ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 84827611

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 240/3448/19

08 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Кузьменко Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної комісії України по запасах корисних копалин на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Житомирської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайол" про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна комісія України по запасах корисних копалин оскаржила його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст. 295 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

У відповідності до частини 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року проголошено у відкритому судовому засіданні за участі представника відповідача. Повне судове рішення складено 05 серпня 2019 року. Апеляційна скарга скаржником подана 19 серпня 2019 року (а.с. 45).

Разом з тим, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу Державної комісії України по запасах корисних копалин повернуто особі, яка її подала згідно приписів пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, оскільки виконуючим обов`язки голови Державної комісії України по запасах корисних копалин - ОСОБА_1 , який підписав апеляційну скаргу, не підтверджено свої повноваження щодо підписання такої скарги.

07 жовтня 2019 року до суду апеляційної інстанції від Державної комісії України по запасах корисних копалин вдруге надійшла апеляційна скарга на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року. Апеляційна скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вмотивоване тим, що при поданні апеляційної скарги вперше представником відповідача помилково не було додано до апеляційної скарги наказ №487 про виконання ОСОБА_1 обов`язків голови Державної комісія України по запасах корисних копалин.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Крім того, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом.

Суд звертає увагу, що обставини, з якими апелянт пов`язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Суд вважає, що наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, а заявлене скаржником клопотання про поновлення строку не містить в собі жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість звернення з апеляційною скаргою, в межах строку, встановленого законом, з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 8 ст.59 КАС України визначено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Таким чином, подання скаржником апеляційної скарги вперше, підписаної особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги, і як наслідок повернення апеляційної скарги, не може бути визнано такою обставиною, що є об`єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи та пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та не є достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, а лише свідчить про неналежне виконання представником відповідача своїх посадових обов`язків.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи. Повернення апеляційної скарги дає право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, а не на безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб`єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску строку, наведені у клопотанні Державної комісії України по запасах корисних копалин про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року.

2. Апеляційну скаргу Державної комісії України по запасах корисних копалин на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Житомирської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайол" про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

4. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Кузьменко Л.В.