ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 85232393

Озвучення тимчасово недоступне

**ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД**

\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_

Провадження № 11-кп/818/3126/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА\_1 ,

Справа № 643/12807/17 Доповідач: ОСОБА\_2

Категорія: запобіжний захід

**У Х В А Л А **

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ **

21 жовтня 2019року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА\_2 ,

суддів: ОСОБА\_3 , ОСОБА\_4 ,

при секретарі ОСОБА\_5 ,

прокурора ОСОБА\_6 ,

захисника ОСОБА\_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА\_8 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2019 року стосовно ОСОБА\_8 , ОСОБА\_9 та ОСОБА\_10 , -

**В С Т А Н О В И Л А:**

Вказаною ухвалою продовжено дію запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА\_10 та ОСОБА\_8 у вигляді тримання від вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 03 листопада 2019 року включно.

В обґрунтування прийнятого рішення районний суд вказав, що не змінилися підстави, які були враховані при обранні запобіжного заходу, так як обвинувачений ОСОБА\_10 після звільнення 15.06.2018 року з-під варти вчинив новий злочин, а ОСОБА\_8 після порушення відносно нього кримінальної справ продовжував вчиняти нові злочини, що свідчить про те, що обвинувачені можуть продовжувати злочинну діяльність.

Тому суд першої інстанції на стадії судового провадження дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченим дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 03 листопада 2019 року.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА\_8 просить скасувати ухвалу районного суду про продовження щодо нього строку запобіжного заходу та застосувати інший більш м\`яких запобіжний захід. Мотивуючи скаргу вказав, що рішення суду є незаконним, немотивованим та необґрунтованим, судовий розгляд проведено формально за відсутності його та захисника, чим порушено право на захист.

Заслухавши доповідь головуючого судді, з\`ясувавши думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; думку захисника – адвоката ОСОБА\_7 , яка підтримала апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА\_8 та просила її задовольнити, додавши, що він є сиротою, на час обрання запобіжного заходу мав роботу, стійкі соціальні зв\`язки, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів, дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА\_8 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , раніше не судимий, не одружений, не працюючий, стійких соціальних зв\`язків не має.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА\_8 , їх тяжкості та суспільної небезпечності, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з\`ясованих обставин, з якими закон пов\`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Стосовно доводів обвинуваченого ОСОБА\_8 про порушення його права на захист внаслідок розгляду питання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності та без участі захисника, колегія суддів вважає їх необґрунтованими й безпідставними, оскільки в оскаржуваній ухвалі зазначено про участь в судовому засіданні обвинувачених ОСОБА\_10 ОСОБА\_9 , ОСОБА\_8 , а також їх захисників ОСОБА\_11 та ОСОБА\_7 , відображено їхню думку з приводу клопотання прокурора про продовження дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Крім того, участь в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА\_8 і його захисника ОСОБА\_7 підтверджується журналом судового засідання, а також технічним записом судового процесу.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА\_8 та відсутності підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.177, 178, 404, 405, п.1 ч.1 ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

**П О С Т А Н О В И Л А :**

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА\_8 залишити без задоволення, а ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2019 року про продовження строку попереднього ув\`язнення ОСОБА\_8 та ОСОБА\_10 – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

**Головуючий суддя – **

**Судді:**