ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 8575993

Озвучення тимчасово недоступне

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"25" березня 2010 р.

Справа № 6/211/09

м. Одеса

Склад судової колегії змінено розпорядженням голови суду № 60 від 24.03.2010 р.

**Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:**

**головуючого судді** М.В. Сидоренко

**суддів** Н.Б. Таценко, В.В. Лашина

**секретар судового засідання** Горлачов Ю.Г.

**за участю представників сторін**

**від прокуратури –**Будзул-Лавренюк К.Я.

**від позивача** –Джуржій С.А.

**від відповідача** –не з’явився

**розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу **Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Лорд”

**на ухвалу** господарського суду Миколаївської області про забезпечення позову

від 27.01.2010р.

**по справі** № 6/211/09

**за позовом:** Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”

**до відповідача: **Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Лорд”

**про** стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в загальному розмірі 2702384,30 грн.

 В С Т А Н О В И Л А :

 Ухвалою господарського суду від 27.01.2010 р. (суддя Ткаченко О.В.) заяву заступника прокурора м. Києва (далі –Прокурор) про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, в якості забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Лорд” (далі –ТОВ „ТПК „Лорд”) на загальну суму 2702384,30 грн. При цьому, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі його прийняття на користь позивача, оскільки заборгованість не погашається протягом тривалого часу, а ТОВ „ТПК „Лорд” (відповідач у справі), що є поручителем, жодного разу не з’явився на виклик у судове засідання і це свідчить про можливий намір відповідача уникнути виконання рішення суду.

Не погоджуючись з наведеною вище ухвалою ТОВ „ТПК „Лорд” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її (ухвалу) скасувати, оскільки, на думку скаржника, в ній не містяться обґрунтовані мотиви, як саме невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, скаржник зазначає, що судом не було здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наведене, на думку ТОВ „ТПК „Лорд”, призвело до невідповідності оскаржуваної ухвали положенням процесуального права, а також до порушення прав і законних інтересів останнього; арешт банківських рахунків скаржника, як він зазначає, фактично унеможливив його поточну фінансово-господарську діяльність. Також, ТОВ „ТПК „Лорд” вказує, що позивачем не було надано суду жодного доказу, що відповідач вживає будь-які дії, спрямовані на закриття своїх банківських рахунків, або зменшення грошових коштів, які на даних рахунках знаходяться, а судом першої інстанції не було вчинено жодної процесуальної дії, спрямованої на отримання таких доказів, через що, вжиті судом заходи забезпечення позову є такими, що не відповідають законодавству України. Крім того, на думку скаржника, він взагалі не може виступати у якості відповідача у даній справі, оскільки згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України його порука припинилась, так як кредитор не пред’явив до нього (поручителя) позов протягом одного року від дня укладення договору поруки від 18.11.2005 р.

У запереченні на апеляційну скаргу заступник прокурора м. Києва вважає її необґрунтованою, оскільки на його думку, Прокурор правомірно звернувся до ТОВ „ТПК „Лорд”, як субсидіарного поручителя за договором поруки перед Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”, з вимогою про погашення невиконаних приватним підприємством „Атомтех” зобов’язань по договору фінансового лізингу № 11-05-444фл від 18.04.2005 р.; просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

Оскаржуваною ухвалою заява про забезпечення позову по ст. ст. 66, 67 ГПК України задоволена з мотивів, наведених в описовій частині даної постанови. Апеляційна інстанція вважає, що висновки оскаржуваної ухвали відповідають вимогам чинного законодавства і матеріалам справи, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.

Так, диспозицією ст. 66 ГПК України законодавець надав повноваження господарському суду за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи вживати заходи до забезпечення позову. Причому таке забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, саме утруднення чи неможливість виконання судового рішення є єдиною підставою для застосування заходів до забезпечення позову. При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку доказів і доводів заявника щодо: необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог останнього про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв’язку із вжиттям таких заходів, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку всім наявним у справі доказам в їх сукупності саме з врахуванням наведених вище вимог; правомірно встановив в оскаржуваній ухвалі обґрунтованість припущення прокурора, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання саме можливого рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу в загальному розмірі 2702384,30 грн. При цьому суд правомірно звернув увагу на дії відповідача щодо нез’явлення на виклик у судове засідання, що свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами, направлене на затягування розгляду справи про стягнення заборгованості, метою яких є уникнення виконання ймовірного рішення суду, і встановив наявність обставин утруднення чи неможливості виконання рішення суду, у випадку його прийняття на користь позивача.

Доводи скаржника, що він, як поручитель, взагалі не може виступати у якості відповідача у даній справі, з посиланням на приписи ч. 4 ст. 559 ЦК України, не заслуговують на увагу, оскільки під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову апеляційна інстанція не наділена повноваженнями встановлювати зазначені скаржником обставини, які повинні бути дослідженні судом першої інстанції при вирішенні спору про стягнення заборгованості по суті.

Отже, з врахуванням наведеного вище, правових підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, судова колегія, –

 ПОСТАНОВИЛА :

 Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.01.2010р. по справі № 6/211/09 про забезпечення позову залишити без змін, а апеляційну скаргу концерну без задоволення.

  Головуючий суддя Сидоренко М.В.

  Суддя Таценко Н.Б.

  Суддя Лашин В.В.

 

Постанова підписана 29.03.2010 р.