ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 85680893

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

"14" листопада 2019 р. м. Київ Справа№ 910/2468/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Браславець Ю.Ю.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 14.11.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Селтік" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 (повний текст рішення складено 06.08.2019)

у справі №910/2468/19 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Селтік"

до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач-1)

Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" (відповідач-2)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" (третя особа-1)

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа-2)

Міністерство юстиції України (третя особа-3)

про скасування рішення про державну реєстрацію

В судовому засіданні 14.11.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/2468/19 у задоволенні позову відмовлено.

Судові витрати, пов`язані з розглядом позову, покладено на Приватне підприємство "Селтік".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 27.08.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про задоволення позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2468/19, розгляд справи призначено на 10.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 відкладено розгляд справи на 14.11.2019, враховуючи задоволення клопотань позивача та відповідача-2 про відкладення розгляду справи, а також враховуючи необхідність надання часу для оформлення належних повноважень представника третьої особи.

14.11.2019 від директора позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про відвід суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. у справі №910/2468/19, яке обґрунтовано наявністю обставин, що викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності колегії суддів.

Заявник зазначає, що судді Скрипка І.М., Тищенко А.І. та Михальська Ю.Б. розглядали аналогічні справи за участю ПАТ «БГ Банк» та беззастережно займали позицію ПАТ «БГ Банк».

Так, Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Разіної Т.І. суддів Тищенко А.І. Михальської Ю.Б., залишив без змін рішення місцевого господарського суду у справі № 925/1691/17 про задоволення позовних вимог ТОВ "Беарс Логістик Центр" та ПАТ "БГ Банк".

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кравчука Г.А. суддів Скрипки І.М., Чорної Л.В. скасував рішення місцевого суду у справі № 910/20585/14 та прийняв нове рішення, яким позов ПАТ "БГ Банк" задовольнив повністю.

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Майданевича А.Г. суддів Михальської Ю.Б., Суліма В.В. залишив без змін рішення місцевого господарського суду у справі № 910/21752/16 про відмову у задоволенні позову ТОВ "Нью Софт" до ПАТ "БГ Банк" щодо визнання права власності на нерухоме майно.

Представники відповідачів 1, 2 та третіх осіб 1, 2, 3 в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.11.2019 просили заяву представника позивача про відвід колегії суддів залишити без розгляду.

Статтею 39 ГПК України встановлено, що:

- питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі;

- питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість;

- якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів, розглянувши заяву директора позивача про відвід суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І. у даній справі, дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні по справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначалося раніше, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Водночас, згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого суддям Скрипці І.М., Михальській Ю.Б. та Тищенко А.І. відводу, справа №910/2468/19 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 ГПК України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений директором позивача.

Керуючись статтями 32, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву директора Приватного підприємства "Селтік" про відвів суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. у справі №910/2468/19 визнати необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи №910/2468/19 для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 ГПК України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений директором Приватного підприємства "Селтік".

Повний текст ухвали підписано 18.11.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська