ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 86274584

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

**ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД**

**ПОСТАНОВА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

10 грудня 2019 року

Львів

№ 857/10465/19

  № 857/10467/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Большакової О.О., Гінди О.М.

за участі секретаря судового засідання Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року (суддя - Калинич Я.М., м. Ужгород, повний текст судового рішення складено 06 вересня 2019 року) та додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року (суддя - Калинич Я.М., м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА\_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, -

  ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА\_1 24.05.2019 звернулася до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2019 №UA 305000/2019/000068/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.03.2019 №UA305000/2019/00029. В обґрунтування позовних вимог вказує, що нею придбано автомобіль марки SKODA, модель OKTAVIA, номер кузова - НОМЕР\_1 , вартість якого становила 4500 євро. На підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, декларантом подано відповідачу для митного оформлення пакет документів, необхідний для митного оформлення автомобіля вказаного у відповідній митній декларації, який передбачений статтею 53 МК України. Не зважаючи на поданий позивачем пакет документів відповідачем по справі прийнято рішення про коригування митної вартості у зв\`язку із тим, що на думку відповідача, заявлена декларантом за основним методом митна вартість транспортного засобу у розмірі 4500 євро не може бути визнана, у зв\`язку з невідповідністю з ціновою інформацією наявною у митного органу, а саме: автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для автомобіля згенеровано індикатор ризику по вартості на рівні 10050 євро. Позивач не погоджується з оскарженими рішеннями, та зазначає, що нею подано всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а митний орган, в свою чергу, не довів наявність обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної декларантом за ціною договору(основним методом) митної вартості товару, та необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року у справі №260/718/19 заявлений позов задоволено. Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року у справі №260/718/19 стягнуто на користь ОСОБА\_1 за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості транспортного засобу, оскільки заявлена за першим методом вартість не відповідає інформації про вартість даного транспортного засобу, яка «згенерована АСАУР ДФС» та становить 10050 євро. Оскільки в процесі консультацій на пропозицію митного органу декларант не надав додатково витребуваних документів, що підтвердили б задекларовану вартість, митний орган визначив таку самостійно шляхом прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості. Представник відповідача стверджує, що митний орган послідовно застосовував методи визначення митної вартості, та застосував шостий (резервний) метод. Крім того, наголошує, що коригування митницею заявленої митної вартості за резервним методом відбулось не на підставі цінової інформації з ЄАІС про інші оформлення ідентичних та аналогічних товарів, а на підставі цінової інформації, згенерованої АСАУР для даного (за унікальним номером кузова) транспортного засобу.

Щодо прийнятого судом додаткового рішення, то з посиланням на окремі норми статті 134 КАС України зазначає, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували факт надання правової допомоги у розглядуваній справі. Також наголошує, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспіврозмірним із складністю справи, із часом дійсно витраченого на виконання відповідних видів робіт, а також із обсягом наданих адвокатом послуг. Виходячи з наведеного, апелянт наголошує, що позивач необґрунтовано збільшує таким чином кількість годин на правничу допомогу у зв\`язку з чим завищені витрати на такі послуги.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Учасники справи, в судове засідання не з\`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 05.03.2019 позивачем придбано у нерезидента AutomobileGashi за ціною 4500 євро транспортний засіб - легковий автомобіль маркиSkoda, модель Oktavia, номер кузова НОМЕР\_1 , що підтверджується рахунком-фактурою від 05.03.2019 №2019-2951.

Декларантом - ОСОБА\_2 в інтересах ОСОБА\_1 подано до Закарпатської митниці ДФС попередню митну декларацію із задекларованою митною вартістю вищевказаного автомобіля в сумі 4500,00 євро.

Позивачем 27.03.2019 через митного брокера подано до митного оформлення митну декларацію на вищевказаний транспортний засіб - легковий автомобіль марки Skoda, модель Oktavia, номер кузова НОМЕР\_1 , тип двигуна - дизельний, колір - сірий, тип кузова - універсал. Встановлено, що у вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 4500 євро - графа 42 митної декларації.

З матеріалів справи також вбачається, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено рахунок - фактуру від 05.03.2019 №2019-2951 та митну декларацію країни відправлення від 05.03.2019 №MRN19DE535601796617E1.

Під час опрацювання документів, поданих позивачем для здійснення митного контролю та митного оформлення, органом доходів і зборів здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші документи за бажанням декларанта, які б підтверджували заявлену митну вартість товару. Також декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На запит митного органу про надання додаткових документів декларантом було надіслано: висновок про вартісні характеристики товару від 28.03.2019 №2019-03-28-01; зображення веб-сайту з мережі інтернет з оголошенням про продаж авто.

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації та доданих до неї документів, Закарпатською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2019 №UA305000/2019/000068/2, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 МК України) та становить 10050 євро.

У графі вищевказаного рішення «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що заявлена декларантом за першим методом митна вартість транспортного засобу Skoda, модель Oktavia, 2015 року випуску (VIN - код НОМЕР\_1 ) у розмірі 4500,00 євро не може бути визнана у зв\`язку з невідповідністю з ціновою інформацією, наявною у митного органу: а саме автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для транспортного засобу з VIN - кодом TMBJG7NE5F0245527 згенеровано індикатор ризику по вартості на рівні 10500,00 євро. Отже, митна вартість вищезазначеного автомобілю визначена за резервним методом у розмірі 10500,00 євро.

На підставі рішення про коригування митної вартості, Закарпатською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.03.2019 №UA305000/2019/00029.

Вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність визначення позивачем митної вартості товару, який ввозився на територію України та недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, оскільки основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції вказав на те, що оскільки позивач документально підтвердила понесені нею судові витрати у цій справі, тому на її користь необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

З цими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов\`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 МК України визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов\`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із частинами третьою-шостою статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов\`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частиною першою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов\`язані між собою особи або хоч і пов\`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У частині другій статті 58 МК України вказано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов\`язковою при її обчисленні

Згідно частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов\`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об\`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п\`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об\`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов\`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов\`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов\`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено частиною першою-третьою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

Крім того, відповідно до частини третьої статті 53 МК Україниу разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов\`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов\`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов\`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов\`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 809/1260/17, від 16 квітня 2019 року у справі №804/16271/15.

Відповідно до частини першої статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення на підтвердження ціни автомобіля, відповідачу було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, а саме, рахунок - фактуру від 05.03.2019 №2019-2951 та митну декларацію країни відправлення від 05.03.2019 №MRN19DE535601796617E1.

Так, як подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також у зв\`язку із спрацюванням ризиків АСАУР, Закарпатською митницею ДФС було запропоновано декларанту надати додаткові документи згідно статті 53 та 54 МК України, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші документи, які б підтверджували заявлену митну вартість товару. На запит митного органу про надання додаткових документів декларантом надано: висновок про вартісні характеристики товару від 28.03.2019 №2019-03-28-01; зображення веб-сайту з мережі інтернет з оголошенням про продаж авто.

Отже, суд апеляційної інстанції вказує, що Закарпатська митниця ДФС, направляючи електронні повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість.

Однак відомості, наявні у поданих декларантом документах, не містять достатніх даних для визнання заявленої митної вартості з наступних причин: у наданому експертному висновку експертом шляхом використання порівняльного підходу визначено рівно таку вартість автомобіля, яка зазначена в рахунку-фактурі - 4500євро, при цьому цифрова копія аналогу (фототаблиця), який взято за основу при розрахунку вартості, є неналежної якості та унеможливлює аналіз параметрів та характеристик даного аналогу, що також не усуває обґрунтований сумнів митниці в достовірності заявленої митної вартості. У наданому до митного оформлення висновку експерта середня ціна КТЗ (колісного транспортного засобу), на якому власне ґрунтується подальший розрахунок вартості, береться експертом саме з цифрової копії аналогу (фототаблиці), неналежна якість якого унеможливлює прочитання та ідентифікацію цього документа. Таким чином, з урахуванням невідповідностей та неможливості ідентифікації джерел отримання даних, вказаний експертний висновок не може бути прийнятий ані в якості доказової бази ані в якості довідкового документа.

Зображення веб-сайту з мережі Інтернет з розміщеним оголошенням про продаж авто жодним чином не ідентифікує транспортний засіб що заявлений в митній декларації, в зображені відсутні характеристики товару та ідентифікаційний номер авто, також цінова інформація наявна в оголошені не відповідає та перевищує вартість що заявлена в митній декларації, у зв\`язку з чим дана інформація не може бути використана в якості підтверджуючого документу для визнання заявленої митної вартості оцінюваного товару.

Право на проведення консультації з органом доходів і зборів відповідно до частини п\`ятої статті 55 МКУкраїни декларант не використав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано, зокрема, банківських платіжних документів, також до митного оформлення не подавалися прихідного касового ордеру, касового чеку чи іншого документу про прийняття визначеної суми готівкою.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки платежі, які були здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю, позивачем підтверджені не були, зважаючи на вимоги частини третьої статті 58 МК України (у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу), основний метод застосуванню не підлягав.

У зв\`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість транспортного засобу було визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України у зв\`язку із наявністю у органу доходів і зборів відповідної цінової інформації.

Таким чином, митницею послідовно застосовувались методи 1-5 визначення митної вартості, разом з тим, таку визначити за жодним з них не вдалося, тому відповідно до статті 64 МК України митна вартість на імпортований позивачем товар визначена з використанням резервного методу.

Вказаний метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. Під жоден із цих критеріїв імпортний позивачем товар не підходить, тому перешкод до застосування резервного методу не було.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ «Оцінка товару для митних цілей» та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Згідно з пунктом 2(Ь) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (Ь), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений. Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (а) і (Ь) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Враховуючи наведене, митним органом визначено митну вартість товару в сумі 10050 Євро.

На думку суду апеляційної інстанції, подані позивачем до митного органу документи підтверджують лише договірну ціну автомобіля, а не її фактичну сплату, у свою чергу, банківських платіжних документів щодо оплати за товар або чеків про оплату готівкою подано не було, що свідчить про обґрунтованість сумнівів митного органу в об\`єктивності заявленої митної вартості товарів позивачем.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що у рахунку-фактурі від 05.03.2019 №2019-2951 зазначено, що до повної сплати ціни товару транспортний засіб залишається власністю продавця. Крім цього, зазначено наступне: «Ми просимо перерахувати суму доплати на наступні банківські реквізити» та вказано такі реквізити, тобто розрахунок мав проводитись у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, зазначений у рахунку-фактурі.

Крім того, апеляційний суд наголошує, що операція купівлі-продажу транспортного засобу проводилась між фізичною особою ОСОБА\_1 та юридичною особою фірмою «Automobile Gashi», яка зобов\`язана вести бухгалтерський облік всіх здійснених нею операцій.

Тому, навіть у випадку здійснення позивачем сплати за виставленим фірмою «Automobile Gashi» рахунком-фактурою від 05.03.2019 №2019-2951 готівкових коштів за придбаний транспортний засіб, така мала бути підтверджена фіскальним чеком, квитанцією про оплату або іншим платіжним документом.

Слід звернути увагу, що квитанція про сплату коштів (готівкою чи на рахунок продавця), до митного оформлення позивачем не подавалась, хоча на момент вчинення такого оформлення у позивача повинна була бути наявною.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що ненадання зазначених вище документів на момент винесення оскаржених рішень не дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості і є підставою для відмови у визначені митної вартості за першим методом.

Таким чином, відсутні будь-які документи про фактичну оплату унеможливлює підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до пункту 4 та пункту 5 частини другої статті 53, статті 58, статті 368 МК України.

Щодо покликання позивача на звіт (акт експертизи) від 28.03.2019 №2019-03-28-01, виготовлений суб\`єктом оціночної діяльності, оцінювачем ПП ОСОБА\_3 , в якому вказано, що ринкова вартість легкового автомобіля марки Skoda, модель Oktavia, номер кузова НОМЕР\_1 , що ввозиться на митну територію України становить 4500 євро, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, оскільки, вказаний звіт підтверджує лише ціну, яка визначена в ході автотоварознавчого дослідження автомобіля, однак не підтверджує її фактичну сплату, у свою чергу, банківських платіжних документів щодо оплати за товар або чеків про оплату готівкою подано не було, що свідчить про обґрунтованість сумнівів митного органу в об\`єктивності заявленої митної вартості товару позивачем.

Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Закарпатська митниця ДФС з дотриманням вимог статті 58 МК України здійснила визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, за достатніх на те підстав та з дотриманням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті правомірно і підстави для їх скасування відсутні.

Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв\`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Згідно із частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об\`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з\`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію позивача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, судом першої інстанції неповно з\`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.

Оскільки судом апеляційної інстанції прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. Відтак, додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року також підлягає скасуванню.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА\_1 відмовити.

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року задовольнити.

Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА\_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №260/718/19 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п\`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя

 

В. В. Ніколін

судді

 

О. О. Большакова

 

 

О. М. Гінда

  Повне судове рішення складено 11 грудня 2019 року.