Справа № 910/378/19
Провадження № 11-сс/991/29/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 жовтня 2019 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді – ОСОБА_1
суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 26 вересня 2019 року стосовно повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність ГПД Національного антикорупційного бюро України, в частині оскарження невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення слідчого судді та встановленні обстави судом першої інстанції.
25 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, в якій він просив:
- визнати бездіяльність керівника ГПД НАБУ ОСОБА_7 протиправною;
- зобов`язати керівника ГПД НАБУ ОСОБА_7 внести до ЄРДР відомості за його заявою за вих. № 3374/16 від 16 вересня 2019 року про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_8 , яку НАБУ зареєструвало під вх. № В-11066 за правовою кваліфікацією – ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України;
- зазначити в резолютивній частині постановленої ухвали усі ним визначені кваліфікаційні статті вчиненого злочину – ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України;
- зобов`язати керівника ГПД НАБУ ОСОБА_7 надати йому належним чином завірені витяги з ЄРДР та Пам`ятки про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальних провадженнях;
- зобов`язати керівника ГПД НАБУ ОСОБА_7 повідомити суд про виконання Ухвали суду (у відповідності до ст. 129-1 Конституції України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 25 вересня 2019 року відкрито провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, в частині невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 26 вересня 2019 року ОСОБА_5 повернуто його скаргу на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, в частині оскарження невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України. Повертаючи скаргу заявнику слідчий суддя дійшов висновку, про її непідсудність Вищому антикорупційному суду.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 26 вересня 2019 року стосовно повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, в частині оскарження невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України та зобов`язання Вищого антикорупційного суду розглянути скаргу ОСОБА_5 , на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилась у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя при постановленні судового рішення істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження.
У судове засідання прокурор у кримінальному провадження – прокурор третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 не прибув. Від останнього на адресу Суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі, вважає ухвалу слідчого судді законною, а тому ставить вимогу про залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 .
Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду. При цьому, учасники судового провадження, які не прибули, не надали Суду свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги.
Мотиви суду.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що 16 вересня 2019 року, через приймальню НАБУ, ОСОБА_5 подав на ім`я керівника ГПД НАБУ ОСОБА_7 заяву за вих. № 3374/16 про вчинення суддею ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яку НАБУ зареєструвало під вх. № В-11066. У даній заяві ОСОБА_5 самостійно кваліфікував вчинення суддею ОСОБА_8 злочину – за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України. Однак, станом на 25 вересня 2019 року, що є днем звернення зі скаргою на бездіяльність керівника ГПД НАБУ до Вищого антикорупційного суду, ОСОБА_5 жодним способом не було повідомлено про внесення до ЄРДР відомостей на підставі його заяви.
Частиною першою статті 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 8 Розділу 1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06 квітня 2016 року, реєстраторами Реєстру є детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до частини 4 статті 214 КПК України відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Частиною п`ятої статті 214 КПК України визначено перелік відомостей, які вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед яких є попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно положень статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КПК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України».
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами вважаються:
а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України.
Водночас, відповідно до підпункту 1 абзацу 2 пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: слідчі судді (крім слідчих суддів Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду клопотання та скарги у кримінальних провадженнях, а суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) - обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності у таких кримінальних провадженнях. Такі клопотання та обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Вищого антикорупційного суду.
У разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду (абзацу 3 пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
При цьому, колегія суддів бере до уваги висновки, зазначені у Рішенні ЄСПЛ у Справі «Мушта проти України» (Заява N 8863/06), Страсбург, 18 листопада 2010 року, а саме: «Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_5 оскаржує бездіяльність керівника ГПД НАБУ, в частині невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України, серед яких є й такі, що підсудні Вищому антикорупційному суду, колегія суддів вважає, що в даному випадку судовий контроль повинен здійснюватися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя не надав належної правової оцінки вищенаведеним обставинам, дійшовши до передчасного та помилкового висновку про необхідність повернення ОСОБА_5 його скарги на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, в частині оскарження невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України на тій підставі, що така скарга не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, шо апеляційну скаргу ОСОБА_5 слід задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_5 повернути до Вищого антикорупційного суду для вирішення питання щодо можливості розгляду скарги по суті за відсутності інших процесуальних перешкод.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів –
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 26 вересня 2019 року стосовно повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність ГПД Національного антикорупційного бюро України, в частині оскарження невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 375, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України – скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_5 повернути до Вищого антикорупційного суду для вирішення питання щодо можливості розгляду скарги по суті за відсутності інших процесуальних перешкод.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3