ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 86424185

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

17 грудня 2019 р.

Справа № 520/4880/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Ральченка І.М.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ральченка І.М., суддів Бершова Г.Є., Катунова В.В.

у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., по справі № 520/4880/19

за позовом ОСОБА_1

до Першого заступника Міністра оборони України Руснака Івана Степановича, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними дії Першого заступника Міністра оборони України Руснака І. С. при підготовці та виданні спільних Директив Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 11.08.2016 року №Д-322/1/15 дек та від 19.09.2016 року №«Д-322/1/17дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2016 році» (Д15.Д17), які не відповідають чинному законодавству за процедурою розробки, видання та введення в дію, при виданні Переліку змін до штату ВЮФ НЮУ № 17 229 від 31.08.2017 року, що призвело до незаконного значного витрачання бюджетних коштів на утримання зайвих посад науково-педагогічного складу у штаті військово-юридичного факультету НЮУ; зобов`язати скасувати спільні Директиви Міністерства оборони України га Генерального штабу Збройних сил України від 11.08.2016 року №Д-322/1/15дск від 19.09.2016 року №Д-322/1/17дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2016 році» в частини введення в дію на ВЮФ НЮУ Переліку змін до штату ВЮФ ШОУ.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого заступника Міністра оборони України Руснака Івана Степановича, Міністерства оборони України, Генерального Штабу Збройних Сил України про зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач, не погодившись із ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року, подав апеляційну скаргу.

11.11.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ральченка І.М., суддів Бершова Г.Є., Катунова В.В.

В обґрунтування заяви позивачем вказано про скоєння суддею Ральченком І.М. корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та допущення скоєння представниками відповідачів адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 402, 403 Кримінального кодексу України, що виявилось у допущенні представників відповідачів до участі у справі без належної перевірки повноважень зазначених осіб на представництво інтересів відповідачів, в подальшому визнання належними довіреностей, що складені з порушенням вимог п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 419, не вжиття заходів щодо припинення участі представників відповідачів у судовому засіданні без військової форми, також колегією суддів не вжито заходів з огляду на вчинення представником відповідача Фівкіним П.М. корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виявилось у порушенні правил сумісництва у зв`язку із забороною військовим посадовим особам здійснювати повноваження представників у судових органах.

Також, позивач зазначав про скоєння суддею Ральченком І.М. корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на порушення вимог запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що виник у зв`язку із навчанням доньки судді у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Крім того, ОСОБА_1 зазначав про неприязнь судді Ральченка І.М. та суддів-членів колегії, що його підтримують, до позивача, із урахуванням внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення, що передбачає кримінальну відповідальність за ст. ст. 364. 367, 375, 400-1 Кримінального кодексу України, що не дозволить колегії суддів винести правосудне рішення по справі № 520/4880/19.

Також позивачем вказано, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 року у справі № 820/2703/17 задоволено заяву позивача про відвід судді Бершова Г.Є. В подальшому під час розгляду зазначеної справи колегія суддів у складі головуючого судді Ральченка І.М., суддів - Бартош Н.С., Катунова В.В. діяла упереджено на користь відповідача. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 року було задоволено самовідвід колегії суддів.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 року по справі № 820/63/17 задоволено заяву про самовідвід судді Бершова Г.Є.

В подальшому під час розгляду справи № 820/63/17 колегією суддів у складі головуючого судді Катунова В.В., суддів - Ральченко І.М., Присяжнюк О.В. позивач подавав заяви про відвід суддям, які діяли на користь відповідачів.

Суддя Катунов В.В., будучи обізнаним про факт навчання доньки судді Ральченка І.М . у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, який є відповідачем по справі № 820/63/17, сприяв вчиненню корупційного правопорушення за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, судді Катунов В.В., Ральченко І.М. під час розгляду справи № 820/63/17 скоїли корупційне правопорушення за ст. 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невжиття заходів щодо протидії корупції).

На підставі викладеного, позивач вважав об`єктивною недовіру до колегії суддів у складі головуючого судді Ральченка І.М., суддів Бершова Г.Є., Катунова В.В., з огляду на упередженість колегії суддів та зацікавленість у вирішенні справи на користь відповідачів, що є підставою для відводу колегії суддів.

У судовому засіданні Поляков С.Ю. підтримав заяву про відвід колегії суддів.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти доводів заяви про відвід колегії суддів заперечували.

Колегія суддів, дослідивши доводи заяви та матеріали справи, вислухавши думки учасників судового засідання, вважає заяву про відвід необґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Необхідно вказати, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

За нормами ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вищенаведене узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

Заява Полякова С.Ю. про відвід, крім іншого, ґрунтується на тому, що головуючим суддею Ральченко І.М. допущені в судове засідання представники відповідачів без перевірки належним чином повноважень та за відсутності належної довіреності для представництва інтересів відповідачів, що є порушенням п. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, без військової форми, що, за визначенням позивача, має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 402, 403 Кримінального кодексу України.

Наведене вище, на думку позивача, свідчить про вчинення суддею Ральченком І.М. корупційних правопорушень, передбачених ст. ст. 172-7, 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, колегія суддів вважає, що викладені обставини не можуть слугувати підставами для відводу судді як такі, що викликають сумнів у його об`єктивності та неупередженості, оскільки є незгодою із процесуальними діями головуючого судді, вчиненими під час розгляду справи.

Слід вказати, що незгода із процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи підлягає оскарженню у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Крім того, колегія суддів зауважує, що оцінка такої підстави для відводу судді Ральченка І.М. як питання дотримання ним вимог п. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового засідання 31.10.2019 року, вже надана судом в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 р. у даній справі.

Також, позивачем у заяві викладені доводи, що ґрунтуються на аналізі дій суддів - членів колегії, які були вчинені під час розгляду інших справ: № 820/2703/17, № 820/63/17.

Зазначені доводи колегією суддів не приймаються як належне підтвердження існування підстав для відводу, оскільки по-перше, фактично стосуються вчинених судом процесуальних дій та прийнятих рішень, по-друге, вирішення судом питання відводу/самовідводу в рамках інших справ та встановлені при цьому обставини жодним чином не можуть свідчити про наявність таких підстав, у тому числі у вигляді упередженості та зацікавленості суддів, при вирішенні даної справи.

Стосовно посилань ОСОБА_1 на наявність ознак конфлікту інтересів та приватного інтересу судді Ральченка І.М. у справі, з огляду на навчання доньки судді у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, на користь якого за твердженням позивача діяли відповідачі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Колегія суддів доходить висновку, що родинні зв`язки, навчання доньки судді Ральченка І.М. у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, який крім того не є стороною у справі, не свідчать про наявність будь-якого об`єктивного зв`язку та приватного інтересу судді, отже не є підставами для відводу судді, а заява ОСОБА_1 в цій частині містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Стосовно посилань позивача на наявні залякування з боку колегії суддів можливим кримінальним переслідуванням, висловлені, на його думку, в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 року, колегія суддів зазначає, що у вказаній ухвалі судом наведено цитату із рішення Ради Суддів України № 34 від 08.06.2017 року щодо питань конфлікту інтересів у разі подання учасником судового засідання заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення, яка в тому числі містить роз`яснення, які розцінені позивачем як «залякування».

Отже, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заяву про відвід колегії суддів, переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що колегія суддів є упередженою на користь відповідачів, не надано.

При цьому, інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 КАС України, та обґрунтувань відводу колегії суддів позивачем не наведено.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для відводу колегії суддів у складі головуючого судді Ральченка І.М., суддів Бершова Г.Є., Катунова В.В., з огляду на що доходить висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 .

На підставі ч. 4 ст. 40 КАС України суд, дійшовши висновку про необґрунтованість заявленого відводу, для вирішення питання про відвід передає справу для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід.

Керуючись ст. 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ральченка І.М., суддів Бершова Г.Є., Катунова В.В. - визнати необґрунтованою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий судді

Ральченко І.М.

Судді

Бершов Г.Є. Катунов В.В.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 18.12.2019 року.