ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 86333570

Озвучення тимчасово недоступне

Ухвала

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 753/22860/17

провадження № 61-46016св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя - доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Чорній Дмитро Олександрович,

треті особи: нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, ОСОБА_3 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Чорнієм Дмитром Олександровичем, на постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Левенця Б. Б. від 19 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Т. М., ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту.

15 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19 січня 2018 року.

В обґрунтування заяви посилався на те, що в грудні 2017 року він звернувся до суду із зазначеним позовом, предметом якого є спадкове майно, а саме, домоволодіння АДРЕСА_1 , яке залишилось після смерті його батьків. За час перебування справи в провадженні суду відповідач ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину на спірний будинок. Після отримання спірного будинку в одноособову власність відповідача, вона може у будь-який момент здійснити його відчуження, що значно ускладнить або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову. У зв`язку з цим, необхідно вжити заходів забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив із тотожності заходів забезпечення позову, які просив застосувати позивач, із заявленими позовними вимогами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на ј частини домоволодіння АДРЕСА_1 , загальною площею 65,8 кв. м, житловою площею 34,4 кв. м, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 19 січня 2018 року Шістнадцятою київської державною нотаріальною конторою, серія та номер: 6-29.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відсутність заходів забезпечення, про які просить заявник, може ускладнити або зробити неможливим подальше виконання рішення суду в зв`язку з існуванням можливості реалізації відповідачем нерухомого майна.

Узагальнені доводи касаційної скарги

ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що жодних дій, які б давали підстави вважати загрозу відчуження майна та утруднення виконання рішення суду реальною відповідачем не вчинялося; у постанові суду апеляційної інстанції фактично відсутнє будь-яке обґрунтування реальної загрози відчуження спірного майна, а тому відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 753/22860/17 з Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Такий висновок колегії суддів ґрунтується на наступному.

Одним з видів судових рішень, крім рішення суду, є постанова і перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанов (частини перша та четверта статті 258 ЦПК України) і постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано зокрема у главі 2 розділу V ЦПК України.

Право касаційного скарження судових рішень та його зміст та об`єм визначаються зокрема положеннями статті 389 ЦПК України, яка передбачає право оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку за переліком визначеним пунктом 2 цієї статті та статтею 353 ЦПК України і ухвали суду апеляційної інстанції за переліком визначеним у пункті 3 статті 389.

Отже, відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову та частково задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Тобто така постанова суду апеляційної інстанції може бути предметом перегляду судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

Аналогічних висновків, розглянувши касаційні скарги на постанови апеляційного суду про забезпечення позову, постановлених за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про відмову у забезпечені позову, дійшли колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах від 01 серпня 2019 року у справі № 308/5395/19 (провадження № 61-13604ск19), від 15 квітня 2019 року у справі № 754/8595/18 (провадження № 61-6922ск19), від 24 вересня 2019 року у справі № 404/330/19 (провадження № 61-16138ск19); колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 308/1/15 (провадження № 61-15883ск19), від 29 травня 2019 року у справі № 522/23242/17 (провадження № 61-2065св19); колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах від 24 жовтня 2019 року у справі № 379/226/19 (провадження № 61-9321св19).

У той же час, вирішуючи спори за подібних обставин, суд вищої інстанції приймав інші за змістом судові рішення.

Так, постановами Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 461/3072/19 (провадження № 61-19199ск19), від 07 листопада 2019 року у справі № 752/9160/19 (провадження № 61-19101ск19), від 04 листопада 2019 року у справі № 520/11876/19 (провадження № 18952ск19) відмовлено у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України з тих підстав, що постанови апеляційного суду про забезпечення позову, постановлені за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, не підлягають касаційному оскарженню, оскільки ухвала суду першої інстанції, переглянута апеляційним судом, якою відмовлено у забезпеченні позову, відсутня в переліку ухвал, які підлягають оскарженню у касаційному порядку відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Не може бути предметом перегляду у касаційному порядку і постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

За змістом частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Ураховуючи наведене, колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 461/3072/19 (провадження № 61-19199ск19), від 07 листопада 2019 року у справі № 752/9160/19 (провадження № 61-19101ск19), від 04 листопада 2019 року у справі № 520/11876/19 (провадження № 18952ск19).

Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викликана тим, що судді Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у наведених вище постановах дійшли іншого висновку щодо оскарження постанови апеляційного суду про забезпечення позову, постановленої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних складах принципово різного підходу щодо застосування норм процесуального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.

Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

У зв`язку з наведеним, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, вважає необхідним передати зазначену справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Керуючись частиною п`ятою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 753/22860/17, провадження № 61-46016св18, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, ОСОБА_3 , про встановлення фактів родинних відносин, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Чорнієм Дмитром Олександровичем, на постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Левенця Б. Б. від 19 вересня 2018 року.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий

М. Є. Червинська

Судді:

С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун В. П. Курило

Ухвала № 72455279

Відкрити повний перегляд

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22860/17

провадження № 2/753/8455/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту.

Вивчивши матеріали, які знаходяться в даному провадженні, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків із наступних підстав.

Статтями 119, 120 ЦПК України встановлені вимоги до позовної заяви при подачі її позивачем до суду, проте позивачем вони не виконані, а саме: не зазначена дійсна ціна позову на час звернення до суду (не проведена оцінка нерухомого майна станом на час звернення), а визначена - не відповідає дійсності (1/4 частина житлового будинку в м. Києві не може оцінюватися в 84 775 грн. 00 коп.), не надано платіжного документа про належну сплату судового збору згідно дійсної ціни позову відповідно до Закону України "Про судовий збір", сплачені на рахунок УДК у Дарницькому районі м. Києва - 31218206700003, - 8 000 грн. 00 коп., не надані платіжні документи про належну сплату судового збору за п»ять самостійних вимог немайнового характеру, сплачені на рахунок УДК у Дарницькому районі м. Києва - 31218206700003, - 640 грн. 00 коп. х 5 = 3 200 грн. 00 коп., не зазначені всі й належні особи, на права та обов»язки впливають спірні правовідносини (спадкоємці за законом/за заповітом, якщо є), відповідно не виконані вимоги ч.1 ст. 120 ЦПК України - не надано копії заяви та всіх доданих до неї документів для вказаних осіб.

Так, відповідно до п.13 постанови № 10 ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч.2 ст. 80 ЦПК України).

Позивачу необхідно усунути вказані недоліки у строк, визначений законом.

Суддя рекомендує уважно ставитися до документів, які направляються до суду, перевіряти їх відповідність вимогам закону.

Відповідно до статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статті 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

На підставі вищенаведеного та, керуючись статтею 121 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заявуОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, - залишити без руху та надати строк для усунунення недоліків - п»ять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз»яснити позивачу, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк останній не виконає вимоги, зазначені у ній, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: