ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 86360599

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

16 грудня 2019 року

Київ

справа №9901/601/19

адміністративне провадження №П/9901/601/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2019 на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) у якому позивач просить суд визнати протиправними дії ВККС щодо прийняття до розгляду висновку громадської ради доброчесності про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики від 10.09.2019; визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 10.09.2019 №776/ко-19 в частині абзацу 3 резолютивної частини рішення щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, викладеного у наступній редакції: «Рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

Також, позивач просить витребувати у ВККС наступні докази: протокольне рішення (витяг з протоколу) ВККС щодо прийняття висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики від 10.09.2019; протокольне рішення (витяг з протоколу) про внесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення Комісії від 10.09.2019 №776/ко-19; копію технічної фіксації засідання з проведення 10.09.2019 ВККС співбесіди з суддею Господарського суду міста Києва Джарти В.В.

Разом з адміністративним позовом позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. У заяві про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення було отримано позивачем лише 18.11.2019 у відповідь на адвокатський запит від 12.11.2019. Як вказує позивач, необхідною умовою здійснення стороною права на оскарження є її обізнаність зі змістом оскаржуваного рішення.

Таким чином, позивач не могла звернутися за захистом своїх порушених прав у строк встановлений законом, оскільки їй не були відомі підстави та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків для ухвалення оскаржуваного рішення, в резолютивній частині якого встановлений особливий порядок набрання рішенням чинності - у відповідності до положень Регламенту ВККС.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частина четверта статті 22 КАС України передбачає, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, судом встановлено наступне.

Вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України.

Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята цієї статті).

Пунктом 17 частини четвертої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відтак, строк для оскарження позивачем рішення ВККС становить один місяць і його відлік розпочинається з дня, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про прийняте рішення.

З матеріалів позовної заяви про скасування в частині рішення від 10.09.2019 слідує, що така була подана безпосередньо до суду 10.12.2019.

Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями частини першої статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує дії вчинені ВККС 11.09.2019, рішення ВККС від 10.09.2019, при цьому, позивач вказує, що представник позивача - адвокат звернувся з адвокатським запитом до ВККС 12.11.2019 та отримав у відповідь спірне рішення 18.11.2019. У свою чергу, до суду з позовом про визнання протиправним рішення ВККС ОСОБА_1 звернулася 10.12.2019.

В аспекті спірних правовідносин слід зазначити, що повідомлені позивачем обставини не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними підстав пропуску строку за звернення до суду та поновлення такого строку. Зокрема, позивачем необґрунтовано причини тривалого очікування отримання спірного рішення, не вказано про об`єктивну неможливість звернення до ВККС про отримання тексту рішення з метою запобігання пропуску встановленого законом строку для оскарження акту, що, з огляду на наведене, могло б засвідчити про його намір відновити свої порушені права.

За правилами частини першої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вказані позивачем у заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом є неповажними, тому позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС слід залишити без руху, надавши позивачу строк, протягом якого він матиме змогу вказати інші підстави для поновлення строку звернення з цим адміністративним позовом .

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З тексту адміністративного позову, зокрема, прохальної частини, слідує, що позивачем порушено питання про витребування судом у відповідача доказів: протокольні рішення (витяги з протоколу), копію технічної фіксації засідання.

Відповідно до частини п`ятої статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

За правилами частин першої-другої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З наведених у позовній заяві обставин, суд не вбачає виконання позивачем вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 80 КАС України, тому слід залишити позовну заяву без руху, для виправлення позивачем зазначених недоліків.

Положеннями частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин та нормативного регулювання, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху. Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, вказавши підстави пропуску строку на звернення до суду та надання доказів поважності причин його пропуску. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Крім того, позивачу слід виконати вимоги статті 80 КАС України, обставини невиконання яких вказані судом.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись статтями 80, 123, 160, 169, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

-------------------

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду