справі в якості співвідповідача, виключивши з переліку третіх осіб - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, підготовче засідання відкладено 28.10.2019, Головному територіальному управлінню юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській встановлено строк подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив тощо.
30.09.2019 від відповідача-3 надійшли письмові пояснення з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду у справі №910/8302/18 (№12535 від 27.09.2019) в якому зазначено, що обкаточно-тормозні стенди в процедурі санації реалізації не підлягали, відповідно реалізація такого майна в межах виконавчого провадження, на думку відповідача-3, жодним чином не порушувала б виконання плану санації, лист з переліком майна, що було запропонованого до реалізації, підписаного ОСОБА_1 , не містив вказаних стендів, боржника належним чином повідомлено про результати визначення вартості майна, правом на оскарження такої оцінки реалізовано не було, при тому, що факт несвоєчасного отримання боржником повідомлення про здійснення оцінки майна, на думку відповідача-3, не може бути підставою для визнання торгів недійсними, оскільки таке повідомлення було отримано останнім до дати закінчення торгів.
Також відповідач-3 вважає, що дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не підлягає застосуванню в даному випадку з огляду на те, що кошти отримані від реалізації стендів було спрямовані на погашення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» заробітній платі, на яку в свою чергу не поширюється дія мораторію, передбаченого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Крім того, на думку відповідача-3 обов`язковою передумовою для виконання рішень за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою в порядку визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є встановлення підстав для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пп. 2-4, 9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на те, що у боржника було наявне майно та кошти, на які могло бути звернено стягнення, то підстави погашення заборгованості по заробітній платі за рахунок бюджетної програми з забезпечення виконання рішення суду були відсутні, а їх здійснення суперечило б вимогам Закону.
Відповідач-3 наголошує - дії державного виконавця щодо визначення вартості майна у виконавчому провадженні є підготовчими діями з проведення прилюдних торгів, а отже не стосуються правил проведення торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.
Позивач, на думку відповідача-3, не навів жодного порушення правил проведення торгів, впливу таких порушень на результат торгів, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд долучив пояснення відповідача-3 до матеріалів справи.
15.10.2019 до суду надійшли письмові пояснення позивача на відзив відповідача-3. В поданих поясненнях позивач звертає увагу на план санації ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» відповідно до якого спірне обладнання є необхідним для виробничого процесу боржника, а реалізація такого майна призведе до зупинення виробничого процесу тобто на пряму унеможливить реалізацію плану санації. В той же час, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, тому позивач вважає безпідставним посилання відповідача-3 на припинення 21.02.2019 справи №5028/4/18б/2012 про банкрутство ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», яке на час проведення спірних торгів ще тривало.
Позивач наголошує на порушення відповідачем-3 вимог ч.4 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013) в частині накладення 08.02.2018 арешту на спірне майно, за рахунок використання якого планом санації передбачено отримання коштів для погашення заборгованості, в тому числі не надано пояснень відносно порушення строків, передбачених ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», направлення повідомлення про здійснення оцінки майна.
В поданих суду поясненнях, з огляду на справу про банкрутство ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», позивач наполягає, що єдиним уповноваженим представником підприємства на підпис постанови про опис та арешт майна 08.02.2018 з огляду на положення ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є керуючий санацією Гордєєв О.Л., який в свою чергу довіреність на право представництва та підпису Загвоздіну С ОСОБА_2 О ОСОБА_2 не надавав, отже таку постанову підписано не уповноваженою на те особою, а відтак, на думку позивача, вона є незаконною, а наявність або відсутність оскарження боржником оцінки майна при наявності рецензії на звіт, якою встановлено не повну відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів, що вплинули на достовірність оцінки, в даному випадку не має жодного значення.
Посилаючись на вищевикладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна, які відбулись 11.04.2018 за лотами №271055 та №271056.
Пояснення позивача долучено судом до матеріалів справи.
23.10.2019 відповідачем-3 подано відзив №13225 в якому викладено аналогічні аргументи, обґрунтування та доводи, викладені у письмових поясненнях №12535 від 27.09.2019, поданих до суду 30.09.2019. Отриманий відзив долучено судом до матеріалів справи.
24.10.2019 до суду від відповідача-1 (ТОВ «Науково виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС») надійшов відзив на позов (№1916/01-19 від 18.10.2019).
В поданому відзиві відповідач-1 зазначає, що реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів є спеціальною процедурою продажу майна, яка складається з декількох етапів, які є невід`ємними один від одного та не можуть розглядатися окремо, оскільки вони є істотними умовами проведення торгів (правочину). При цьому у разі незгоди з результатами вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10 денний строк з дня дотримання відповідного повідомлення.
ТОВ «Науково виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» вважає, що дії державного виконавця з оцінки майна та направлення заявки здійснена у виконавчому провадженні, є діями які не стосуються порядку проведення торгів мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними, а отже позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів.
При цьому, відповідач-1 звертає увагу суду на план санації боржника, яким передбачено заходи з відновлення платоспроможності шляхом продажу частини майна боржника та погашення разом з іншими грошовими вимогами в тому числі і виплату вимог - заборгованості боржника по заробітній платі. Оскільки кошти отримані від реалізації спірного майна спрямовано на погашення заборгованості ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» по заробітній платі, відповідач-1 вважає, що продаж спірного майна відповідав плану та меті санації та не суперечить вимогам Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Підсумовуючи ТОВ «Науково виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» наполягає безпідставності позовних вимог, з огляду на відсутність порушень, які могли б вплинути на результат оспорюваних торгів.
Відзив на позов разом з доданими до нього документами долучено судом до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 28.10.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.11.2019.
В судовому засіданні 25.11.2019, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 09.12.2019.
ДП «СЕТАМ» та ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак уповноважені представники в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності з ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно – господарських санкцій; застосування адміністративно – господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 650 Цивільного кодексу України визначено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору купівлі – продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі – продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлі – продажу, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі – продажу або не випливає з їхньої суті (ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі – продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Отже, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури та порядку проведення торгів.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 – 3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1 – 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1221 від 29.12.2010 утворено ДК «Укроборонпром» з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком.
Постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 06.04.2011 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1221 від 29.12.2010 до складу ДК «Укроборонпром» включено ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», частка державної власності у статутному фонді якого становить 100 %, і яке 06.04.2012 було передане із сфери управління Міністерства оборони України в управління ДК «Укроборонпром», про що складено акт приймання – передачі державного підприємства.
Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом викладення його в новій редакції.
Відповідно до п. 1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, він набирає чинності через рік з дня його опублікування. Закон України № 4212-VІ від 22.12.2011 опубліковано в № 8 – 9 газети «Голос України» за 18.01.2012, яка у відповідності з п. 1 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно –правових актів та набрання ними чинності», є офіційним друкованим виданням, в якій здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України.
Отже, датою набрання чинності Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 є 18.01.2013.
Згідно п. 11 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2012 порушено провадження у справі № 5028/4/18б/2012 за заявою керівника боржника – Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації, на підставі ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Оскільки провадження у справі про банкрутство ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» було порушено 16.11.2012, справа про банкрутство розглядалася за правилами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013) з урахуванням особливостей, визначених ст. 53 Закону про банкрутство.
У відповідності з ч. 3 ст. 53 Закону про банкрутство, після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією – керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено:
санація – система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово – господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно - правової та виробничої структури боржника;
мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною 6 ст. 12 Закону про банкрутство встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013) господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців та за клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.
Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом. Ухвала про проведення санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її ухвалення
З дня винесення ухвали про санацію:
- керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону;
- припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.
- арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.
Керуючий санацією зобов`язаний з-поміж іншого розробити та подати для схвалення зборами кредиторів план санації боржника; звітувати перед комітетом кредиторів щодо послідовної реалізації плану санації; забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Положеннями ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013) передбачено - протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов`язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, який повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов`язань.
Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань та інші способи відновлення платоспроможності боржника.
Господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012 відкрито процедуру санації боржника - ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння».
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2013 затверджено план санації боржника, схвалений зборами кредиторів одноголосно та погоджений з органом, уповноваженим управляти державним майном, яким в даному випадку, відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно – промисловому комплексі» - ДК «Укроборонпром».
Поданий на затвердження суду план визначав джерела надходження коштів для виконання заходів плану санації боржника та задоволення вимог кредиторів: господарську діяльність боржника; реалізацію основних фондів, не задіяних у виробничому процесі та реалізацію металобрухту від списаного та розбракованого за непридатністю до використання застарілого та розукомплектованого обладнання.
Планом санації передбачалось проведення виробничої реструктуризації, пов`язаної з відчуженням частини основних фондів, які спрямовуються на реалізацію, та збереження існуючої організації виробництва, оптимізацію тощо. У зв`язку з тим, що заяв від потенційних інвесторів не надійшло, головним джерелом коштів для виконання заходів плану санації визначено їх надходження від реалізації частини майнових активів.
При цьому розділ 4.5.4. Плану санації «Перелік майна, що пропонується до відчуження» не містить у переліку майна до реалізації - стенд обкаточно – тормозний КИ 5274 № 24363 та стенд обкаточно – тормозний КИ 5277 № 24362.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2016 у справі №5028/4/18б/2012 про банкрутство ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» затверджено зміни та доповнення до плану санації боржника, оновлений розділ 4.5.4. нової редакції плану санації «Перелік майна, що пропонується до відчуження» також не містить у переліку таких найменувань як стенд обкаточно – тормозний КИ 5274 № 24363 та стенд обкаточно – тормозний КИ 5277 № 24362.
У провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (надалі - ВПВР ГТУЮ) перебуває зведене виконавче провадження № 32377267 про стягнення з ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» заборгованості на користь стягувачів на суму 6 234 060,00 грн з яких по виконавчих провадженнях щодо стягнення заборгованості зі сплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 1 002 304,00 грн.
Відповідно до положень ч.2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Частинами 2-3 статті 4 вказаного закону унормовано - у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 ч.1. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.
З аналізу зазначеної норми можна зробити висновок про те, що обов`язковою передумовою виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду є встановлення державним виконавцем наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у наступних випадках:
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;
- стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;
- законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
08.02.2018 головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні № 32377267, відповідно до якої описано та арештовано з-поміж іншого наступне майно: стенд обкаточно – тормозний КИ 5274 № 24363 та стенд обкаточно – тормозний КИ 5277 № 24362.
Таким чином, обставин, передбачених пп. 2-4, 9 ч.1. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», на час примусового виконання рішення не встановлено, у боржника перебувало в наявності майно, на яке можливо було звернути стягнення, отже підстави для застосування головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. положень ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у такому випадку були відсутні.
Відповідно до положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» з метою забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Дія мораторію, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об`єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ст.2 Закону).
Згадане положення кореспондується з ч.6 ст. 12 Закону про банкрутство» (в редакції до 18.01.2013) щодо нерозповсюдження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на вимоги щодо заробітної плати.
Оскільки метою реалізації майна було саме погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не поширюється на вказані правовідносини.
Загальні умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, встановлені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження».
Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/29431.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно – правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приписом ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.
Відповідно до положень частин 1-2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
13.02.2018 головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні у зведеному виконавчому провадженні № 32377267, якою постановлено призначити суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні з примусового виконання зведеного виконавчого провадження АСВП 32377267 з виконання вимоги № Ю-63, виданої 03.10.2014 Ніжинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області про стягнення з ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 609 891,49 грн. та інших виконавчих документів про стягнення коштів на користь фізичних та юридичних осіб в сумі 6 408 987,57 грн., суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ФОП Дубика О.О. зобов`язано надати звіт/висновок визначення ринкової вартості арештованого майна.
На виконання вищевказаної постанови державного виконавця, 12.03.2018 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Дубиком О.О. надано Звіт про незалежну оцінку рухомого майна у кількості 44-х найменувань, що належить ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» та знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Прилуцька, 131.
Ринкова вартість стенду обкаточно – тормозного КИ 5274 № 24363 відповідно до даних звіту становить 28 000,00 грн, стенду обкаточно – тормозного КИ 5277 № 24362, також, 28 000,00 грн.
21.03.2018 головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. надіслано сторонам зведеного виконавчого провадження АСВП № 32377267 повідомлення про оцінку майна від 13.03.2018р. № 2303 проведену суб`єктом оціночної діяльності ФОП Дубиком О.О.
Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошти» таке повідомлення отримано ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» 22.03.2018 о 22:00 год.
Частиною 5 Статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного надсилання повідомлення про оцінку майна державним виконавцем на адресу сторін зведеного виконавчого провадження, а саме з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом із тим, Порядок реалізації арештованого майна регулюється правилами проведення електронних торгів затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення електронних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на електронних торгах і відсилають до інших нормативно – правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення електронних торгів із реалізації арештованого майна.
Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Таким чином, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення електронних торгів, які не стосуються правил проведення електронних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012р. у справі № 6-116цс12 та постановах Верховного Суду від 14.02.2018р. у справі № 490/5475/15-ц та від 02.05.2018р. у справі № 910/10136/17.
Відтак, порушення державним виконавцем строків надсилання боржнику повідомлення про оцінку його майна та незгода позивача з оцінкою майна, що проведена державним виконавцем, не є достатньою підставою для визнання електронних торгів недійсними, з огляду на об`єктивну можливість скористатись гарантованим правом сторони виконавчого провадження на оскарження такої оцінки та захисту порушеного права, в тому числі і на отримання додаткового строку на оскарження шляхом звернення до державного виконавця з заявою про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з наявністю обставин, внаслідок виникнення яких сторона була позбавлена можливості скористатися правами, наданими цим Законом (ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження»).
Враховуючи, що відкладення виконавчих дій є правом, а не обов`язком державного виконавця, а відповідну заяву боржником, якому належить на найвищий юридичний інтерес, до відділу примусового виконання рішень подано не було, підстави у державного виконавця для винесення постанови про відкладення проведення виконавчих дій були відсутні.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Виходячи із системного аналізу наведених норм, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов`язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.
Зроблена на замовлення ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» оцінка ПП "Агенство по експертній оцінці майна "Дисконт-К" спірного майна, а саме стендів обкаточно-тормозних КИ5274 та КИ5277 від 04.04.2018 хоч і містять розбіжності вартості зі звітом про оцінку вказаного майна, складеного СОД Дубиком О.О., однак містять застереження, що такі звіти про оцінку, складені ПП "Агенство по експертній оцінці майна "Дисконт-К" не є рекомендацією для замовника щодо купіві-продажу об`єкта цінки за ціною рівною визначення вартості об`єкта, що визначена в результаті оцінки, та не є гарантією того, що за такою ціною об`єкт буде продано на вільному ринку.
Отже звіти ПП "Агенство по експертній оцінці майна "Дисконт-К" не спростовують висновки суб`єкта оціночної діяльності ФОП Дубика О.О. складеного на виконання постанови державного виконавця 12.03.2018 і чинного на час проведення торгів.
За правилами п. п. 1 – 4 розділу ІІ, п. п. 3, 5, 11 розділу ІІІ Порядку, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
Організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).
Оголошення про продаж майна, містять достатній обсяг інформації щодо зберігача ( номер телефону, фактична адреса місцезнаходження майна, відомості про майно, тощо).
Втім, основоположною обставиною, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення електронних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання електронних торгів недійсними.
Таких висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 17.12.2014 № 143цс14, від 18.11.2015 № 6-1884цс15, від 13.04.2016 № 6-2988цс15 та від 24.10.2012 № 6-116цс12.
15.03.2018 начальник ВПВР ГТУЮ звернувся до Чернігівської філії ДП «СЕТАМ» із заявкою № 2776 на проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, відповідно до якої Відділом згідно розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна направлено документи для проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна по зведеному виконавчому провадженні № 32377267 утвореного постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене від 06.04.2009 про стягнення коштів з ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння».
22.03.2018 на офіційному веб – сайті ДП «СЕТАМ» розміщені оголошення про продаж стенду обкаточно – тормозного КИ 5274 № 24363 (лот № 271055) зі стартовою ціною 28 000,00 грн та стенду обкаточно – тормозного КИ 5277 № 24362 (лот № 271056) зі стартовою ціною 28 000,00 грн.
04.04.2018 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява розпорядника майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» – арбітражного керуючого Карлової І.В. про скасування постанови про опис та арешт майна боржника, згідно якої заявник просила скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевського О.М. від 08.02.2018рпро опис та арешт майна (коштів) боржника (ЗВП № 32377267) в частині майна, що включене до плану санації.
Також, 04.04.2018 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява керуючого санацією ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» Гордєєва О.Л. про зняття арешту з майна боржника, накладеного постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. від 08.02.2018 ЗВП № 32377267, зокрема, щодо стендів обкаточно – тормозних КИ 5274 № 24363 та КИ 5277 № 24362.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 326309 від 11.04.2018, проведено електронні торги з реалізації майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» на яких було реалізовано стенд обкаточно – тормозний КИ 5274 № 24363 (лот № 271055) за ціною 28 000,00 грн. Переможцем торгів стало ТОВ «НВК «ТЕХІМПЕКС», про що 23.04.2018 складено акт про проведені електронні торги.
Згідно із протоколом проведення електронних торгів № 326310 від 11.04.2018, проведено електронні торги з реалізації майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» на яких реалізовано стенд обкаточно – тормозний КИ 5277 № 24362 (лот № 271056) за ціною 28 000,00 грн Переможцем торгів стало ТОВ «НВК «ТЕХІМПЕКС», про що 23.04.2018 складено відповідний акт.
Ухвалою господарського суду від 16.05.2018 у справі № 5028/4/18б/2012 заяву розпорядника майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» – арбітражного керуючого Карлової І.В. про скасування постанови про опис та арешт майна боржника залишено без задоволення. Іншою ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018 у справі № 5028/4/18б/2012 відмовлено у задоволенні заяви керуючого санацією ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» Гордєєва О.Л. в частині зняття арешту, накладеного на стенд обкаточно – тормозний КИ 5274 № 24363 та стенд обкаточно – тормозний КИ 5277 № 24362, накладений постановою головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. в межах виконавчого провадження ЗВП № 32377267 від 08.02.2018.
Відмову мотивовано тим, що в результаті реалізації майна на торгах арешт знято в результаті продажу майна та переходу права власності на таке майно до переможця торгів.
Як зазначалось раніше приписами ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство встановлено, що з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Оскільки реалізоване на торгах спірне майно не було включено до переліку майнових активів для продажу в межах процедури санації, суд приходить до висновку, що стенди обкаточно – тормозні КИ 5274 № 24363 та КИ 5277 № 24362, які були реалізовані за результатами оскаржуваних торгів, є такими, що відносяться до основних фондів підприємства, відповідно задіяні у виробничому процесі та реалізації плану санації боржника та є майном, необхідним для подальшого провадження виробничої діяльності ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» у постсанаційний період.
В той же час, незважаючи на наявність непогашеної заборгованості ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» по заробітній платі накладення державним виконавцем арешту на спірне майно, в силу положень ст. 17, 53 Закону про банкрутство обов`язково мало відбуватись за попереднім погодженням з розпорядником майном та керуючим санацією боржника в межах процедури санації, з обов`язковим встановленням наявності (відсутності) перешкод виконанню плану санації в разі продажу такого майна, врахуванні інтересів конкурсних кредиторів тощо.
Тобто, положення Закону про банкрутство ставлять в залежність накладення арешту на майно боржника, перебуваючого в санації, від виконання плану санації та перебігу процедури санації, незалежно від розповсюдження дії мораторію на відповідні вимоги, в тому числі і вимоги по заробітній платі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Всупереч наведеним нормам доказів погодження накладення арешту на спірне майно розпорядником майна, керуючим санацією, віднесення такого майна до переліку активів, що підлягають реалізації в межах процедури санації відповідачами суду не надано; погодження реалізації майна - стендів обкаточно – тормозних КИ 5274 № 24363 та КИ 5277 № 24362 в межах процедури санації матеріали справи не містять, отже арешт, накладений 08.02.2018 постановою головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. на стенди обкаточно – тормозні КИ 5274 № 24363 та КИ 5277 № 24362 накладено не правомірно (не в межах процедури санації), тому незважаючи на дотримання в подальшому процедури реалізації арештованого майна, позовні вимоги ДК «Укроборонпром» є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Спрямування коштів, отриманих від реалізації спірного майна, на погашення заборгованості боржника по заробітній платі, в іншому порядку ніж це передбачено Законом та заходами щодо виконання плану санації, за наявності виявлених порушень, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Разом з тим матеріали справи не містять письмового погодження за підписом ОСОБА_1 з переліком майна боржника для реалізації в межах виконавчого провадження, однак, як зазначалось вище, в силу приписів ст.17-18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013) такими повноваженнями в межах процедури санації боржника було наділено керуючого санацією боржника Гордєєва О.Л., розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Карлову І.В.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що всі інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище зроблених висновків суду, а тому до уваги судом не приймаються.
При розподілі судових витрат судом враховано суми судового збору, сплачені позивачем за подання позову, за подання апеляційної та касаційної скарг. При чому, сума судового збору сплачена позивачем за подання касаційної скарги до Верховного Суду підлягає розподілу між відповідачами з огляду на часткове задоволення такої скарги виходячи з суми 3524,00грн (тобто 50% від суми сплаченої за подання касаційної скарги).
Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідачів в рівних частинах по 4 111,33 грн.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», які відбулись 11.04.2018, за лотами: № 271055 – стенд обкаточно-тормозний КИ 5274 № 24363 (протокол проведення електронних торгів № 326309) та № 271056 – стенд обкаточно-тормозний КИ 5277 № 24362 (протокол проведення електронних торгів № 326310).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробнича компанія «Техімпекс» (бульвар Незалежності, 14, Київської області, м. Бровари, 07400, код ЄДРПОУ 32499006) на користь Державного концерну «Укроборонпром» (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 37854297) 4111,33 грн судового збору.
4. Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (вул. Стрілецька, 4 – б, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 39958500) на користь Державного концерну «Укроборонпром» (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 37854297) 4111,33 грн судового збору.
5. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34924518) на користь Державного концерну «Укроборонпром» (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 37854297) 4111,33 грн судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2019 року.
Суддя М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/