ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1237/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В.
судді: Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О.
Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Антонов Є.М., ордер серія ДП №2571/037 від 19.09.2019 р., адвокат;
позивач: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1 від 20.01.1998 р., особисто;
представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.19р., повне рішення складено 11.06.2019, суддя Євстигнеєва Н.М., у справі №904/1237/17
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення наглядової ради
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить визнати недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010 про:
- задоволення клопотання ТОВ "Торговий дім "Метизи" та надання майнової поруки по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлювало ТОВ "Торговий дім "Метизи" в ЦВ ПАТ "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передачі в заставу нерухоме майно, а саме: окремо розташовану трьох поверхову будівлю - літ. А-3 загальною площею 2140,6 кв.м., що належить на праві власності ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5 570 189,79 грн.;
- надання права підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії ТОВ "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" ОСОБА_2 з моменту його прийняття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення були прийняті наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" з порушенням вимог статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки рішення стосувались вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість посадової особи товариства (керівника) та її афілійованих осіб, за їх прийняття голосували члени наглядової ради, які є заінтересованими у прийнятті таких рішень особами, у зв`язку з чим спірні рішення повинні були прийматися не наглядовою радою, а загальними зборами, тобто наглядова рада під час прийняття спірних рішень вийшла за межі своїх повноважень, діяла недобросовісно, нерозумно та не в інтересах товариства.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2017 року (Суддя Мартинюк С.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 у справі 904/1237/17 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2019 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 у справі 904/1237/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.19р. у справі №904/1237/17 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" про визнання недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010 - задоволено повністю.
Визнано недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010 про:
- задоволення клопотання ТОВ "Торговий дім "Метизи" та надання майнової поруки по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлювало ТОВ "Торговий дім "Метизи" в ЦВ ПАТ "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передачі в заставу нерухоме майно, а саме: окремо розташовану трьох поверхову будівлю - літ. А-3 загальною площею 2140,6 кв.м., що належить на праві власності ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5 570 189,79 грн.;
- надання права підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії ТОВ "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" ОСОБА_2 з моменту його прийняття.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, ідентифікаційний код 13425190) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот)грн.00грн. (за розгляд справи в Господарському суду Дніпропетровської області), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят)грн.00коп. (за розгляд апеляційної скарги), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 00грн. (за розгляд касаційної скарги).
Не погодившись з зазначеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Так, скаржник посилається на наступні обставини:
- позивачем пропущено строку позовної давності для звернення з відповідним позовом до суду;
- оскаржуваним рішенням наглядової ради товариства не порушуються права позивача, оскільки його частка є незначною, що не надавало б йому можливості суттєво впливати на результат голосування учасників загальних зборів;
- позивачем взагалі не зазначено, яке саме корпоративне право із належних йому як акціонеру товариства було порушено внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення наглядової ради;
- доводи позивної заяви не підтверджені жодними доказами;
- рішення місцевого суду прийнято з порушенням принципу всебічного розгляду, при недостатньому з`ясуванні та дослідженні всіх обставин, що мають суттєве значення для справи, з порушеннями процесуальних норм права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін.
Зокрема, позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, посилається на наступні обставини:
- позивачем не пропущено строку позовної давності, оскільки про рішення наглядової ради останній дізнався лише 22.11.2016 під час ознайомлення з матеріалами справи №904/9839/16;
- позивач зазначено про чисельні звернення до відповідача з метою реалізації своїх корпоративних прав, чим спростовуються відповідні доводи апелянта;
- рішення про укладення Договору іпотеки мало бути прийнято не Наглядовою радою, а Загальними зборами. Отже, Наглядова рада вийшла за межі своїх повноважень, в супереч положенням ст.71 ЗУ «Про акціонерні товариства», ч.1 ст.92 ЦК України;
- при укладення Договору іпотеки, Договору про відступлення права вимоги та Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі було порушено право позивача: на управління Товариством, отримання дивідендів, виплату вартості частини майна Товариства, пропорційно його частині у Статутному капіталі при виході з Товариства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чус О.В., суддів: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі, колегією суддів у складі: головуючого судді: Чус О.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.19р. у справі №904/1237/17. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 19.09.2019 об 10:00.
На підставі розпорядження керівника суду № 1856/19 від 19.09.2019р., яке обґрунтоване перебуванням у відрядженні судді Парусніков Ю.Б., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чус О.В., судді: Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2019.
19.09.2019 представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином. У судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.19 р. на 10:30.
04.11.19 від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю в інших судових засіданнях.
Розглянувши вказане клопотання Скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Ст. 202 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених цим Кодексом розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи наведене, колегії суддів розглядає апеляційну скаргу за наявними в справі матеріалами, а подані сторонами до суду першої інстанції докази дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного судового рішення.
05.11.19 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" (а.с. 33-44; 88-107, т. 1), яке припинено за рішенням засновників, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 10.06.2011 внесено запис за № 12271120018000460.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, складеного станом на 27.07.2016 (а.с. 33-44, т. 1), ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет", розмір внеску якого до статутного фонду товариства становить 700, 00 грн.; розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) товариства становить 20 000, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був акціонером Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет", припиненого за рішенням загальних зборів акціонерів товариства шляхом його реорганізації (перетворення) у Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет" (а.с. 88-107, т. 1).
14.12.2010 відбулось засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет", про що складено протокол засідання від наведеної дати (а.с. 32, 77, т. 1). Порядок денний засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" включав наступні питання:
1. Розгляд клопотання ТОВ "Торговий дім "Метизи" щодо надання майнової поруки по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлює ТОВ "Торговий дім "Метизи" в ЦВ ПАТ "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передачу в заставу нерухомого майна, що належить ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет".
2. Про призначення уповноваженої особи від ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" на укладення та підписання договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту ТОВ "Торговий дім "Метизи".
Відповідно до означеного вище протоколу на засіданні наглядової ради були присутні голова наглядової ради ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" - ОСОБА_3 та члени наглядової ради - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що зумовило присутність на засіданні 100% складу наглядової ради ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет".
Наглядовою радою ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" прийнято наступні рішення:
по першому питанню порядку денного - задовольнити клопотання ТОВ "Торговий дім "Метизи" та надати майнову поруку по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлює ТОВ "Торговий дім "Метизи" в ЦВ ПАТ "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передати в заставу нерухоме майно, а саме: окремо розташовану трьохповерхову будівлю - літ. А-3 загальною площею 2140,6 кв.м, що належить на праві власності ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора. буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5 570 189, 79 грн.;
по другому питанню порядку денного - надати право підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії ТОВ "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" ОСОБА_2 .
Не погодившись з рішенням Наглядової ради, позивач звернувся з позовом до господарського суду, яким просить визнати недійсним зазначене рішення.
Розглянувши позовні вимоги, місцевий суд прийшов до висновку про їх обґрунтованіст та необхідність задоволення у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції поділяє вказані висновки місцевого суду з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону. Через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682) у частині, що стосується акціонерних товариств.
Закон України "Про акціонерні товариства був офіційно опублікований в газеті "Урядовий кур`єр" 29.10.2008. Як зазначалось вище, Закон України "Про акціонерні товариства" набув чинності 30.04.2009.
Таким чином, на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень були чинними як Закон України "Про акціонерні товариства", так і статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств.
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень, до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Акціонер акціонерного товариства, статут якого не приведено у відповідність з нормами цього Закону, має право після закінчення зазначеного у цьому пункті строку звернутися до суду з позовом про приведення статуту товариства у відповідність із цим Законом.
Отже, пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" встановлений дворічний строк для приведення статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність з нормами цього Закону, але не передбачено відстрочення чи обмеження застосування положень Закону на зазначений період.
При цьому, пунктом 4 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" визначений пріоритет закріплених у ньому норм, згідно з яким до приведення у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2019 у справі №904/1237/17, з моменту набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства" його норми стали спеціальними щодо регулювання правовідносин зі створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, визначенні їх правового статусу, прав та обов`язків акціонерів і підлягають застосуванню до усіх акціонерних товариств незалежно від того, чи привели вони свої статути у відповідність з нормами цього Закону.
Відсутність у статуті акціонерного товариства положень стосовно правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, не звільняє від необхідності застосування вимог ст.ст. 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства", який набрав чинності з 29.04.2009 та встановив відповідний публічний порядок, оскільки зазначений Закон не вимагає закріплення у статуті акціонерного товариства його положень щодо угод із заінтересованістю та водночас не пов`язує дійсність цих вимог із їх викладенням у статуті.
Відповідно до пункту 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень (14.12.2010) встановлений пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" дворічний строк для приведення статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність з нормами цього Закону не сплинув.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2019 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 у справі 904/1237/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
При цьому, Верховним Судом було зазначено про необхідність дослідження судом обставин дотримання відповідачем вимог статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства" під час прийняття наглядовою радою товариства спірних рішень, зокрема:
- наявності родинних зв`язків членів наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет";
- наявності заінтересованості посадової особи товариства (керівника) та її афілійованих осіб у прийнятті спірних рішень;
- наявності у наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" та/або окремих її членів повноважень на вирішення питань, щодо яких були прийняті спірні рішення;
- порушення інтересів товариства правочином (про надання майнової поруки), щодо якого були прийняті спірні рішення;
- порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача; дотримання строків позовної давності.
Отже, під час нового розгляду місцевим судом та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.
Стосовно наявності родинних зв`язків членів наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет".
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 160 Цивільного кодексу України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов`язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.
Згідно з ч.2 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов`язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами. У такому разі передбачені цим Законом повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного товариства.
Пунктом 7.1. Статуту Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" в редакції, чинній станом на дату прийняття спірних рішень, визначено, що управління товариством здійснюють: загальні збори акціонерів; наглядова рада; дирекція - виконавчий орган та ревізійна комісія.
Відповідно до пунктів 7.12., 7.13. Статуту Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" наглядова рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю дирекції та захист прав акціонерів товариства.
До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законом та Статутом товариства, а також переданих для вирішення наглядовою радою загальними зборами, зокрема: встановлення ліміту сум угод з розпорядження нерухомим і рухомим майном, отримання кредитів, а також грошовими коштами для виконавчого органу товариства (підпункт 13 пункту 7.14. Статуту); затвердження рішень виконавчого органу з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, отримання кредитів, якщо сума угод перевищує ліміт, встановлений наглядовою радою (підпункт 14 пункту 7.14. Статуту).
Статтею 71 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень, передбачено, що особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: 1) є стороною такого правочину; 2) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами); 3) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 4) внаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину; 5) є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи буде користуватися іншими результатами виконання правочину.
Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості.
Виконавчий орган акціонерного товариства зобов`язаний протягом п`яти днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати членам наглядової ради (а за відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких товариство заінтересоване, зокрема про: предмет правочину; вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином; загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг; особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.
У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.
Наглядова рада протягом п`яти робочих днів зобов`язана прийняти рішення про вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість.
Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.
Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.
Згідно зі статтею 72 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на дату прийняття наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" спірних рішень, в якій встановлені наслідки недотримання вимог до порядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, у разі недотримання вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством правочину, несе відповідальність перед ним у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог.
У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або моральної шкоди.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про акціонерні товариства".
Під час прийняття наглядовою радою товариства спірних рішень, відповідачем не дотримано вимог статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства".
Відповідно до п.7.13 Статуту Товариства (в редакції чинній станом на дату прийняття спірного рішення) Наглядова рада обирається загальними зборами акціонерів у кількості не менше ніж трьох членів строком на п`ять років.
Станом на дату прийняття спірного рішення до складу наглядової ради входили: ОСОБА_3 - голова наглядової ради ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" та члени наглядової ради - ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
Питання наявності родинних зв`язків членів наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" досліджувалось господарським судом Запорізької області при розгляді справи №908/602/16 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи", Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький емальпосуд" про визнання недійсним Договору поруки від 28.05.2009 №280509-П, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод" та Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро", право вимоги по якому було передано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (рішення господарського суду міститься в матеріалах справи, а.с.117-127, т.1).
В рішенні господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 у справі №908/602/16 встановлено, що витребуваною від відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у Дніпропетровській області інформацією встановлено, що три члени Наглядової ради відповідача-1, тобто більшість голосів, перебувають у родинних стосунках.
Так, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (до реєстрації шлюбів - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначене підтверджено наданими відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у Дніпропетровській області засвідченими копіями актів цивільного стану: про народження ОСОБА_4 № НОМЕР_3 від 05.09.1974 та про народження ОСОБА_8 № НОМЕР_4 від 01.10.1978, про шлюб № НОМЕР_5 від 26.10.1996 між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (після шлюбу прізвище ОСОБА_3 ) та розірвання шлюбу № НОМЕР_7 від 25.10.2001 між ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ) та ОСОБА_9 , про шлюб № НОМЕР_6 від 27.11.2004 між ОСОБА_12 та ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_3 , а після шлюбу - ОСОБА_3 ), які долучено до матеріалів справи.
Крім того, згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців станом на 28.05.2009 (дату укладення спірного договору) ОСОБА_6 являвся засновником (50%), а його син ОСОБА_4 керівником (генеральним директором) ТОВ ТД Метизи.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується укладення Догвору поруки та змін до нього юридичною особою ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» заінтересованими особами більшістю членів Наглядової ради ВАТ Запорізький сталепрокатний завод внаслідок існування родинних стосунків та участі у товаристві, з яким укладалися правочини. Крім того, ОСОБА_4 підписувалися угоди від імені ТОВ «ТД «Метизи» на правах генерального директора цього товариства.
Позивач також стверджує про наявність родинних стосунків відносно родини ОСОБА_3 також і члена Наглядової ради ОСОБА_5, який, як вказує позивач, є двоюрідним братом ОСОБА_4 (в позові позивач зазначав ОСОБА_5 , як зятя, потім споріднення відносин змінив).
Проте, докази того позивач суду не надав.
Отримані від відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у Дніпропетровській області відомості та матеріали не дозволяють однозначно таке встановити.
Водночас, кількісна більшість у Наглядовій раді відповідача-1 осіб, зв`язаних родинними стосунками, в будь-якому разі є доведеною.
ОСОБА_6 , його діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про те, що вони є особами, заінтересованими у вчиненні акціонерним товариством оспорюваного правочину та змін до нього, оскільки являлися членами однієї родини та одночасно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 являлися членами Наглядової ради ВАТ«Запорізький сталепрокатний завод» та співвласником та керівником ТОВ «ТД «Метизи» відповідно, всупереч вимогам ч.1 ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» не поінформували про це відповідний орган товариства.
Отже, факт родинних відносин членів наглядової ради встановлений у рішенні господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 у справі №908/602/16 та, в силу положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказуванню при розгляді даної справи.
З огляду на викладене, місцевим судом вірно зроблено висновок про те, що питання передачі в заставу нерухомого майна, а саме: окремо розташовану трьох поверхову будівлю - літ. А-3 загальною площею 2140,6 кв.м., що належить на праві власності ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.Косіора, буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5 570 189,79 грн. та надання права підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії ТОВ "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру ВАТ "Холдінг компанія "Інтермет" ОСОБА_2 , повинно було вирішуватись на загальних зборах.
Таким чином, Наглядова рада при прийнятті спірного рішення діяла з перевищенням наданих їй повноважень.
Стосовно наявності заінтересованості посадової особи товариства (керівника) та її афілійованих осіб у прийнятті спірних рішень; наявності у наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" та/або окремих її членів повноважень на вирішення питань, щодо яких були прийняті спірні рішення та щодо порушення інтересів товариства правочином (про надання майнової поруки), щодо якого були прийняті спірні рішення, необхідно зазначити наступне.
28 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Холдінг компанія "Інтермет" (з метою забезпечення зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" за кредитним договором №7/2010 від 28.12.2010) був укладений договір іпотеки №25-з, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А. 28.12.2010, та зареєстрований в реєстрі за №6325 (а.с.27-45, т.3).
Від імені Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет", на підставі рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010, ОСОБА_2 підписала договір іпотеки.
В подальшому, 11.03.2011 до договору іпотеки були внесені зміни, які підписані з боку відповідача виконавчим директором ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" ОСОБА_13 (а.с.46-47, т.3); укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до договору іпотеки (а.с.48-51, т.3).
ОСОБА_4 на момент укладання договору іпотеки був керівником ТОВ "ТД"Метизи", а ОСОБА_6 - учасником товариства з часткою в статутному капіталі 50% (наведені обставини встановлені постановою Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 908/3468/13). При цьому ОСОБА_3 була головою Наглядової ради ВАТ "ХК "Інтермет", а членом наглядової ради був брат ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та її двоюрідний брат - ОСОБА_5
ОСОБА_12 є чоловіком ОСОБА_3 . В свою чергу, ОСОБА_12 з 05.03.2012 є керівником ТОВ "Холдінг Компанія "Інтермет".
Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (до шлюбу ОСОБА_3 ) є особами, заінтересованими у вчиненні Відкритим акціонерним товариством "Холдінг компанія "Інтермет" договору іпотеки №25-з від 28 грудня 2010 року з Публічним акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (з метою забезпечення зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" за кредитним договором №7/2010 від 28.12.2010).
В порушення вимог частини 1 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", члени наглядової ради не поінформували про це відповідний орган товариства (загальні збори акціонерів), що підтверджується наявними у справі доказами.
Наслідком укладання договору іпотеки №25-з від 25.12.2010 є перехід майна товариства у власність Банку, у зв`язку з неможливістю виконання боржником зобов`язань за кредитним договором. Останнім набувачем майна, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , є ОСОБА_3 .
У відповідності до п. 12.6 Статуту товариства, у разі якщо виникають обставини втрати майна підприємства, товариство зобов`язано негайно скликати позачергові збори акціонерів та повідомити про цей факт самих акціонерів, але вказані дії вчинені не були.
Таким чином, як вірно визначено господарським судом Наглядова рада Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет" не мала права приймати рішення з питань, щодо яких були прийняті спірні рішення; таке рішення мало бути прийнято загальними зборами акціонерного товариства. Наглядова рада, маючи інформацію від виконавчого органу про правочин у вчиненні якого є заінтересованість, зобов`язана була передати вирішення цього питання загальними зборами.
Відносно порушення інтересів відповідача правочином (про надання майнової поруки), щодо якого були прийняті спірні рішення.
Згідно до п.3.1. Статуту товариства, Товариство створюється з метою підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів товариства, максимізації добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.
Як встановлено судом, 28 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" та Відкритим акціонерним товариством "Холдінг компанія "Інтермет" був укладений договір іпотеки №25-з (а.с.27-45, т.3).
Без достатніх на це підстав, відповідач виступив іпотекодавцем за кредитними зобов`язаннями ТОВ "Метизи", як наслідок - майно перейшло у власність іншої особи в рахунок забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів №64373259 від 26.07.2016, відповідно до якої майно ТОВ "Холдінг Компанія "Інтермет" описано й арештовано під податкову заставу (а.с.52-55, т.3).
Як зазначено вище, ОСОБА_1 був акціонером Відкритого акціонерного товариства "Холдінг Компанія "Інтермет", припиненого за рішенням загальних зборів акціонерів товариства шляхом його реорганізації (перетворення) у Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет".
Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції Закону на дату виникнення спірних правовідносин) акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, право на участь в управлінні акціонерним товариством (п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства").
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Стаття 116 Цивільного кодексу України встановлює право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.
Оскільки наглядова рада прийняла спірне рішення з порушенням вимог закону, з перевищенням наданих їй повноважень, питання укладення правочину про передачу в іпотеку нерухомого майна за наявності заінтересованості осіб членів наглядової ради та виконавчого органу мало бути розглянуто на загальних зборах акціонерів товариства.
Процедура укладення правочинів щодо яких є заінтересованість, визначена розділом ХІІІ Закону України "Про акціонерні товариства", направлена на захист прав акціонерів товариства та недопущення зловживання виконавчим органом наданими йому повноваженнями (укладення правочину на умовах, явно невигідних товариству, приховування факту вчинення такого правочину від інших акціонерів, кредиторів, працівників тощо).
Таким чином, задоволення наглядовою радою клопотання ТОВ "Торговий дім "Метизи" та надання майнової поруки по відновлювальній відзивній кредитній лінії, надання права підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту, укладення договору щодо якого є заінтересованість без дотримання встановленої процедури його укладення порушує права акціонера, оскільки позбавляє його наданого законодавством впливу на укладення такого договору через участь у загальних зборах чи прийняття рішень наглядовою радою, яка формується акціонерами товариства шляхом кумулятивного голосування.
Питання про задоволення клопотання ТОВ "ТД"Метизи" про передачу майна в іпотеку мало бути прийнято загальними зборами акціонерів, а не Наглядовою радою. Прийняттям рішення наглядової ради ВАТ "Холдінг Компанія "Інтермет" від 14.12.2010 порушені права позивача, як акціонера Товариства, на управління Товариством, на участь у вищому органі Товариства.
Так, апеляційний суд поділяє висновки місцевого суду, що позивач, як акціонер (учасник) товариства, мав беззаперечне право на участь в управлінні товариством шляхом прийняття участі у загальних зборах учасників товариства.
Як зазначено в п.39 постанови пленуму ВСУ "Про практику розгляду корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13, яким передбачено, що рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.
Відносно порушення позивачем строку позовної давності.
Відповідно до ст.256, ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як визначено ст. 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Позивач посилається на те, що про наявність спірного рішення наглядової ради дізнався лише 22.11.2016, ознайомившись з матеріалами справи №904/9839/16. З позовом до господарського суду позивач звернувся у лютому 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання інформації щодо діяльності товариства, ОСОБА_1 звертався до відповідача з листами від 25.02.2012, 20.11.2013, 25.08.2015, 12.08.2016, 16.01.2017 (а.с.18-25, т.3). Відповіді на зазначені запити позивача матеріали справи не містять.
В той же час, факт порушення корпоративних прав ОСОБА_1 . щодо отримання інформації про господарську діяльність товариства встановлено постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №904/3679/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди у сумі 100000,00 грн.
Верховним Судом встановлено, що Позивач звертався до Товариства з проханням надати йому, зокрема, належним чином завірені копії річних звітів, звітів про фінансово-господарську діяльність, протоколів загальних зборів учасників Товариства за 2011-2016 роки, тобто документів, що відповідають положенням частини 1 статті 88 Господарського кодексу України. Натомість Товариство не представило суду жодних доказів виконання свого обов`язку щодо надання Позивачу для ознайомлення відповідних документів, зокрема, шляхом надання їх копій чи в будь-який інший спосіб, прийнятний для Позивача та Товариства.
Обставини звернення позивача до відповідача з проханням надати йому: належним чином завірені копії річних звітів за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки; належним чином завірені копії звітів про фінансово-господарську діяльність Товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки; належним чином завірені копії протоколів загальних зборів учасників Товариства за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки; засвідчені витяги з книги протоколів за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки, встановлені також постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі №904/10956/16.
Зі змісту наведеного вбачається, що позивач просив надати йому інформацію щодо діяльності товариства з 2011 року.
Доводи відповідача про те, що позивач повинен був знати про оскаржуване рішення наглядової ради, про укладення договору іпотеки від 28.12.2010, оскільки, як акціонер Відкритого акціонерного товариства Холдінг компанія "Інтермет", мав право та можливість ознайомитись з рішеннями наглядової ради, загальних зборів акціонерів товариства, обґрунтовано відхилено господарським судом. Оскільки обставина, що на загальних зборах акціонерів розглядалися питання про затвердження звіту комісії з припинення товариства, про затвердження передавального акту, тобто розглядалися питання, які стосуються майна товариства, не свідчить про обізнаність позивача з рішенням Наглядової ради від 14.12.2010.
Доказів ознайомлення позивача з рішенням наглядової ради від 14.12.2010 матеріали справи не містять.
Вище вказане свідчить, що позивачем не пропущено строк для звернення з позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Втім жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
19.09.19 від позивача до апеляційного суду надійшло клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат щодо надання правової допомоги по справі. До вказаного клопотання додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, рахунок витрат від 18.09.2019 на суму 8 000 грн., акт виконаних робіт від 19.09.19, відповідно до якого адвокатом Антоновим Є.М. на виконання договору про надання правової допомоги від 11.02.19 надано, а клієнтом (позивачем) прийнято наступні послуги: представництво в судому засіданні на суму 2000 грн., складення відзиву на суму 6000 грн.
В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 11.02.19 (а.с. 61, 62 , т.4), ордер (а.с.166, т.4).
Апеляційний господарський суд, розглянувши вказане клопотання позивача, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282, 284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.19р у справі №904/1237/17 - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "Інтермет" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 8 000 грн.
Доручити господарського суду Дніпропетровської області видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 11.11.2019р.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя В.О. Кузнецов