ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 904/421/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чередко А.Є., Білецька Л.М., Чус О.В.
від 12.09.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"
про стягнення 16212343,27 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" про стягнення солідарно 16212343,27 грн (з яких: заборгованість по лізинговим платежам - 1 879 871, 50 грн, 365 % річних - 14 284 174,08 грн, пеня - 48 297, 69 грн) на підставі договорів поруки.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору фінансового лізингу № 16 АФ - 15 від 16.03.2015, умов договорів поруки № 1П/16АФ-15 від 16.03.2015, № 2П/16АФ-15 від 30.03.2018, № 3П/16АФ-15 від 30.03.2018.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" також подало заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "СК Бужок", у межах позовних вимог в розмірі 16 212 343,27 грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження;
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс", у межах позовних вимог в розмірі 16 212 343,27грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, але не обмежуючись: номер рахунку НОМЕР_1 в АБ Південний, м. Одеса, МФО 328209;
- накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СК Бужок", у межах позовних вимог;
- накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс", у межах позовних вимог.
Мотивуючи заяву про забезпечення позову позивач послався на те, що: сума заборгованості відповідачів перед позивачем є значною; відповідачі протягом тривалого часу ухиляються від виконання своїх зобов`язань за договорами поруки; щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" прийнято судові рішення про стягнення заборгованості та зобов`язано повернути земельні ділянки, що свідчить про наявність значної заборгованості не тільки перед позивачем; Товариство з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Бужок", які є виробниками сільськогосподарської продукції, понесуть суттєві витрати грошових коштів на проведення підготовчих робіт до посівних та інших видів робіт, в тому числі на закупівлю матеріалів і техніки. Наведені обставини на думку позивача ускладнять або взагалі унеможливлять виконання рішення суду у даній справі.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2019 у справі № 904/421/19 : "заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" в межах суми позовних вимог - 16 212 343, 27 грн. В решті вимог заяви відмовлено".
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази заявлені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам лише частково.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2019 у справі № 904/421/19 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про забезпечення позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- наведені позивачем обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема щодо наявності великого розміру заборгованості та інших судових проваджень щодо відповідачів, ухилення останніх від виконання своїх зобов`язань за договорами поруки та їх скрутне фінансове становище не свідчать про наявність підстав для забезпечення позову, тобто, наведені позивачем обставини не доводять, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів останнього. Наявність заборгованості за договором, яка є предметом спору, не може свідчити про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, як і наявність у відповідача інших кредиторів;
- не наведено позивачем у заяві про забезпечення позову і обставин на підтвердження вчинення відповідачами конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного їм майна, безпідставного витрачання ними коштів, приховування активів, тощо;
- в матеріалах оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/421/19 від 14.06.2019 відсутні будь-які докази, які-б підтверджували наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини, якими останній обґрунтовує необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову у справі;
- не наведено таких обставин та доказів в оскаржуваній ухвалі і господарським судом, який обмежився лише наведенням мотивів, викладених у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову, не з`ясував належним чином обставини, що мають значення для справи та не навів обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, виходячи з встановлених обставин справи на підставі наявних в ній доказів;
- позивач не обґрунтував необхідність вжиття заходів до забезпечення позову та не надав на підтвердження своєї позиції належних та допустимими доказів щодо наявності фактичних обставин з якими процесуальний закон пов`язує застосування забезпечення позову. В поданих суду матеріалах відсутні докази та доводи, що належним чином обґрунтовують імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачами певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення їх майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а у суду першої інстанції були відсутні правові підстави, встановлені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України для задоволення такої заяви позивача.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить зазначену постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 скасувати, та залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2019 у справі № 904/421/19.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
- судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка відповідає закону;
- позивачем в заяві про забезпечення позову достатньо обґрунтовано чому не вжиття заходів до забезпечення позову ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у даній справі;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Бужок", звертаючись з апеляційними скаргами, не спростували підстав для накладення арешту на їх майно та грошові кошти в межах позовних вимог, та не надали належних доказів щодо наявності у них достатньої кількості коштів, необхідних для виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
5. Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" просить залишити без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Згідно із статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків (частина перша статті 234 Господарського процесуального кодексу України).
Обґрунтованим є таке судове рішення, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням наведених законодавчих приписів суд першої інстанції, задовольняючи частково клопотання позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідачів у межах суми позову, мав обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, з чим погоджується Верховний Суд, відповідних обставин та належних доказів судом першої інстанції в ухвалі не наведено. Суд першої інстанції обмежився лише наведенням мотивів, викладених у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову та посиланням на загальні норми Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в поданих суду матеріалах відсутні будь-які докази, які б підтверджували наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини, якими останній обґрунтовує необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову у справі.
Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем не наведено у заяві про забезпечення позову і обставин на підтвердження вчинення відповідачами конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного їм майна, безпідставного витрачання ними коштів, приховування активів, тощо.
До того ж, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачами певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення їх майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2019 у справі № 904/421/19 та відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про забезпечення позову.
Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.
Зазначаючи про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, скаржник фактично вдається до перегляду встановлених апеляційним господарським судом обставин справи та переоцінки доказів, досліджених і оцінених цим судом, що перебуває поза встановленими наведеною частиною другою статті 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції. Зазначене унеможливлює перевірку відповідних доводів Касаційним господарським судом та свідчить про відсутність визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У даному випадку судом апеляційної інстанції було повно досліджено надані докази, встановлено істотні для вирішення справи обставини та вірно застосовано норми процесуального права. Тому колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек", а постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 у цій справі без змін.
9. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 у справі № 904/421/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
В.І. Студенець