ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3807/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання Колесник Д.А.
представники сторін:
від ТОВ "Буд Індустрія": Кім Ганна Володимирівна, довіреність №б/н від 29.08.2019 р., адвокат;
інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Індустрія" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 року у справі № 904/3807/19 (суддя Васильєв О.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Індустрія", с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк", м. Донецьк
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ПІК", м. Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 року у справі № 904/3807/19 надіслано матеріали справи № 904/3807/19 за підсудністю до господарського суду м.Києва.
Ухвала мотивована тим, що:
- позивач заявив позов до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк", м. Донецьк та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ПІК", м. Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав;
- позов було направлено до господарського суду Дніпропетровської області з посиланням на приписи ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України;
- в даному спорі відсутній прямий та очевидний правовий зв`язок між вимогою позивача про захист його права та об`єктом нерухомості, отже, територіальна підсудність даного спору не підлягає визначенню за правилами виключної підсудності;
- за правилом ст.27 Господарського процесуального кодексу України справа за позовом про визнання недійсним договору № 2019/МП-1 купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2019 року (укладеного між відповідачами) має розглядатися господарським судом за місцезнаходженням одного із відповідачів;
- справа територіально не підсудна господарському суду Дніпропетровської області та підлягає направленню за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва або господарського суду Донецької області.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що:
- даний спір виник з приводу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул.Леніна (перейменовано на вул. Заводську), 25-Е та має розглядатися за правилами виключної підсудності;
- предметом спору у даному випадку є законність договору № 2019/МП-1 купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2019 року, укладеного щодо нерухомого майна - виробничого комплексу ЗБВ, загальною площею 16281,90 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул.Леніна (перейменовано на вул. Заводську), 25-Е, а отже, даний спір виник з приводу нерухомого майна та має розглядатись за правилами виключної підсудності господарським судом Дніпропетровської області;
- судом помилково застосовано положення статей 30 та 31 Господарського процесуального кодексу України та неповно з`ясовано обставини справи щодо суті даного спору, а належним судом, який має розглядати вказану справу, є саме господарський суд Дніпропетровської області;
- оспорюваний договір порушує права власника нерухомого майна, адже фактично передає невідомі та неіснуючі права вимоги щодо належного ТОВ "Буд Індустрія" нерухомого майна сторонній особі - ТОВ "ЮК ПІК".
Також апелянт посилається на практику Верховного Суду, яка підтверджує його доводи та викладена у постановах від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17 та від 19.06.2019 року у справі № 760/6693/17-ц.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 спростовує доводи скаржника, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін як законну та обґрунтовану.
Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав.
Участь своїх представників у судове засідання відповідачі не забезпечили.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
У зв`язку з тим, що відповідача-1 знаходиться у м. Донецьк, поштові відправлення в м. Донецьк з території України не здійснюються, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Промекономбанк" було повідомлено судом апеляційної інстанції шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду повідомлення про дату, час та місце розгляду справи №904/3807/19.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк", м. Донецьк (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК ПІК", м. Київ (відповідач-2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, який укладений 27.03.2019 року між відповідачем-1 та відповідачем-2.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що:
- він є власником нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вулиця Заводська (колишня Леніна), 25-Е, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який додано до позовної заяви;
- відповідач-1 не мав законних підстав на відчуження не належного йому майна, однак внаслідок низки сумнівних правочинів, які були оскаржені позивачем в інших судових інстанціях, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд Індустрія" майно вибуло з володіння позивача;
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018 року вказані обставини встановлені, рішення суду набрало законної сили і єдиним способом подальшого захисту прав позивача є витребування майна на користь власника.
Відповідно до ч.1 ст.29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Положеннями статті 30 Господарського процесуального кодексу України не передбачено чіткого переліку спорів, які підлягають вирішенню за місцем знаходження нерухомого майна, натомість використано вказівку"спори з приводу нерухомого майна", тобто всі спори, які стосуються нерухомого майна, виникають у зв`язку з ним.
Зі змісту позовної заяви та обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, вбачається, що предметом оспорюваного договору є право вимоги щодо нерухомого майна, а сам позов подано на захист права власності ТОВ "Буд Індустрія" щодо даного майна та з огляду на невизнання такого права відповідачами. Тому на вирішення даного спору поширюються вимоги щодо виключної підсудності.
В оскаржуваній ухвалі зазначено про відсутність усталеної практики застосування положень про виключну підсудність у спорах щодо визнання недійсними прав вимоги щодо нерухомого майна, однак такі висновки суду суперечать правовій позиції Верховного Суду щодо тлумачення норми права щодо виключної підсудності, яка викладена в постановах, зокрема: від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17 та від 19.06.2019 року у справі № 760/6693/17-ц.
Із вказаних правових позицій вбачається, що вказівка "спір з приводу нерухомого майна" має широке тлумачення та стосується позовів з будь-якими вимогами, пов`язаними з нерухомим майном та правами на нерухоме майно, в тому числі, до таких позовів мають відноситись і вимоги про визнання недійсними відступлення права вимоги щодо нерухомого майна.
Оспорюваний договір укладено з приводу нерухомого майна, а отже, і спір щодо нього має розглядатись за правилами виключної підсудності та за місцезнаходженням такого майна.
Враховуючи, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом допущено порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 277, 287 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 року у справі № 904/3807/19 скасувати.
Справу №904/3807/19 направити до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Господарському суду Дніпропетровської області здійснити розподіл витрат по сплаті судового збору за розгляд цієї апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.А. Коваль
Суддя: А.Є. Чередко
Повний текст складено 06.12.2019 року.