USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 85354330

Reading aloud is unavailable for now

Ухвала

11 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 641/2328/17

провадження № 61-10950зно19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув заяву ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 січня 2019 року, у якій він просить відкрити провадження щодо перегляду ухвали Верховного Суду від 30 січня 2019 року, скасувати ухвалу Верховного Суду від 30 січня 2019 року та постанову Верховного суду від 04 липня 2018 року, з посиланням на частину сьому статті 429 ЦПК України.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2019 для розгляду справи № 641/2328/17 за заявою ОСОБА_1 сформовано колегію суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду та справу передано судді-доповідачу - Литвиненко І. В.

В поданій заяві ОСОБА_1 зазначає себе касатором та вказує, що вона подана на підставі частини сьомої статті 429 ЦПК України на загальних підставах.

Зазначена заява мотивована тим, що у заяві про перегляд постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року він вказав обставину, яка не була відома колегії суддів Верховного Суду, а саме про те, що 23 січня 2015 року Червонозаводський районний суд міста Харкова при розгляді скарги заявника на постанову слідчого прокуратури суд зобов`язав слідчого провести у кримінальному провадженні конкретні слідчі дії, а не лише вказав на допущені ним недоліки. Однак слідчі, протягом більш ніж чотирьох років проявляють бездіяльність та ухвалу суду не виконують.

Також вказує, що при винесенні ухвали від 30 січня 2019 року колегії суддів Верховного Суду стали відомі обставини бездіяльності посадових осіб прокуратури області за фактом умисного тривалого невиконання ухвали у кримінальному провадженні, яка не підлягає оскарженню в порядку статті 303 КПК України, проте правової оцінки цьому надано не було.

Вказана ухвала перебуває у повному протиріччі з правовими позиціями Конституції України та Конвенції про захист прав людини і в повній залежності від оскарженої ним постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року.

Із поданої ОСОБА_1 заяви не можна встановити чи є вказана заява апеляційною чи касаційною скаргою чи заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином Верховний Суд звертає увагу заявника на наступне.

Постанова Верховного Суду від 04 липня 2018 року була винесена за наслідками розгляду з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до приписів статті 392 ЦПК України касаційна скарга подається у письмовій формі. У касаційній скарзі повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення (ухвала), що оскаржується; 5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; 6) клопотання особи, яка подає скаргу; 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; 8) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. До касаційної скарги додаються: 1) копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; 2) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності; 3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

За приписами статті 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У заяві зазначаються: 1) найменування суду, якому адресується заява; 2) ім`я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; 3) інші учасники справи; 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин. До заяви додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу; 6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

У поданій ОСОБА_1 заяві не конкретизовано підстави перегляду ухвали Верховного Суду від 30 січня 2019 року та постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року, що виключає можливість вирішити питання про відкриття провадження.

Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного суду у справі № 14-207цс19, ухваленої з підстав застосування норми права щодо можливості оскарження в касаційному порядку ухвал судів першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, перегляд в загальному порядку судових рішень - це можливість оскаржити їх в апеляційному чи касаційному порядку.

Отже перегляд рішень суду першої та апеляційної інстанції, постановлених за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами можливе шляхом подання апеляційної чи касаційної скарги.

Заява ж відповідно до вимог ЦПК може бути подана щодо перегляду судових рішень на нововиявленими чи виключними обставинами.

Одночасно Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Така правова позиція неодноразово викладалась як ухвалах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах № 761/6662/19, № 623/1475/19 та в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах № 420/2383/19, № 420/2383/19.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно визначитись із тим, яку саме заяву він подає - апеляційну чи касаційну скаргу, чи заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими чи виключними обставинами, у зв`язку із чим подати до Верховного Суду виправлену заяву із додатками у кількості примірників відповідно до кількості сторін у справі, яка повинна бути викладена державною (українською) мовою, а за формою та змістом відповідати вимогам статті 392 чи статті 426 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 426, частиною третьою статті 427 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко