ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 86002364

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. Справа№ 910/10776/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 28.11.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 02.10.2019

у справі №910/10776/19 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс"

до Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"

про стягнення 9147304,56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" про забезпечення позов.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2019 №910/10776/19 та прийняти нову, якою заяву ТОВ "Нафтогаз-Альянс" про забезпечення позову задовольнити.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, зокрема невірне застосування норм ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, позивач в апеляційній скарзі зауважує, що предметом спору у справі № 910/10776/19 є стягнення з відповідача коштів за невиконання договору, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 9 147 304,56 грн., тобто сума до стягнення є значною. При цьому, 19.09.2019 в межах справи № 910/17476/16 позивачем отримано від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С.С. заяву про звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 3 333 566, 60 грн., які Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" має в своєму розпорядженні. Таким чином, на думку позивача, в разі задоволення позову у справі № 910/10776/19, в подальшому, буде неможливим виконання судового рішення по даній справі, оскільки у відповідача будуть відсутні кошти у розмірі 3 333 566, 60 грн.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення її доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування ухвали суду є безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу суду прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Разом з цим, відповідачем інформовано суд, що на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі № 910/17476/16, яка набрала законної сили, відповідачем сплачено приватному виконавцеві виконавчого округу міста Києва Крайчинському С.С. кошти у розмірі 3 333 566,50 грн., на підставі платіжної вимоги № 57255801/1 від 09.10.2019, копія якої долучена до відзиву на апеляційну скаргу.

Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі №910/10776/19; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" на 05.11.2019.

Колегією суддів оголошено перерву з 05.11.2019 по 28.11.2019.

В судове засідання, що відбулось 28.11.2019 з`явилися представники сторін, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс".

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз - Альянс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - відповідач) про стягнення 9 147 304, 56 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/10776/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.10.2019.

30.09.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз - Альянс" до господарського суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив місцевий господарський суд:

- заборонити Приватному акціонерному товариству "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" до вирішення спору в справі № 910/10776/19 передавати кошти ТОВ "Нафтогаз - Альянс" в порядку звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 3 333 566, 60 грн. по справі № 910/17476/16;

- накласти арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння", що знаходяться на банківських рахунках або в інших кредитно - фінансових установах України - виявлених у процесі виконання ухвали, в межах суми позовних вимог у розмірі 9 147 304, 56 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" про забезпечення позов.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

Колегія суддів, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суть забезпечення позову полягає саме у наявності об`єктивних побоювань позивача, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних права або інтересів.

Разом з тим, розглянувши подану заяву, колегія суддів вважає доводи заявника, наведені ним у заяві про забезпечення позову, недоведеними, непереконливими та такими, що ґрунтуються лише на необґрунтованих припущеннях заявника.

З матеріалів оскарження ухвали суду першої інстанції позивачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки доводи скаржника обумовлені виключно припущеннями про можливе існування обставин, які можуть ускладнити виконання рішення суду в майбутньому у випадку задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява на звернення стягнення на грошові кошти в межах справи № 910/17476/19 спрямована на виконання виключно рішення місцевого господарського суду в рамках справи № 910/17476/16 та ні яким чином не порушує та не зачіпає права заявника у справі № 910/10776/19 шляхом забезпечення позову з цих підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

Відтак, оскільки позивачем не доведено, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведене вище.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Висновки за результатами апеляційної скарги

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" про забезпечення позову, оскільки вона не узгоджується із вищенаведеними положеннями чинного законодавства.

За наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Судові витрати

За розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/10776/19 - без змін.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 по справі №910/10776/19 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст складено 02.12.2019.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко