ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 86334808

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2019 р. Справа№ 910/9166/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Смірнової Л.Г.

Кропивної Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 (повний текст складено 01.11.2019) у справі № 910/9166/19 (суддя - Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Медирент"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 зупинено провадження у справі № 910/9166/19 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 640/11758/19.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Антимонопольний комітет України 19.11.2019 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу № 910/9166/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Поляк О.І., Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.

Ухвалою від 25.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд скарги визначено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Медирент" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійними рішень тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України: від 26.04.2019 № 24-р/тк; від 20.05.2019 № 28-р/тк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 відкрито провадження у справі.

03.09.2019 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набранням законної сили рішенням у адміністративній справі № 640/11758/19.

29.10.2019 Господарського суду міста Києва зупинив провадження у справі № 910/9166/19 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 640/11758/19.

Апелянт не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначає, що до юрисдикції господарських судів віднесено не тільки справи, предметом яких є оскарження рішень комітету, а також інші справи, які виникають з правовідносин, які врегульовано законодавством про захист економічної конкуренції, тож суд першої інстанції не врахував, що обставини, які розглядаються у адміністративній справі № 640/11758/19, належать до юрисдикції господарського суду, тому рішення, яке буде прийняте судом в адміністративній справі не матиме правового значення для даної справи. Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції не зазначив причин неможливості надання правової оцінки діям відповідача, пов`язаним з прийняттям оскаржуваних рішень, а обставини, що встановлюються у адміністративній справі, не стосуються предмету спору та предмету доказування у даній справі.

Північний апеляційний господарський суд дослідив подані матеріали та зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд має у кожному конкретному випадку з`ясувати, як пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі.

Господарський суд міста Києва, обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у справі, зазначав, що предметом позовних вимог у справі № 640/11758/19 є визнання протиправними дій Антимонопольного комітету України, пов`язаних з ініціюванням розслідування, розслідуванням справ у відношенні позивача та винесенні рішень, які є предметом визнання їх недійсними у цій справі, тож встановлення адміністративним судом факту неправомірності дій Антимонопольного комітету України стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Медирент" у частині витребування інформації, внаслідок чого були прийняті рішення від № 24-р/тк 26.04.2019 та № 28-р/тк від 20.05.2019, матиме значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення по даній справі № 910/9166/19. У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції зазначив, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 910/9166/19, що зумовлена одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами. Обставини, які будуть встановлені рішенням суду у справі № 640/11758/19 будуть мати преюдиціальне значення для розгляду справи та прийняття рішення по справі № 910/9166/19.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» комітет є державним органом зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» закріплюють, що Комітет має повноваження, зокрема, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції рішення за заявами і справами.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Отже, Законом України «Про захист економічної конкуренції» визначено спеціальний порядок та підстави оскарження рішень Антимонопольного комітету України до господарських судів.

Колегія суддів зазначає, що Господарський суд міста Києва дійшов помилкового висновку про неможливість розгляду справи до набрання законної сили рішенням у справі №640/11758/19, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є визнання недійсними рішень тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України: від 26.04.2019 № 24-р/тк; від 20.05.2019 № 28-р/тк, тобто саме в рамках розгляду даної справи суд має перевірити відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства та, зокрема, Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено перелік обставин, що є підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України. Водночас, нормами вказаного закону також передбачено, що перевірка законності таких рішень є компетенцією господарського суду (ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд в ході розгляду справи № 917/1423/17 може самостійно встановити обставини, які входять до предмета доказування у вирішенні даного спору та перевірити законність рішень Антимонопольного комітету України, тож помилковим є висновок про неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 640/11758/19.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі № 910/9166/19 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції, а апеляційна скарга - задоволенню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі № 910/9166/19- скасувати.

2. Справу № 910/9166/19 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.12.2019.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Кропивна