ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
09 грудня 2019 року
м. Дніпро
справа № 160/674/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі № 160/674/19 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (відповідач – 1), Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради (відповідач – 2), Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради (відповідач – 3) про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 636 від 05.07.2018, "Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста" в частині пунктів: 30, 36, 42 Переліку тимчасових споруд, викладеного у Додатку до Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 636 від 05.07.2018;
- визнати дії Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради та Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради, щодо демонтажу тимчасових споруд позивача незаконними та противоправними;
- протягом двох тижнів з моменту вступу рішення суду в законну силу зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради, та Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод і інтересів позивача за якими вона звернулась до суду:
а) повернути, непошкодженою тимчасову споруду площею 10 м2, розміром 2,5 на 4 м, металеву, сірого кольору з коричневим дахом, на місце демонтажу, та підключити до електромереж, або стягнути з виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, та Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради вартість тимчасової споруди площею 10м2- 59 333 грн.;
б) стягнути солідарно з виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою та Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради:
- вартість знищеної тимчасової споруди площею 9 м2- 53 405 грн;
- вартість знищеної тимчасової споруди площею 6 м2- 35 595 грн;
- вартість будівельних матеріалів - 38 952,04 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року провадження у справі № 160/674/19 закрито.
Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2019 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року у справі № 160/674/19 в частині позовних вимог до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради та Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради скасовано.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року у справі № 160/674/19 в частині позовних вимог до Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради залишено без змін.
Адміністративну справу № 160/674/19 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду в частині позовних вимог до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради та Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради.
28 жовтня 2019 року від позивача надійшло клопотання про прийняття додаткового рішення у справі № 160/674/19 про розподіл судових витрат. Клопотання обґрунтоване тим, що суд за наслідками розгляду апеляційної скарги не вирішив питання щодо розподілу витрат на користь заявника суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд, розглянувши доводи викладені в заяві, вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат визначений статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 цієї статті визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З наведеного вбачається, що судові витрати розподіляються між учасниками справи тільки у разі ухвалення судового рішення за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, зокрема при задоволенні позову. Натомість, судом апеляційної інстанції у справі № 160/674/19 переглядалась ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року про закриття провадження у справі, а не судове рішення за результатами розгляду позову по суті.
Стягнення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень сплаченого ним судового збору при скасуванні ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленні справи до суду першої інстанції для продовження розгляду чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви та прийняття додаткового рішення у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі № 160/674/19 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з того ж часу.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко