ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 85295866

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2019 р. Справа№ 910/6503/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 23.10.2019.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 03.09.2019

у справі № 910/6503/19 (суддя Привалов А.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Техбудсервіс"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг"

про визнання Договору заміни сторони від 30.08.2011 недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Техбудсервіс"; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" про визнання Договору заміни сторони від 30.08.2011 недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір суперечить актам цивільного законодавства України, оскільки був підписаний директором позивача з перевищенням наданих йому статутом Товариства повноважень, всупереч ч. 2 ст. 98 ЦК України, не в інтересах юридичної особи, без дотримання принципу добросовісності та розумності, а також з порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ"Атланта Інвест енд Девелопмент".

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" звернулось до Господарського cуду міста Києва з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти незавершеного будівництва та майнові права, заборони вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що будівництво житлових будинків за адресою: м. Київ, вул. Сагайдака (Маланюка), 101 ведеться незаконно, без належного державного архітектурного контролю та з порушенням водоохоронного господарства. А також тим, що відбувається продаж квартир та нежитлових приміщень в недобудованих багатоповерхових будинках різним фізичним та юридичним особам, які не обізнані про дійсні правовідносини, які склалися між інвесторами будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 910/6503/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" у повному обсязі.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що оскаржувану ухвалу прийнято при невідповідності висновків суду обставинам справи, неповному з`ясуванні обставин справи, а також з порушенням норм процесуального права. Водночас скаржник зазначає, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можуть постраждати інтереси великої кількості третіх інвесторів, які повіривши недостовірним рекламним матеріалам окремих забудовників можуть сплатити кошти особам, які не мають право на ці кошти та взагалі не вправі здійснювати забудову земельної ділянки по вул. Сагайдака, 101.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі № 910/6503/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Кравчука Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі №910/6503/19. Призначено справу до розгляду на 23.10.2019.

16.10.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначаючи при цьому, що вимога позивача про накладення арешту на об`єкти незавершеного будівництва та майнові права, заборони вчиняти певні дії, не відповідає заявленим позовним вимогам, предметом яких є визнання оспорюваного договору недійсним.

18.10.2019 від Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначаючи при цьому, що посилання скаржника на те, що він має право на розподіл об`єкту, а незабезпечення позову призведе до втрати такого права, є передчасним, оскільки належних та допустимих доказів в обґрунтування наведеного, скаржником суду не надано.

В судовому засіданні 23.10.2019 представник скаржника підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі №910/6503/19 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент"" про вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні 23.10.2019 представник відповідача-3 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі №910/6503/19 залишити без змін.

В судовому засіданні 23.10.2019 представник відповідача-4 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі №910/6503/19 залишити без змін.

Відповідач-1, відповідач-2 в судове засідання 23.10.2019 не з`явилися. Про поважність причин нез`явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача-1, відповідача-2 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача-1, відповідача-2 та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 23.10.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-3 та відповідача-4 проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що будівництво житлових будинків за адресою: м. Київ, вул. Сагайдака (Маланюка), 101 ведеться незаконно, без належного державного архітектурного контролю та з порушенням водоохоронного господарства. А також тим, що відбувається продаж квартир та нежитлових приміщень в недобудованих багатоповерхових будинках різним фізичним та юридичним особам, які не обізнані про дійсні правовідносини, які склалися між інвесторами будівництва.

Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що вимога позивача про накладення арешту на об`єкти незавершеного будівництва та майнові права, заборони вчиняти певні дії, не відповідає заявленим позовним вимогам, предметом яких є визнання Договору заміни сторони від 30.08.2011 недійсним. При цьому, вимог в порядку ст. 216 ЦК України не заявляється, а відтак виконання рішення по даній справі у майбутньому жодним чином не може бути утруднено.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення/знищення певних доказів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Посилання скаржника на наявність порушень при будівництві об`єкту, а також на рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України №20 від 30.07 2019 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій", колегією суддів залишається поза увагою з огляду на те, що наявність чи відсутність порушень при будівництві не входить до предмету доказування при вирішенні питання щодо забезпечення позову.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи те, що предметом позову є визнання недійсним правочину, а також з огляду на ті види запобіжних заходів, які позивач просить вжити, колегія суддів дійшла висновку про неспівмірність запобіжних заходів із заявленими позовними вимогами. Водночас колегія суддів зазначає, що у разі забезпечення позову можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.09.2019 у справі №910/6503/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 28Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 у справі №910/6503/19 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/6503/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.10.2019.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

Г.А. Кравчук