ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 84826715

Озвучення тимчасово недоступне

**ПОСТАНОВА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

02 жовтня 2019 р.

**Справа № 440/1246/19**

**Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:**

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

позивача ОСОБА\_1 ,

представника відповідача Чемериса В. М.,

представника третьої особи Намєткіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.07.19 року по справі № 440/1246/19

**за позовом** Приватного нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА\_1

**до ** Міністерства юстиції України ** **

**треті особи ** Державне підприємство "Національні інформаційні системи" , Нотаріальна палата України

**про** визнання протиправним та скасування наказу,

**ВСТАНОВИВ:**

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року адміністративний позов приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА\_1 ( АДРЕСА\_4, рнокпп НОМЕР\_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622), треті особи: Нотаріальна палата України (вул. Антоновича, 7а, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 38684025), Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бальварно-Кудрявська, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 39787008), про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 12 березня 2019 року № 729/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА\_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622) на користь приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА\_1 ( АДРЕСА\_4, рнокпп НОМЕР\_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп..

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом Міністерства юстиції України від 06.02.2018 р. № 364/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА\_1" відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, та на підставі акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА\_1 від 30.01.2019 наказано: провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА\_1 (т. 1 а.с. 22).

25 лютого 2019 Комісією складено довідку за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА\_1 (т. 1 а.с. 24-26).

За результатами перевірки Комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА\_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2019 року № 729/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА\_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці. Виконання пункту 1 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (т. 1 а.с. 23).

Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА\_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 2 (два) місяці є неспівмірним виявленим відповідачем за наслідками перевірки порушенням. Крім того, судовим розглядом встановлено відсутність у діях приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА\_1 порушень вимог статей ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 13, ч.1, 5 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 11,13 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов\`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов\`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб\`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб\`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб\`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов\`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз\`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб\`єктів державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 1 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі - Порядок № 990), моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб\`єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Відповідно до п.п. 4-5 Порядку № 990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб\`єкти державної реєстрації, визначені Мін\`юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб\`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін\`юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін\`юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб\`єктів державної реєстрації.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 990 камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін\`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін\`юсту.

Копія наказу Мін\`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб\`єкту державної реєстрації.

Пунктом 10 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV визначено, що камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.

Згідно з пунктами 8-10 Порядку № 990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право: 1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; 2) витребувати у суб\`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; 3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб\`єктів державної реєстрації надання пояснень. Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім\`я та по батькові посадових осіб Мін\`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін\`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов\`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов\`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов\`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов\`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов\`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об\`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об\`єкти та суб\`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об\`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону № 1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб\`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб\`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб\`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб\`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб\`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб\`єкта державної реєстрації прав.

Частиною першою статті 38 Закону № 1952-IV визначено, що державні реєстратори, суб\`єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог частини першої статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об\`єкти та суб\`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

За змістом пункту 10 Порядку № 1127 під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов\`язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви. Не підлягають виготовленню та приєднанню до заяви електронні копії документів, що пред\`являються заявником з метою встановлення його особи, а також електронна копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, чи документа, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов\`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об\`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Пунктом 57-1 Порядку № 1127 для державної реєстрації прав, що набувається не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, також подаються документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також обсяг повноважень представника фізичної або юридичної особи. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчих документів, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

У відповідності до п.п. 10, 12, 13 Порядку № 1141 передбачено, що під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб\`єкта цього права; інші речові права та суб\`єкта цих прав; іпотеку та суб\`єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб\`єкта цих прав.

Під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов\`язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацій заяв і запитів.

Пошук заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у базі даних про реєстрацію заяв і запитів здійснюється за реєстраційним номером об\`єкта нерухомого майна та ідентифікаторами, визначними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 цього Порядку.

У разі коли відомості Державного земельного, кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051, повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов\`язаний зупиняти розгляд заяви про Державну реєстрацію у разі: подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, а також неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону, інформації про зареєстровані до 01.01.2013 року речові права на відповідне нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного наказу є довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА\_1

За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА\_1 встановлені такі порушення:

\- під час реєстрації 18.07.2017 року заяви про державну реєстрацію права власності на об\`єкт нерухомого майна № 23276971 щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА\_5 приватним нотаріусом ОСОБА\_1 порушено вимоги ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 13, ч.1, 5 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 11,13 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (надалі - Порядок № 1127), оскільки приватним нотаріусом ОСОБА\_1 відкрито один розділ на два окремо розташованих об\`єкта, а також не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв); не здійснено пошук у державному реєстрі прав відомостей про нерухоме майно: обтяження прав на нерухоме майно (відсутні сформовані пошуки відомостей у Державному реєстрі прав) щодо об\`єкта нерухомого майна - місця у підземному паркінгу №7. Крім того відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно, машин місця за адресою: АДРЕСА\_6 , мають окремі реєстраційні номера.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було отримано повний обсяг документів і інформації, необхідних для вчинення реєстраційних дій.

Довідка за результатами проведення перевірки позивача не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб.

Як зазначено у довідці, складеної за результатами камеральної перевірки, за заявами про внесення змін до Державного реєстру прав № 29576025, № 30684728 відсутній пошук заяв у базі даних заяв Державного реєстру прав, чим порушено вимоги статей 10, 18, 26 Закону, пункт 20 Порядку № 1141, крім того за заявою № 29576025 не сформовано витяг.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2017 року до позивача звернулись суб\`єкти для вчинення для посвідчення договору купівлі-продажу 51/100 частки квартири. Предметом даного договору була квартира АДРЕСА\_5 та місце під автомобіль у підземному паркінгу № 7 (т.1 а.с. 86-87). Згідно п.1 вказаного договору опис об\`єкта в цілому: квартира загальною площею 241,1 кв.м., житловою площею 144,6 кв.м., місце під автомобіль у підземному паркінгу № 7.

В матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 06.02.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА\_2, предметом якого є квартира АДРЕСА\_5, житловою площею 144,60 кв.м., загальною площею 242,10 кв.м. та місце під автомобіль у підземному паркінгу № 7 (т.1 а.с.116).

Відповідно до технічного паспорту від 04.02.2005 року експлікації приміщень до плану будинку, паркінг № 7 значиться як приміщення, нарівні із складовими частинами квартири (т.1 а.с.125-129).

Проаналізувавши надані документи позивач не виявив підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії. Також ним був здійснений пошук відомостей Державного реєстру на нерухоме майно, в тому числі його архівної складової частини Реєстру прав власності на нерухоме майно за одним із ідентифікаторів пошуку - адреса нерухомого майна , позивачем не було виявлено окремо відкритого розділу на місце для автомобіля у підземному паркінгу № 7.

Щодо доводів апелянта відносно того, що позивачем не сформований витяг, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.7 ч.1 ст. 18 Закону одним із етапів проведення державної реєстрації прав є формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником.

Але внесення змін до записів Державного реєстру прав не є державною реєстрацією права (не набувається, не змінюється і не припиняється речове право на нерухоме майно, обтяження такого права), Таким чином, така реєстраційна дія не передбачає формування витягу, оскільки Законом та Порядком чітко встановлено, що витяг формується лише у випадку проведення державної реєстрації прав чи їх обтяжень.

Відповідно до абзацу 2 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 990 від 21.12.2016, комісія має право:

\- витребувати у суб\`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

\- вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб\`єктів державної реєстрації надання пояснень.

Однак, комісія не скористалась наданим їй правом щодо витребування конкретних документів, що в подальшому призвело до неправильного встановлення комісією обставин порушення позивачем норм чинного законодавства при здійсненні реєстраційних дій.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення камеральної перевірки позивача були досліджені лише документи, на підставі яких проводилися реєстраційні дії, та зроблені відповідні висновки про порушення позивачем вимог законодавства.

Водночас, Комісія для проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно мала повноваження витребувати у суб\`єкта державної реєстрації надання пояснень, що передбачено пунктом 8 Порядку № 990, однак, цього не зробила.

Невикористання відповідачем наявних у нього повноважень на витребування пояснень у позивача вплинуло на висновки Комісії, оскільки не дозволило повно та всебічно надати оцінку причинам допущених порушень, врахувати відсутність їх можливих негативних наслідків тощо.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 1 частини другої статті 37-1 Закону 1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб\`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб\`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб\`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону 1952-IV, підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

З матеріалів справи вбачається, що довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА\_1, складена за результатами камеральної перевірки, містить пропозицію тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці, а отже за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов\`язковою для прийняття Міністерством юстиції України наказу саме відповідно до цієї пропозиції.

При цьому, з аналізу змісту оскаржуваного наказу вбачається, що відповідач у справі не здійснив дослідження або перевірки фактів, викладених у довідці від 25.02.2019 року за результатами проведення камеральної перевірки позивача, не зазначив норми, які порушено позивачем у справі.

Встановлюючи такий тривалий термін блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як 2 місяці, Міністерство юстиції України відповідно до принципу обґрунтованості рішення мало навести мотиви, з яких виходить, обираючи саме такий строк.

Крім того, оскаржуваний наказ не тільки не містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 2 (два) місяці є неспівмірним виявленим відповідачем за наслідками перевірки порушенням.

При цьому відповідно до правової позиції Верховного суду, висловлену у постанові Верховного суду від 02.05.2018 р. по справі № 826/15847/17 та постанови Верховного суду від 31.05.2019 року, шляхом видачі оскарженого наказу позивача фактично позбавлено можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності. При тому, що позивач має зобов\`язання перед державою у вигляді сплати податків, не зважаючи на фактичне зупинення його діяльності.

Отже, з урахуванням викладеного, слід визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12 березня 2019 року № 729/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА\_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб\`єкта владних повноважень обов\`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

**ПОСТАНОВИВ:**

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року по справі № 440/1246/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

О.А. Спаскін

Судді

(підпис) (підпис)

Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 09.10.2019 року