ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 84625197

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2019 р. Справа№ 910/22513/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Олійник О.С.

від відповідача: Гуленко Ю.М. - довіреність №27-10493/19 від 20.06.2019

від третьої особи: Чернюк В.В. - довіреність №125 від 17.09.2019

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність", м. Краматорськ, Донецька область

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 (повний текст складено 06.04.2018)

у справі № 910/22513/17 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність", м. Краматорськ, Донецька область

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк", м. Київ

про стягнення безпідставно набутих коштів, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 851 480,29 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У грудні 2017 року Відкритий недержавний пенсійний фонд "Причетність" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою (з урахуванням заяви від 27.02.2018 про зміну підстав позову) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі вкладу 458695,90грн., процентів на вклад 5017,96грн., нараховані на ці суми інфляційні втрати 353349,71грн. та три проценти річних з простроченої суми 34416,46грн., а також понесені ним у справі судові витрати, в т.ч. 54515,54грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі депозитного договору (мобільний) № ДЕП / 4247.15 від 26.03.2014 він інвестував у Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк" (далі - банк, третя особа) пенсійні активи його фонду у розмірі 458695,90 грн. на строковий вклад. Зі спливом 27.11.2014 встановленого договором строку вклад йому не повернуто.

З часу прийняття Національним банком України рішень № 844 від 25.12.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" до категорії неплатоспроможних" та № 265 від 23.04.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" управління банком здійснюється відповідачем через уповноважених ним осіб.

Всупереч вимог ст. 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", згідно з якими пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків, відповідач належні позивачу грошові кошти не повернув, у т.ч. й на його вимогу № 01/190 від 23.11.2017.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач, який здійснює повноваження органів управління банку, безпідставно заволодів коштами позивача та, включивши їх до ліквідаційної маси, за його рахунок задовольнив свої кредиторські вимоги до банку.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 у справі №910/22513/17 у задоволенні позову Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" відмовлено.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції дійшов висновку, що у відносинах з повернення вкладу зобов`язаною особою є банк, а не відповідач. Крім того позивачем не надано доказів набуття відповідачем грошових коштів, належних позивачу, які знаходились як строковий вклад у банку, оскільки в силу приписів ст. 29 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідач набуває прав кредитора банку на визначену суму грошових коштів, вимоги якого підлягають задоволенню виключно за рахунок сформованої відповідно до ст. 50 цього Закону ліквідаційної маси. Натомість пенсійні активи у відповідності до положень ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ч.2 ст. 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.

Неправильне ж формування відповідачем ліквідаційної маси банку, який виводиться з ринку, в силу вимог ч. 3 ст. 16 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" може бути підставою для вимог про відшкодування шкоди потерпілій особі, які не підлягають задоволенню з визначених позивачем підстав - ст.1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкритий недержавний пенсійний фонд "Причетність"' звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

В обґрунтування підстав, викладених в апеляційній скарзі, позивач зазначає про порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 у справі №910/22513/17.

У подальшому ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 зупинено провадження у справі до перегляду Верховним Судом ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 у справі №910/22513/17.

25.06.2018 на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 апеляційну скаргу позивача та справу №910/22513/17 передано на розгляд колегію суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі №910/22513/17 прийнято до провадження у визначеному складі суду апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 у даній справі, поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.12.2018.

20.12.2018 представником позивача адвокатом Олійником О.С. було подано заяву про відвід судді Скрипки І.М. у справі №910/22513/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі №910/22513/17 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача адвоката Олійника О.С. про відвід судді Скрипки І.М. у справі №910/22513/17; справу №910/22513/17 передано для визначення автоматизованою системою у відповідності до ст. 32 ГПК України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений представником позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.) у справі №910/22513/17 відмовлено представнику Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" Олійнику О.С. в задоволенні заяви про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Скрипки І.М. від розгляду справи № 910/22513/17; справу №910/22513/17 повернуто до розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Скрипки І.М., суддів: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 (колегії суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) заяву судді Скрипки І.М. про самовідвід у справі №910/22513/17 задоволено; матеріали справи №910/22513/17 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/1/19 від 02.01.2019 у справі №910/22513/17 призначено повторний автоматизований розподіл та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2019 у справі №910/22513/17 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Власов Ю.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 справу №910/22513/17 прийнято до провадження визначеною колегією суддів, розгляд справи призначено на 21.01.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у справі №910/22513/17 призначено повторний автоматизований розподіл у зв`язку з перебуванням судді Власова Ю.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019, для розгляду справи №910/22513/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 справу №910/22513/17 прийнято до провадження визначеною колегією суддів.

При цьому 21.01.2019 адвокатом Олійником О.С. подано заяву про відвід судді Пашкіної С.А. від розгляду справи №910/22513/17, у якій останній вказує про сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 визнано необґрунтованою заяву Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" про відвід судді Пашкіної С.А; провадження у справі №910/22513/17 зупинено; матеріали справи №910/22513/17 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.) відмовлено Відкритому недержавному пенсійному фонду "Причетність" у задоволенні заяви про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Пашкіної С.А. від розгляду справи №910/22513/17; справу №910/22513/17 повернуто до розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Пашкіної С.А., суддів: Калатай Н.Ф., Буравльова С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №910/22513/17 за апеляційною скаргою Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність", розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 26.02.2019.

13.02.2019 від представника Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" Олійника О.С. надійшла заява про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Пашкіної С.А. від розгляду справи №910/22513/17.

14.02.2019 від представника Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" Олійника О.С. надійшла заява про відвід колегії суддів Пашкіної С.А., Калатай С.Ф., Буравльова С.І. від розгляду даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 заяву Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" про відвід судді Пашкіної С.А. ( від 13.02.2019) від розгляду апеляційної скарги у справі №910/22513/17 залишено без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 визнано необґрунтованою заяву Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Буравльов С.І., провадження у справі №910/22513/17 зупинено; матеріали справи №910/22513/17 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.) у задоволенні заяви представника Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" Олійника О.С. про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Пашкіної С.А., Калатай Н.Ф., Буравльова С.І. у справі №910/22513/17 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/22513/17 за апеляційною скаргою Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність", розгляд апеляційної скарги призначено на 20.03.2019.

18.03.2019 від представника Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" Олійника О.С. надійшла заява про відвід судді Пашкіної С.А. від розгляду справи №910/22513/17, яку останній просив розглянути у випадку незадоволення клопотання №СК/02/51 від 18.03.2019 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 заяву Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" про відвід судді Пашкіної С.А. (від 18.03.2019) від розгляду апеляційної скарги у справі №910/22513/17 залишено без розгляду.

20.03.2019 від представника позивача Антощук А.О. надійшла заява про відвід судді Пашкіної С.А. від розгляду даної справи.

При цьому 20.03.2019 суддями Пашкіною С.А., Буравльовим С.І., Калатай Н.Ф. заявлено самовідвід від розгляду апеляційної скарги Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" у справі №910/22513/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 визнано необґрунтованою заяву Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" про відвід судді Пашкіної С.А.; заяву про самовідвід колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Буравльова С.І. задоволено; матеріали справи №910/22513/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2019 для розгляду справи №910/22513/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 призначено справу до розгляду на 14.05.2019.

02.04.2019 до суду від представника Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" Олійника О.С. надійшла заява №УББ/688 від 01.04.2019 про відвід судді Калатай Н.Ф. від розгляду даної справи. При цьому, в поданій заяві представник позивача зазначає колегію суддів Північного апеляційного господарського суду: суддя-доповідач Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

03.04.2019 до суду від представника Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" Олійника О.С. надійшла заява про залишення без розгляду зазначеної вище заяви №УББ/688 від 01.04.2019 про відвід судді Калатай Н.Ф. Так, представник апелянта зазначає, що подану заяву №УББ/688 від 01.04.2019 відкликає, оскільки остання подана помилково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 задоволено заяву представника Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" Олійника О.С. про залишення без розгляду його заяви №УББ/688 від 01.04.2019 про відвід судді Калатай Н.Ф., як поданої помилково.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Смірнової Л.Г. на лікарняному, судове засідання, призначене на 14.05.2019, не відбулося.

14.05.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" надійшла заява про відвід судді Смірнової Л.Г. від розгляду справи №910/22513/17.

Вказану заяву Відкритий недержавний пенсійний фонд "Причетність" обґрунтовує наявністю, на його думку, обставин, які вказують на упередженість та необ`єктивність судді Смірнової Л.Г. За твердженням заявника, суддя Смірнова Л.Г. створює відповідачу умови, які ставлять його у краще становище у порівнянні із позивачем. Апелянт зазначає, що суддя Смірнова Л.Г., всупереч вимогам ч.1 ст. 267 ГПК України, не провела підготовку справи до апеляційного розгляду.

Після виходу головуючого судді Смірнової Л.Г. з лікарняного у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у засіданнях групи розробників Національної школи суддів України та у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на навчанні, згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019 для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 справу №910/22513/17 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 визнано заяву Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" про відвід судді Смірнової Л.Г. у справі №910/22513/17 необґрунтованою; передано справу №910/22513/17 для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України; зупинено апеляційне провадження у справі №910/22513/17 до вирішення питання про відвід судді Смірнової Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Верховець А.А.) у задоволенні заяви Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Смірнової Л.Г. від розгляду справи №910/22513/17 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №910/22513/17 за апеляційною скаргою Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018.

04.06.2019 від судді Смірнової Л.Г. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи №910/22513/17, яка заявлена з метою уникнення та недопущення у подальшому сумнівів у неупередженості судді Смірнової Л.Г. при перегляді оскаржуваного судового рішення у даній справі, а також забезпечення довіри учасників справи до судових актів Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 04.06.2019 заяву судді Смірнової Л.Г. про самовідвід від розгляду справи №910/22513/17 за апеляційною скаргою Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 задоволено, матеріали справи №910/22513/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/273/19 від 19.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід головуючого судді Смірнової Л.Г.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019, справу №910/22513/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 справу №910/22513/17 прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено справу до розгляду на 23.07.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 враховуючи перебування у відпустці судді Козир Т.П., яка не є головуючим суддею (доповідачем у справі), справу № 910/22513/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 17.07.2019, справу № 910/22513/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 у справі №910/22513/17, призначено справу до розгляду на 17.09.2019 о 11 год. 40 хв.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 враховуючи перебування у відпустці судді Чорногуза М.Г., який не є головуючим суддею (доповідачем у справі), справу №910/22513/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 16.09.2019, справу №910/22513/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 у справі №910/22513/17.

Явка представників сторін.

У судове засідання 17.09.2019 з`явився представник позивача, вимоги апеляційної скарги підтримав, щодо заявлених клопотань про витребування доказів від 24.06.2019, 22.07.2019, 13.09.2019 зазначив, що не наполягає на їх розгляді, оскільки відпала необхідність у дослідженні вказаних обставин, просив апеляційний господарський суд вимоги апеляційної скарги задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 скасувати та прийняти нове, яким позов Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 17.09.2019 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 у даній справі просили залишити без змін.

Позиції учасників справи.

18.05.2019 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

26.05.2014 між Відкритим недержавним пенсійним фондом "Причетність" (вкладник за договором, позивач у справі), від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська управляюча компанія", та Публічним акціонерним товариством "Український бізнес банк" (банк за договором, третя особа у справі) укладено Депозитний договір "Мобільний" № ДЕП/4247.15 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору (в редакції додаткової угоди від 06.11.2014) вкладник передає банку, а банк приймає від вкладника в депозит (вклад) грошові кошти в сумі 416 964,93 грн. на строк до 27.11.2014 з виплатою 16,0 % річних за користування депозитом (без ПДВ).

Банк зобов`язується відкрити вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_2 для обліку коштів отриманих банком в депозит, рахунок № НОМЕР_3 , на який вкладник перераховує грошові кошти, направленні в депозит згідно п. 1.1. договору та зарахувати грошові кошти на депозитний рахунок № НОМЕР_4 , в день надходження їх до Банку (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.3. договору банк зобов`язується перераховувати нараховані по вкладу відсотки в перший робочий день місяця. Нараховані відсотки перераховуються на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_5 в ПАТ "УкрСиббанк", код Банку 351005, ЄДРПОУ 33320710.

Відповідно до п. 2.4. договору банк зобов`язується повернути вкладнику 26.08.2014 з депозитного рахунку на його поточний рахунок № НОМЕР_5 в ПАТ "УкрСиббанк", код Банку 351005, ЄДРПОУ 33320710, грошові кошти, розташовані на депозитному рахунку на дату повернення депозиту.

У випадку дострокового повернення суми вкладу в повному об`ємі, за ініціативою вкладника, відповідно до його заяви, банк зобов`язаний виплатити відсотки за користування сумою вкладу по ставці зазначеній в п. 1.1. договору (п.2.5. договору).

Згідно п.7.4. договору останній вступає в силу з моменту надходження грошових коштів на депозитний рахунок і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків по даному договору. Після закінчення строку, зазначеного в п.1.1. договору, строк дії може бути продовженим шляхом укладення додаткової угоди.

За доводами позивача, на підставі депозитного договору № ДЕП/4247.15 від 26.05.2014 Відкритим недержавним пенсійним фондом "Причетність" розміщено на строковому депозитному рахунку пенсійні активи фонду у розмірі 458 695,90 грн. Наведені обставинами учасниками справи не заперечуються.

23.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська управляюча компанія", яка є компанією з управління активами Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність", на підставі Договору про управління активами недержавного пенсійного фонду №01/КУА від 19.04.2005 звернулось до відповідача та третьої особи з вимогою повернути позивачу пенсійні активи, мотивуючи її посиланням на приписи ч. 2 ст. 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Вказана вимога згідно повідомлення про вручення рекомендованого відправлення № 0101907639305 отримана відповідачем 24.11.2017 (т.1, а.с. 93) та згідно повідомлення про вручення рекомендованого відправлення №0101907639330 отримана третьою особою 24.11.2017 (т.1, а.с. 94).

Оскільки сума вкладу та нарахованих, але не сплачених процентів, у встановлений договором строк, а також за вимогою, не була повернута Відкритому недержавному пенсійному фонду "Причетність", останнім пред`явлено позов у даній справі про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованості у вигляді неповернутого вкладу і процентів. Також, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем нараховано інфляційні та 3 % річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач заснований та діє на підставі Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

У відповідності до п. 2.1 розділу 1 Статуту Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" (далі - ВНПФ "Причетність", Фонд), затвердженого рішенням зборів засновників фонду - протокол № 15 від 07.10.2016 та погоджено рішенням Ради фонду - протокол №45 від 07.10.2016 (т.2, а.с.23-49), Фонд створений з метою провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення шляхом накопичення пенсійних внесків на користь учасників Фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійсненням пенсійних виплат учасникам Фонду у встановленому Законом порядку.

Предмет діяльності Фонду - сукупність організаційних, юридичних та інших передбачених законом дій, спрямованих на здійснення недержавного пенсійного забезпечення фізичних осіб: акумулювання, збереження і примноження пенсійних коштів з метою забезпечення прав учасників Фонду щодо отримання ними пенсійних виплат відповідно до вимог Закону (п.п. 2.2 Статуту ВНПФ "Причетність")

У відповідності до п.п. 2.3 Статуту ВНПФ "Причетність" діяльність з недержавного пенсійного забезпечення є для Фонду виключним видом діяльності.

Таким чином, Відкритий недержавний пенсійний фонд "Причетність" є юридичною особою, створеною відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам Фонду.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов`язані з цим видом діяльності, є Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1057-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1057-IV система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов`язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Недержавні пенсійні фонди, згідно ч. 2 цієї норми, є суб`єктами недержавного пенсійного забезпечення.

Недержавний пенсійний фонд - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному законами України порядку (ст. 1 Закону № 1057-IV).

Компанія з управління активами - юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності (ст. 1 названого Закону).

За змістом ст. 38 Закону № 1057-IV управління активами пенсійного фонду здійснюється особою, яка провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, окремо щодо кожного пенсійного фонду відповідно до затверджених їх статутами пенсійних схем та інвестиційних декларацій у порядку, що визначається договором про управління активами пенсійного фонду і цим Законом, в тому числі шляхом надання відповідних розпоряджень торговцям цінними паперами та зберігачу.

На підставі договору про управління активами недержавного пенсійного фонду №01/КУА від 19.04.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська управляюча компанія" надає послуги з управління активами Фонду.

У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 6 Закону № 1057-IV недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.

Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду.

Пенсійні активи - активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати (ст. 1 Закону № 1057-IV).

Згідно п.п. 22.2 Статуту ВНПФ "Причетність", який кореспондується з приписами ч. 1 ст. 47 Закону № 1057-IV, пенсійні активи Фонду складаються з: активів в грошових коштах; активів в цінних паперах; інших активів згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.8 Положення про вимоги до осіб, що здійснюють професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), щодо складу та структури активів недержавних пенсійних фондів, якими вони управляють, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 585 від 26.04.2016, активи пенсійного фонду можуть формуватися виключно внаслідок операцій, пов`язаних з провадженням пенсійним фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Разом з цим, за змістом ч. 1 ст. 48 Закону № 1057-IV пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов`язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов`язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, інвестування відповідно до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.

Активи Фонду, у відповідності до п.п. 22.7, п.п. 22.8 Статуту ВНПФ "Причетність", можуть формуватися виключно внаслідок операцій, пов`язаних з провадженням Фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до Закону. Інвестиційна діяльність з активами фонду здійснюється згідно із Законом та Інвестиційною декларацією Фонду.

Інвестиційна декларація, у відповідності до ст. 1 Закону № 1057-IV - документ, який визначає інвестиційну політику недержавного пенсійного фонду, основні напрями та обмеження інвестування активів недержавних пенсійних фондів відповідно до цього Закону.

Зміст представленої до матеріалів справи інвестиційної декларації Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність", затвердженої радою Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" згідно з протоколом №31 від 12.06.2014 року (далі - інвестиційна декларація; т. 2, а.с. 50-61) засвідчує, що до складу активів Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" належать, зокрема, пенсійні активи в грошових коштах, які розміщені на банківських депозитних рахунках (п. 6.2. інвестиційної декларації).

Частиною 3 ст. 7 Закону № 1057-IV передбачено, що пенсійні кошти, які обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені цим Законом.

Сума пенсійних коштів, що належить кожному учаснику фонду, визначається шляхом множення кількості одиниць пенсійних активів фонду, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, на чисту вартість одиниці пенсійних активів фонду та відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду. Сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду. Чиста вартість активів пенсійного фонду, кількість одиниць пенсійних активів фонду учасників фонду та чиста вартість одиниць пенсійних активів фонду визначаються кожного робочого дня. Використання пенсійних активів пенсійного фонду для цілей, не передбачених цим Законом, забороняється (ст. 51 Закону № 1057-IV).

У відповідності до ч. 4, ч. 5 ст. 49 Закону № 1057-IV інвестування пенсійних активів, призначених для виплати пенсійним фондом пенсії на визначений строк або для виплати довічної пенсії страховою організацією, здійснюється відповідно до вимог цієї статті. Усі надходження на поточні рахунки фонду мають бути використані за цільовим призначенням відповідно до статті 48 цього Закону протягом двох тижнів з дати зарахування цих коштів.

Таким чином, виходячи із правового аналізу вищенаведених норм законодавства в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що недержавні пенсійні фонди не є власниками пенсійних активів та, відповідно, отриманого прибутку від інвестиційної діяльності, пов`язаної з депозитним розміщенням в банківських установах цих активів. Натомість, фізичні особи - учасники Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" є єдиними власниками активів фонду, в т.ч. і грошових коштів розміщених на строковому депозитному рахунку.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що угоди, укладені від імені позивача за рахунок пенсійних активів, спрямовані на отримання прибутку саме учасниками недержавного пенсійного фонду, а не фонду як юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про те, що депозитний договір № ДЕП/4247.15 "Мобільний" від 26.05.2014 не містить посилань на розміщення коштів на користь третіх осіб - учасників недержавного пенсійного фонду не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для відмови в задоволенні позову про повернення спірних сум, оскільки дані обставини не змінюють правової природи внесених позивачем грошових коштів на строковий депозитний рахунок, які є вкладами учасників недержавного пенсійного фонду та становлять сукупність пенсійних активів фонду.

Колегією суддів Північного апеляційного господарського суду встановлено, що Відкритим недержавним пенсійним фондом "Причетність" у відповідності до умов Депозитного договору № ДЕП/4247.15 від 26.05.2014 здійснено розміщення на строковому депозитному рахунку № НОМЕР_2 , відкритому ПАТ "Український бізнес банк", грошових коштів в сумі 458 695, 90 грн. Строк вкладу до 27.11.2014. Наведені обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст.ст. 1060, 1061 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Виходячи із змісту правової природи даних правовідносин банківської сфери, колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що договір банківського вкладу є одностороннім зобов`язанням, тобто з моменту його укладення у банка виникає обов`язок повернення суми вкладу та нарахованих відсотків чи доходу в іншій формі, а вкладника - право вимагати виконання зазначених дій.

При цьому, зобов`язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки за допомогою платіжної банківської картки).

Так, відповідно до п. 2.4 Депозитного договору № ДЕП/4247.15 від 26.05.2014 банк зобов`язався повернути вкладнику суму депозиту, що надійшла на рахунок, і проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому цим Договором.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що доказів перерахування банком розміщених позивачем на депозитному рахунку грошових коштів вкладу та процентів на поточний рахунок Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" матеріали справи не містять.

Водночас, на підставі постанови Правління Національного банку України №844 від 25.12.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №164 від 25.12.2014 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Український бізнес банк", згідно з яким з 26.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український бізнес банк".

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український бізнес банк" запроваджено строком на три місяці з 26.12.2014 по 25.03.2015.

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.03.2015 № 65, продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Український бізнес банк" до 24.04.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 23.04.2015 № 265 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український бізнес банк", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.04.2015 № 87 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український бізнес банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Український бізнес банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білу Ірину Володимирівну строком на 1 рік з 24.04.2015 до 23.04.2016 включно.

24.03.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №404 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Український бізнес банк"на два роки до 23.04.2018.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 названого Закону тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.

Частиною 1 ст. 50 Закону № 4452-VI встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

Положеннями ч. 2 вказаної статті визначено, що до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл.

Згідно ч. 2 ст. 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", який є спеціальним законом в частині визначення правового режиму пенсійних активів недержавного пенсійного фонду у порівнянні з Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.

Пенсійні активи позивача були передані в банк ПАТ "Український бізнес банк" на підставі Договору (депозитного договору) "Мобільний" №ДЕП/4247.15 від 26.05.2014.

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Абзацом 4 п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 № 492, визначено, що вкладний (депозитний) рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Отже, станом на дату початку запровадження тимчасової адміністрації та відповідно процедури ліквідації ПАТ "Український бізнес банк" був зберігачем пенсійних активів позивача.

Разом з цим, ч. 2 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що майно, щодо якого банк є користувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має обов`язок з повернення власникам майна, зберігачем якого є банк, не залежно від підстав набуття останнім цього обов`язку - договір зберігання, депозитний договір, або будь-який інший правочин у якому банк, що ліквідується, виступає зберігачем майна.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, вважає за необхідне зауважити, що на пенсійні активи недержавного пенсійного фонду розповсюджуються державні гарантії захисту інвестицій, що вказує на безумовний обов`язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути їх позивачу.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність", зокрема, визначено що недержавні пенсійні фонди здійснюють інвестиційну діяльність відповідно до законодавства, що визначає особливості їх діяльності.

Частиною 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Статтею 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів. Умови договорів, укладених між суб`єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб`єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Статтею 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" визначено, що захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об`єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій. Державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов`язкових платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

До 11.07.2014 ч. 5 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" мала наступну редакцію: активи недержавних пенсійних фондів, іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов`язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та "Про іпотечні облігації".

Таким чином, вказана правова норма до 11.07.2014 являла собою державну гарантію захисту інвестицій недержавного пенсійного фонду, оскільки захищала всі пенсійні активи недержавного пенсійного фонду від їх включення у ліквідаційну масу банку, а також імперативно встановлювала обов`язок подальшого розпорядження цими пенсійними активами виключно в порядку, визначеному Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Проте, 11.07.2014 на підставі підпункту в) п. 39) ст. 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" від 4 липня 2014 року №1586-УІІ викладено ч. 5 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у новій редакції, зокрема, відносно активів недержавних пенсійних фондів норма закону була викладена таким чином: "Активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Отже, вказаними вище змінами до закону виключено такий вид активу недержавного пенсійного фонду, як "депозит", з переліку активів, які не включаються до ліквідаційної маси банку, що свідчить про скасування державних гарантій захисту такого виду інвестицій, як інвестування пенсійних активів недержавного пенсійного фонду, та про обтяжувальний характер таких змін для недержавного пенсійного фонду та його учасників.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

Враховуючи те, що Депозитний договір №ДЕП/4247.15 від 26.05.2014 було укладено позивачем із банком ще до внесення змін у ч. 5 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то державні гарантії захисту інвестицій недержавного пенсійного фонду, закріплені в ч. 5 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції до 11.07.2014 повинні розповсюджуватися і на спірні правовідносини.

В свою чергу, набуття чинності Законом України від 04.07.2014 №1586-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи", якими ч. 5 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" була викладена у редакції, що звужує державні гарантії захисту інвестицій позивача, у відповідності до ст. 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. ст. 22, 58 Конституції України, не повинна мати юридичних наслідків для спірних правовідносин.

Таким чином, розпорядження пенсійними активами позивача, що розміщені на депозитному рахунку ПАТ "Український бізнес банк", може здійснюватись виключно в порядку, встановленому Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення", ч.ч. 1, 2 ст. 48 якого унормовано імперативні заборони включення пенсійних активів фонду до ліквідаційної маси банку та використання пенсійних активів в цілях не вказаних Законом № 1057-IV.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що будь-які дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що не відповідають вказаним цілям використання пенсійних активів, в тому числі і включення пенсійних активів у ліквідаційну масу банку та/або погашення за їх рахунок вимог кредиторів банку є незаконними, та такими що порушують права як позивача, так і учасників недержавного пенсійного фонду.

Отже, відповідач не мав правових підстав вчиняти будь-яких дій із пенсійними активами позивача, окрім їх повернення останньому для подальшого використання у відповідності з ч. 1 ст. 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта про те, що розміщена на депозитному рахунку сума вкладу, яка за своєю правовою природою є пенсійним активом фонду в розумінні приписів ст. 1 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" підлягала поверненню позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст. 224 ГК України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; наявність збитків та їх розміру; причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; наявність вини порушника зобов`язання, тобто особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зауважити, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. На позивача, у такому випадку, покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.

Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку (ч. 8 ст. 35 Закону № 4452-VI).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 16 Закону № 4452-VI унормовано, що працівники Фонду під час виконання покладених на Фонд функцій перебувають під захистом закону: працівники Фонду не несуть відповідальність за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

Абзацом 4 ч. 3 ст. 16 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Фонду (його працівників), у тому числі шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки членів виконавчої дирекції Фонду та/або уповноважених осіб Фонду, відшкодовується Фондом згідно із законодавством та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (у разі їх укладення).

У відповідності до ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" саме на Фонд безпосередньо (або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду) покладено обов`язок з формування ліквідаційної маси банку.

Згідно п. п. 2, 4 та 8 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: 2) акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 нього Закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду; 4) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; 8) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.

Таким чином, з дня початку процедури ліквідації ПАТ "Український бізнес банк" (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 164 від 25.12.2014), на рахунку якого залишились пенсійні активи позивача, що не були провернуті банком Відкритому недержавному пенсійному фонду "Причетність" після спливу строку їх розміщення, припинилися всі повноваження органів управління банку та відповідно вказані повноваження (в тому числі щодо розпорядження належними позивачу пенсійними активами) перейшли до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Натомість, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при формуванні ліквідаційної маси банку допустила неправомірну бездіяльність з повернення розміщених позивачем на депозитному рахунку пенсійних активів недержавного пенсійного фонду. Крім того, ні відповідачем, ані третьою особою обставин не включення спірних сум коштів (депозиту та відсотків за даним депозитом) до ліквідаційної маси банку, в порядку ст. 74 ГПК України, не доведено.

Твердження відповідача у відзиві на апеляційну скаргу щодо погашення вимог Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" в порядку приписів ч. 8 ст. 49 Закону № 4452-VI відхиляються апеляційною інстанцією, оскільки виходячи із мети недержавного пенсійного забезпечення, визначеного статусу пенсійних активів, банк, на момент формування ліквідаційної маси, має забезпечити наявність майна (коштів) у розмірі, співмірній із розміром активів (вимог) недержавного пенсійного фонду, які не включаються до ліквідаційної маси банку, для безумовного повернення таких активів (задоволення вимог) в позачерговому порядку, адже в іншому випадку, норма щодо не включення до ліквідаційної маси такого активу (частини 2 статті 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення"), не буде сприяти безумовному одержанню таких активів пенсійним фондом.

Щодо розміру шкоди, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позивач обґрунтовує її розмір сумами неповернутого депозитного вкладу (458695,90 грн.) та нарахованими, але не сплаченими, процентами на суму такого вкладу (5017,96 грн.). Судом обставин невірності проведеного позивачем розрахунку не встановлено, а відповідачем та третьою особою жодними доводами та доказами не спростовано, розміру заявлених до стягнення вказаних сум.

Отже, протиправна бездіяльність відповідача з неповернення спірних сум вкладу та процентів перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку із завданою позивачу/учасникам недержавного пенсійного фонду шкодою.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як вже було встановлено, порушення при формуванні ліквідаційної маси третьої особи, призвело до порушення прав позивача, а положення ст. 16 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що за такі порушення шкода відшкодовується Фондом. Доказів відсутності вини відповідачем не представлено.

Враховуючи встановлені вище обставини справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем належними засобами доказування доведено протиправність поведінки відповідача у вигляді порушення норм чинного законодавства та неповернення спірних сум вкладу і відсотків, яке спричинило шкідливий результат для позивача у вигляді настання збитків, а відтак слід вважати доведеним причинний зв`язок між заподіяною шкодою (збитками) та протиправною бездіяльністю відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні приписів ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України доведено склад цивільного правопорушення, як необхідної передумови для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків в сумі 463 713,86 грн. (458 695,90 грн. сума вкладу + 5 017,96 грн. сума відсотків).

Поряд з цим, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України на суму завданого збитку у вигляді неповернутого вкладу та процентів нараховано інфляційні і три відсотка річних: 349 526, 28 грн. інфляційні, нараховані за період неповернення основної суми вкладу (з 11.12.2014 по 31.05.2017 на загальну суму боргу 458 695, 90 грн.); 34 044,03 грн. 3 % річних, нараховані за період неповернення основної суми вкладу (з 11.12.2014 по 31.05.2017 на загальну суму боргу 458 695, 90 грн.); 3 823,43 грн. інфляційні, нараховані за період неповернення відсотків (з 11.12.2014 по 31.05.2017 на загальну суму боргу 5 017, 96 грн.); 372,43 грн. 3% річних, нараховані за період неповернення відсотків (з 11.12.2014 по 31.05.2017 на загальну суму боргу 5 017, 96 грн.).

Твердження відповідача про те, що приписи названої норми цивільного законодавства регулюють зобов`язальні правовідносини та не поширюються на спірні правовідносини у даній справі є необґрунтованими та відхиляються судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Тобто, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, ст. 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку сум інфляційних та 3 % річних встановила, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення вищенаведених сум підлягають задоволенню, у розмірі заявленому позивачем.

Таким чином, надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення позову Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" в повному обсязі.

При цьому, висновки місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог та, відповідно, відмову в їх задоволенні є такими, що були зроблені при невірному застосуванні норм матеріального права, а тому, в силу приписів ст. 277 ГПК України, наявні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" та скасування рішення Господарського суду міста Києва 27.03.2018 у справі №910/22513/17 з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача. Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено судом за результатами розгляду поданої представником позивача заяви про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 у справі №910/22513/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 у справі №910/22513/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" задовольнити повністю.

4. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код: 21708016) на користь Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 10, ідентифікаційний код: 33320710) суму коштів у розмірі 851 480,29 грн (вісімсот п`ятдесят одну тисячу чотириста вісімдесят гривень двадцять дев`ять коп.), судовий збір у розмірі 12 943,33 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок три гривні тридцять три коп.).

5. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код: 21708016) на користь Відкритого недержавного пенсійного фонду "Причетність" (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 10, ідентифікаційний код: 33320710) 19 158,30 грн (дев`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят вісім гривень тридцять коп.) судового збору за розгляд справи в апеляційному господарському суді.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

7. Матеріали справи № 910/22513/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 30.09.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко