ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 жовтня 2019 року
м. Дніпро
справа № 804/1957/18
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Головко О.В.
перевіривши у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року (суддя Єфанова О.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради
про зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в:
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в адміністративній справі № 804/1957/18.
Одночасно апелянт подав клопотання, в якому просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, в обґрунтування якого зазначає, що отримав оскаржувану ухвалу лише 10.10.2019, що підтверджується супровідним листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2019. Судом не забезпечено ознайомлення з ухвалою суду, а тому апелянт має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що відповідно до положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суддею встановлено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 26 березня 2018 року винесено ухвалу, апеляційна скарга на яку подана 15 жовтня 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
Апелянт зазначає, що копію рішення отримав лише 10.10.2019, проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаних обставин, не надано таких доказів й апелянтом. Долучений до апеляційної скарги супровідний лист суду першої інстанції від 03.09.2019 не є належним доказом отримання апелянтом ухвали суду саме 10.10.2019, що унеможливлює вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Також апелянт просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Вирішуючи клопотання, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суддя доходить висновку, що клопотання апелянта не підлягає задоволенню, адже апелянтом на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, надано лише довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг № 9126 від 01.10.2019 про отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, що є недостатнім для визначення річного доходу позивача. Крім того, апелянтом жодним чином не спростовано можливості сплати судового збору з інших джерел.
Вказана правова позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 215/3553/17.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року - 1921 грн. 00 коп.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, становить 1921 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суддя доходить висновку про невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому вона підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в адміністративній справі № 804/1957/18 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду:
1) належних доказів, які підтверджують обставини, значені ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зокрема, докази отримання рішення суду першої інстанції 10.10.2019, одним з яких, зокрема, може бути конверт, в якому судом першої інстанції було направлено копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в адміністративній справі № 804/1957/18;
2) документа про сплату судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. за реквізитами: отримувач коштів УК у Шевченківському районі м. Дніпра, код класифікації доходів бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37989274, р/р UA268999980000034317206081005, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) або належних доказів неможливості сплати судового збору (довідка з органів ДФС про отримані доходи за 2018 рік).
Ухвала суду набирає законної сили з 25 жовтня 2019 року та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Головко