Справа № 127/7906/18
Провадження № 2/127/1394/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2019 року
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю секретаря Кравчук Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Вінниці заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни та Замостянського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, за участі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фірма «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про придбання (на право власності) з прилюдних торгів, що не відбулися,–
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни та Замостянського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, за участі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фірма «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про придбання (на право власності) з прилюдних торгів, що не відбулися.
В своїй заяві представник позивача, просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю магазину з прибудовами, загальною площею 194,6 кв.м., що знаходиться у власності відповідача – АТ КБ «Приватбанк» і розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 15.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Пункт 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження АТ КБ «Приватбанк» спірної будівлі магазину з прибудовами на користь третіх осіб.
Враховуючи тривалий час розгляду справи судом та те, що досі відповідачами не вчинялось дій щодо відчудження спірного майна, суд вважає, що посилання заявника на можливе вчинення АТ КБ «Приватбанк» дій з метою відчуження будівлі маагазину, що в свою чергу зробить неможливим виконання рішення суду, є необґрунтованим.
Крім того, посилання представника позивача в заяві про забезпечення позову відносно того, що вартість магазину з прибудовами на даний час повинна складати не менше 3000000 грн. є неспівмірною з заявленими позовними вимогами, які мають немайновий характер.
Слід відзначити, що вартість може встановити висновок товарознавчої експертизи або експертне дослідження. Проте, заявником не надано доказів, які відображали б ринкову вартість зазначеного магазину, на який він просить накласти арешт.
Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, суд приходить до висновку, що даний захід забезпечення позову не може свідчити про співмірність відносно ціни позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, –
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни та Замостянського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, за участі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фірма «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про придбання (на право власності) з прилюдних торгів, що не відбулися - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
Ухвала № 85242589
Справа № 127/7906/18
Провадження № 2/127/1394/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2019 року
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю: секретаря Кравчук Т.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Рой В.Л.,
представника третьої особи Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ – Бабошина А.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни та Замостянського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, за участі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фірма «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Фізична особа-підприємець Гапонюк Людмила Іванівна про визнання недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про придбання (на право власності) з прилюдних торгів, що не відбулися, –
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
В підготовчому судовому засіданні представником позивача було подане клопотання про витребування доказів, яке мотивоване тим, що у позивача виникли складнощі з наданням доказів суду. В матеріалах справи відсутні документи, якими підтверджуються доводи позивача, а на звернення до Замостянського відділу державної виконавчої служби та до ДП «Інфомаційний центр» щодо надання документів, позивач отримала відмову. Тому представник позивача просив зобов`язати Замостянський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та ДП «Інфомаційний центр» надати пакет документів, який складається з двадцять одного документа відносно заставного майна фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ, а саме будівлі магазину площею 194,6 кв.м., що розташований за адресою: м.Вінниця, вул. Ватутіна, 15, з експертною оцінкою 1 310 088, 00 грн.
Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» проти задоволення клопотання заперечив з тих підстав, що позивачем та її представником не було надано суду доказів щодо неможливості надання суду таких доказів самостійно або щодо звернення до зазначених у клопотанні осіб із запитом про надання таких доказів та/або відмови у наданні таких доказів позивачу на його звернення. Таким чином, на думку представника відповідача, сторона позивача не була позбавлена можливості отримати такі докази та подати їх до суду разом із уточненою позовною заявою. Крім того, представник відповідача зазначив, що клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України, оскільки не містить конкретизації, які саме докази та документи необхідно витребувати, а містить загальне визначення «пакет документів, який складається з двадцять одного документа…». Представником позивача також у супереч вимог ст. 84 ЦПК України не викладено, які саме обставини і якими саме доказами із вказаного пакету документів можуть бути ними підтверджені.
Представник третьої особи Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ проти задоволення клопотання представника позивача про витребування наведених вище доказів не заперечив.
Інші учасники розгляду справи в судове засідання не з`явились та про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавали. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому їх неявка в підготовче судове засіданні не може бути перешкодою для його проведення.
Суд, з`ясувавши думку учасників розгляду справи, дослідивши матеріали клопотання про витребування доказів та матеріали цивільної справи, вважає, що клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 4 ст. 83 ЦПК України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Як вбачається з матеріалів справи представником позивача неодноразово подавались заяви про уточнення позовних вимог, зокрема: 25.01.2019 року, 25.03.2019 року та відповідно 02.09.2019 року, які за своїм змістом та змістом уточнених позовних вимог є ідентичним.
Таким чином суд вважає, що сторона позивача не була позбавлена можливості отримати такі докази та подати їх до суду разом із уточненою позовною заявою. Проте, клопотання про витребування зазначених вище доказів представником позивача було заявлено лише 02.09.2019 року без зазначення доказів щодо неможливості надання суду таких доказів самостійно або щодо звернення до зазначених у клопотанні осіб із запитом про надання таких доказів та/або відмови у наданні таких доказів позивачу на його звернення та без обґрунтування неможливості подання клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 83, 84, 260 ЦПК України, суд, –
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів – відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 29.10.2019 року.
Суддя: