**ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД**
Справа № 620/1758/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
**ПОСТАНОВА**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
** 23 жовтня 2019 року м. Київ**
 
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
  Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА\_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов\`язання вчинити певні дії,
 ** В С Т А Н О В И В :**
ОСОБА\_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив: визнати протиправною (незаконною) відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно його бажання та відповідно наданих йому прав приписами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, відмову у здійсненні виплати пенсії за минулий час, відмову почати виплачувати пенсію у перерахованому розмірі; зобов\`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, перерахувати ОСОБА\_1 пенсію по інвалідності без обмеження розміру за поданими заявами у відповідності до ст.11, ч.ч.1, 2 ст. 63 та ст.21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ з урахуванням за їх, учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків, заявленим бажанням на реалізацію права, закріпленого ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, здійснення перерахунку пенсії з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня відповідного року; провести такий перерахунок пенсії починаючи з 01 жовтня 2017 року, тобто з початку застосування положень про право за бажанням на перерахунок пенсії з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, ураховуючи мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, на 1 січня 2018 року та на 1 січня 2019 року; зобов\`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, здійснити ОСОБА\_1 виплати пенсії за минулий час загальною сумою (виключаючи поетапність виплати нарахованої пенсії); зобов\`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області почати виплачувати ОСОБА\_1 пенсію у перерахованому розмірі.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Пенсійного фонду України у перерахунку ОСОБА\_1 , яка викладена у листі від 20.05.2019 року № 2054/03/М-12. Зобов\`язано Головне управління Пенсійного фонду України відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 06.05.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА\_1 пенсії по інвалідності, обчисленої з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з\`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Згідно з ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серії НОМЕР\_1 .
Згідно копії посвідчення серія НОМЕР\_2 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов\`язаного з виконанням обов\`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
06\.05.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку та виплати йому пенсії, обчисленої з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 20.05.2019 року № 2054/03/М-12 позивачу повідомлено про відсутність законних підстав для обчислення його пенсії відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Вважаючи вищезазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.6 ст.2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов\`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до ч.7 ст.2 Закону №2232-XII строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Статтею 10 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов\`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з приміткою до статті 10 Закону № 796-XII до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов\`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов\`язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба.
Згідно з ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ (у редакції з 01.10.2017 року) встановлено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія щодо інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 11.12.2018 року у справі №822/1346/18, суд зазначає, що ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії з інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям та за наявності їх у сукупності: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
При цьому, зазначена законодавча норма є чіткою та не передбачає можливості здійснення розширеного тлумачення.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року у справі у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Частиною 2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Конституційний Суд України у Рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій) зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
У Рішенні від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність".
Отже, за змістом статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.
Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року, зазначене у ч.3 ст.59 Закону №796-XII словосполучення "дійсної строкової" визнано неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що вищевказане рішення Конституційного суду України не може вплинути на правовідносини, які виникли до його прийняття.
На підставі вищевикладеного, враховуючи правову позицію ВС, викладену в постанові від 17.07.2019 року у справі №826/14077/18, суд зазначає, що до 25 квітня 2019 року право на перерахунок пенсії з інвалідності, виходячи з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, мали військовослужбовці строкової служби, а з 25 квітня 2019 року право на такий перерахунок мають військовослужбовці незалежно від виду служби.
Колегія суддів доходить висновку, що право позивача на перерахунок пенсії, відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, виникло з 25.04.2019 року, оскільки з 03.02.1984 року по 03.02.1984 року він проходив військову службу, а з 26.04.1986 року по 03.05.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною (незаконною) відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у перерахунку пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України, способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб\`єкта владних повноважень протиправною та зобов\`язання вчинити певні дії.
Згідно з пп.4.3.п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов\`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов\`язків) та завіряється печаткою управління.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб\`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА\_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 59 ЗУ 796 - XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 25.04.2019 року.
На підставі абз.1 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов\`язати відповідача - суб\`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб\`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Оскільки, станом на день розгляду даної справи виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», колегія суддів приходить до висновку, що з метою належного та повного захисту прав позивача слід зобов\`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 25.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА\_1 пенсії, обчисленої з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» на 1 січня відповідного року.
Щодо позовних вимог в частині проведення перерахунку пенсії починаючи з 01 жовтня 2017 року та зобов\`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА\_1 виплати пенсії за минулий час загальною сумою (виключаючи поетапність виплати нарахованої пенсії); зобов\`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області почати виплачувати ОСОБА\_1 пенсію у перерахованому розмірі, колегія суддів зазначає, що дані позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції, під час ухвалення оскаржуваного рішення, правильно визначено наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та вирішено спір, проте допущено порушення норм матеріального права у частині задоволення позовних вимог про зобов\`язання Головного управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА\_1 пенсії по інвалідності, обчисленої з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, саме з 06.05.2019 року, а тому, у відповідності до ст. 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
 **П О С Т А Н О В И В :**
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - *задовольнити частково*.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року - *змінити*, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
Зобов\`язати Головне управління Пенсійного фонду України відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 25.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА\_1 пенсії по інвалідності, обчисленої з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року - *залишити без змін*.
*Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.*
**Головуючий суддя О.М. Ганечко**
**Судді **
** Я.М. Василенко**
** **
** О.І. Шурко**
** **
** **
****
** **
****
** **