ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 85014154

Озвучення тимчасово недоступне

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13114/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Коткова О.В.

від 19.03.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коротун О.М., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

від 29.07.2019

за позовом Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг"

про стягнення грошових коштів,

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.10.2019 № 29.3-02/2978 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/13114/18 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Вронської Г.О.

Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.10.2019 для розгляду справи № 910/13114/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кролевець О.А., Мамалуй О.О.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг" про стягнення не використаного авансу за договором підряду №2-кт від 04.07.2017 у розмірі 1829275,24 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору підряду №2-кт від 04.07.2017 не надав акти на підтвердження факту виконання або часткового виконання робіт у граничний строк його використання, встановлений вказаним правочином.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

04.07.2017 між Комунальним підприємством "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг" (підрядник) укладено договір підряду №2-кт, відповідно до пункту 1.1 якого, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи: "Термомодернізація дошкільного навчального закладу № 584 "Софії Русової" - на просп. Правди, 82" ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (за кодом СРV за ДК 021:2015 - 45214000-0 Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів) відповідно до проектної документації будівельних норм і стандартів в термін, який встановлюється договором.

Строк виконання робіт визначений цим договором наступний: початок робіт - з моменту укладення договору; закінчення робіт - березень 2018 року (пункт 2.1 договору).

Згідно із пунктом 3.1 договору договірна ціна визначена на підставі державних будівельних норм тендерної документації та становить: 11271300,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 1878550,00 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди № 5 від 14.06.2018 до договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 4.7 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 14.06.2018) замовник має право надати підряднику аванс на строк не більше трьох місяців (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 та від 27.12.2001 № 1764) у розмірі не більше 30% вартості річного обсягу робіт, що складає 1829275,24 грн, в тому числі ПДВ - 304879,29 грн.

22.06.2018 платіжним доручення № 00000000763 органом казначейства на підставі платіжного доручення № 22 від 21.06.2018 перераховано підряднику аванс у розмірі 1829275, 24 грн.

Згідно із пунктами 4.8., 4.9 договору підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів. По закінченню граничного терміну використані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконаних обсягів робіт, або повернуті замовнику. У разі невикористання авансу підрядник протягом 2 днів після граничного терміну використання повертає не використаний аванс на розрахунковий рахунок замовника та сплачує пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України за кожний день прострочення повернення авансу і суму індексації, нараховану на суму наданого авансу, та 3% річних.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в з відомістю ресурсів, підписаними уповноваженими представниками сторін, відповідно до річних кошторисних призначень (пункт 4.1 договору).

Відповідач звертався до позивача із супровідними листами про передачу документів, що підтверджують факт виконання робіт (акти за формою КБ-2, КБ-3), які містять відмітку позивача про їх отримання, а саме: № 191/1/ від 04.07.2018 (вхід. № 247-949 від 02.08.2018), № 197 від 08.08.2018 (вхід. № 247-968 від 08.08.2018), б/н (вхід. № 247-1101 від 05.09.2018), № 237 від 21.09.2018 (вхід. № 1166 від 21.09.2018) та копії актів за формою №КБ-2в про використання матеріалів та виконання робіт на загальну суму 246227,51 грн, акту приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 293224,26 грн, акту приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 454566,11 грн, акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року на загальну суму 1115381,39 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 року на загальну суму 1115,38 тис. грн.

Позивачем надано до матеріалів справи лист від 14.08.2018 №247/4-966, адресований відповідачу, в якому позивач зазначає, що при розгляді наданих відповідачем 08.08.2018 актів приймання виконаних будівельних робіт було виявлено ряд недоліків та невідповідність обсягів робіт. Щодо робіт відповідно до листа (вх. № 247-1101 від 05.09.2018), позивачем було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Промсервіспроект" відповідь № 247/4-1069 від 12.09.2018 щодо врахування та внесення змін у проектну документацію на додаткові роботи. Також позивач надав відповідь № 247/4-1111 від 24.09.2018, в якій зазначив, що при розгляді актів на суму 454566,11 грн були виявлені зауваження (відсутні акти закриття прихованих робіт, виконавчі схеми на теплоізоляцію цоколю, фарбування фасаду, улаштування відмостки, сертифікати відповідності, не надано наказ на відповідального виконроба).

07.09.2018 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 247/3-1041 від 06.09.2018, в якій просив надати для розгляду акти фактичного виконання робіт по договору у строк до 19.09.2018. У разі невикористання отриманого підрядником авансу, - повернути його на розрахунковий рахунок замовника у строк до 19.09.2018. Вказана вимога була отримана уповноваженим представником відповідача 10.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером № 0316409624674 . Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

24.09.2018 позивачем було направлено відповідачу претензію № 247/3-1107 від 24.09.2018, в якій він просив повернути аванс у розмірі 1829275,24 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019, у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- відповідачем позивачу неодноразово подавалися акти за формою № КБ-2в та довідка за формою № КБ-3, якими було підтверджено вартість придбаних та використаних матеріалів, обсяг та вартість виконаних робіт, які позивачем підписані не були, як і не було надано мотивованої відмови від їх підписання та прийняття;

- зауваження на подані відповідачем акти виконаних робіт (лист №247/4-966 від 14.08.2018, лист № 247/4-1069 від 12.09.2018, лист № 247/4-1111 від 24.09.2018), відправлені позивачем 29.12.2018, тобто після відкриття провадження у даній справі;

- в матеріалах справи наявні довідки форми №КБ-2в, що свідчать про використання матеріалів підрядником при виконанні робіт за період вересень-жовтень 2018 року; скаржником належними та допустимими доказами не спростовано вартість придбаних та використаних матеріалів, визначених у цих довідках;

- належних доказів (висновок експерта, тощо), в розумінні статей 73, 76 - 79, 269 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження факту не освоєння авансових коштів, або ж освоєння з порушення погоджених умов, позивачем не надано.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у даній справі, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

- судами попередніх інстанцій не повно досліджено наявні у справі докази та обставини справи;

- відповідачем не доведено цільового використання наданого авансу;

- судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідач не надав видаткових накладних та сертифікати відповідності на матеріали;

- судом апеляційної інстанції не наведено мотивів відхилення аргументів апеляційної скарги;

- судом апеляційної інстанції безпідставно не прийнято до уваги висновок ревізійної комісії.

6. Доводи інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг" подало відзив на касаційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція", в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

В частині 1 статті 853 Цивільного кодексу України зазначається, що замовник зобов`язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із пунктами 4.8., 4.9 договору підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів. По закінченню граничного терміну використані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконаних обсягів робіт, або повернуті замовнику. У разі невикористання авансу підрядник протягом 2 днів після граничного терміну використання повертає не використаний аванс на розрахунковий рахунок замовника та сплачує пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України за кожний день прострочення повернення авансу і суму індексації, нараховану на суму наданого авансу, та 3% річних.

Частиною 1 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Відповідно до частини 4 вказаної статті передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18).

Відповідно до пункту 4.1 договору підряду сторони узгодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість робіт за формою №КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в з відомістю ресурсів, підписаними уповноваженими представниками сторін, відповідно технічних кошторисних призначень.

Акт за формою № КБ-2в та довідка за формою № КБ-3 оформлюються належним чином підрядником і подаються на підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця, який повинен розглянути та підписати акт та довідку протягом п`яти календарних днів, але у будь-якому випадку не пізніше останнього числа звітного місяця при виконанні вимог статті 48 Бюджетного кодексу України або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт (пункт 4.2 договору).

Згідно із підпунктом 5..2.6 пункту 5.2 договору підряду замовник зобов`язаний негайно, письмово, з обґрунтуванням, повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу неодноразово відповідачем подавалися акти за формою № КБ-2в та довідка за формою № КБ-3, якими було підтверджено вартість придбаних та використаних матеріалів, обсяг та вартість виконаних робіт, які позивачем підписані не були, як і не було надано мотивованої відмови від їх підписання та прийняття.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій відхилено посилання позивача на те, що останній направляв зауваження на подані відповідачем акти виконаних робіт (лист №247/4-966 від 14.08.2018, лист № 247/4-1069 від 12.09.2018, лист № 247/4-1111 від 24.09.2018), оскільки як встановлено судами, опис вкладення в цінний лист, поданий позивачем на підтвердження надсилання зазначених листів, свідчить про те, що поштове відправлення було надіслано 29.12.2018 після відкриття провадження у даній справі.

Водночас, суди попередніх інстанцій надавши оцінку листу скаржника від 14.08.2018 №247/4-966, в якому містяться відомості щодо недоліків виконаних відповідачем робіт, встановили, що вказаний лист не містить заперечень позивача щодо вартості та обсягу придбаного відповідачем матеріалу для виконання будівельних робіт, в той час як позивач, звертаючись з позовом, посилається саме на невикористання суми авансу, що відповідно до умов договору підряду мав бути використаний відповідачем на придбання обладнання, матеріалів, тощо.

Крім того, судом апеляційної інстанції відхилено посилання позивача на висновки ревізійної комісії щодо дебіторської заборгованості відповідача за договором підряду, з тих підстав, що такою перевіркою не встановлювалися факти виконання чи невиконання умов договору підряду, а лише констатувався факт не підписання позивачем актів виконаних робіт, за якими і утворилася дебіторська заборгованість відповідача, натомість, доказів своєчасного обґрунтованого повідомлення відповідача про недоліки в наданих актах виконаних робіт матеріали справи не містять. При цьому необхідно зазначити, що висновок ревізійної комісії був поданий до суду першої інстанції разом клопотанням про долучення його до матеріалів справи, яке було залишено місцевим господарським судом без розгляду, оскільки позивачем не доведено поважності причин незаявлення даного клопотання в підготовчому засіданні.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновками судів про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних доказів, в розумінні статей 73, 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження факту не освоєння авансових коштів або ж освоєння з порушення погоджених умов.

Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують та не впливають на них.

Посилання скаржника на те, що відповідач не надав видаткових накладних та сертифікати відповідності на матеріали відхиляються колегією суддів, оскільки позивач не посилався на дані обставини під час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно й дані обставини не встановлювалися судами попередніх інстанцій, в той час як в силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду. До того ж, скаржник у касаційній скарзі не зазначив, якими нормами чинного законодавства або умовами договору на відповідача покладений обов`язок щодо надання видаткових накладних та сертифікатів відповідності на матеріали.

Інші аргументи скаржника зводяться до його незгоди з наданою судами оцінкою доказів у справи, а тому також не приймаються судом касаційної інстанції, виходячи з положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам відповідають.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

За таких обставин Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права

10. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 910/13114/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

О.О. Мамалуй