ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2019 р. Справа№ 911/224/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Буравльова С.І.
Мартюк А.І.
секретар судового засідання: Пастернак О.С.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 19.11.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на рішення Господарського суду Київської області
від 14.05.2019 (повний текст складений 24.05.2019)
у справі №911/224/19 (суддя Черногуз А.Ф.)
за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-
будівельна компанія"
третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору на стороні позивача Державна фіскальна служба України
про відшкодування збитків
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо- будівельна компанія" (надалі - відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 1 663 146, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем вимог до господарської діяльності, а саме порушення податкового законодавства у виді невиконання обов`язку реєстрації електронних податкових накладних, що призвело до позбавлення позивача можливості віднести суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі №911/224/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту звернення до податкових органів зі скаргою щодо неправомірних дій відповідача, вина відповідача не підтверджена відповідними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, факт порушень прав відповідача з боку Державної фіскальної служби України підтверджено постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі № 810/1683/16.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі №911/224/19, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у зв`язку з порушенням відповідачем правил господарської діяльності та податкового законодавства, у позивача не виникло права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Також, висновок суду про недоведеність звернення позивача до податкових органів зі скаргою апелянт вважає невірним.
Крім того, апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, у зв`язку з вчиненням технічної помилки при сплаті судового збору.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Пашкіної С.А., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 залишено без руху.
03.09.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019, у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.10.2019.
Роз`яснено відповідачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів, Буравльова С.І., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 справу №911/224/19 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 прийнято до провадження у визначеному вище складі колегії суддів та призначено до розгляду на 19.11.2019.
У судове засідання 19.11.2019 з`явився представник відповідача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Позивач, третя особа у судове засідання 19.11.2019 представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядову справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників позивача, третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, третьої особи.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 19.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 06.09.2013 між Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 2-56/1, відповідно до п. 1.1. якого субпідрядник бере на себе зобов`язання за завданням генпідрядника своїми силами і засобами, на власний ризик виконати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги від (Н-21) - Мануйлівка - Дмитрівка, км 0+000 - км 7+100 (об`єкт) відповідно до затвердженої кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін. Генпідрядник зобов`язується прийняти закінчений поточним середнім ремонтом об`єкт і сплатити вартість виконаних послуг.
31.12.2015 сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, згідно яких вартість робіт склала 9978876,00 грн, в тому числі ПДВ 1663146,00 грн.
Позивач вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації електронних податкових накладних, що призвело до позбавлення позивача можливості віднести суми ПДВ до податкового кредиту.
Предметом спору у даній справі є наявність обов`язку у відповідача відшкодувати позивачу збитки у розмірі 1663146,00 грн, заподіяні внаслідок порушення вимог щодо здійснення господарської діяльності, що призвело до втрати позивачем можливості отримати податковий кредит.
Позивачем зазначає, що він звернувся до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі з листом № 01-24/296 від 15.06.2016, в якому повідомив про отримання у грудні 2015 року від відповідача послуг загальною вартістю 9978876,00 грн. та додав заяву про допущення продавцем товарів/послуг посилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8).
Відповідач визнає, що ним дійсно не зареєстровано відповідну податкову накладну. При цьому, останній вказує на те, що він звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі № 810/1683/16 позовні вимоги задоволено частково. Судом встановлено протиправну бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення в розмірі 3191144,00 грн.
Розглянувши наявні у справі матеріали та докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до чч.1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
На підставі ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, зобов`язаний відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відтак, законодавством встановлено відповідальність у вигляді зобов`язання відшкодувати збитки не лише за порушення господарського зобов`язання, але й у випадку порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.
Для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідно встановити наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність у вигляді відшкодування заподіяних збитків. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення особою зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім та невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.
Тобто, як вірно зазначено місцевим судом, при заявленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Як встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття наданих послуг), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.4 Податкового кодексу України визначено, що платники у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
Відповідно до п.201.10. Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
В силу п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Як встановлено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідною нормою визначено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді; такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця; таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення державною податковою інспекцією документальної позапланової перевірки продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за відповідною операцією.
Перевірка проводиться протягом 15 календарних днів з дня надходження заяви із скаргою платника - покупця товарів/послуг.
Підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку подання щодо платника податку скарги про порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги.
Враховуючи викладене вище, права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем до податкової декларації за відповідний звітний податковий період заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження звернення позивача до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі з листом № 01-24/296 від 15.06.2016, як і не містить актів відповідної перевірки контролюючого органу за вказаним зверненням.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено факту звернення до податкових органів зі скаргою щодо неправомірних дій відповідача, вина відповідача не підтверджена відповідними належними та допустимими доказами
При цьому, факт порушень прав відповідача з боку Державної фіскальної служби України підтверджено постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі № 810/1683/16.
Доводи апеляційної скарги щодо доведеності належними та допустимими доказами факту понесення збитків позивачем, а також виконання передбачених податковим законодавством механізмів відновлення/захисту своїх прав, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Також суд апеляційної інстанції зазначає про те, що місцевий господарський суд правомірно не прийняв до розгляду заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки дослідивши подані сторонами докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Наслідки спливу позовної давності розглядаються лише якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правових підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм ст.277 ГПК України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Враховуючи відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі №911/224/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2019 у справі №911/224/19 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
4. Матеріали справи №911/224/19 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 02.12.2019.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.І. Буравльов
А.І. Мартюк