ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 84414290

Озвучення тимчасово недоступне

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року

м. Харків

справа № 623/1475/19

провадження № 22-ц/818 /4628/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: судді Хорошевського О.М.

суддів: Кіся П.В., Яцини В.Б.

за участю секретаря судового засідання Брулевича В.В.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Харківський окружний адміністративний суд,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, постановлену 12 квітня 2019 року у складі судді Винниченка П.П.,-

УСТАНОВИВ:

11 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн., завданої йому незаконним рішенням Харківського окружного адміністративного суду.

Позов мотивовано тим, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року визнано незаконним судове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки розвитку і торгівлі України. Зазначеним незаконним рішенням позивачу завдано моральну шкоду, що підлягає стягненню з суду.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 11 - 12).

Апеляційна скарга мотивована тим, що кожна особа має право на відшкодування шкоди, завданої їй незаконними діями чи рішенням органу державної влади. Вказані позови розглядаються в порядку цивільного судочинства. Незаконним рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 у справі № 2040/5658/18 апелянту була завдана моральна шкода, яку має відшкодувати суд.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Суд, заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ч. 11 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом. Тлумачення вищевказаної норми свідчить, що на законодавчому рівні встановлено імунітет суду, і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, по своїй суті, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію спокійно та незалежно. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснення правосуддя в Україні врегульовано конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на відшкодування шкоди за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Згідно із ст. 62 Конституції України матеріальна й моральна шкода, завдана безпідставним засудженням, відшкодовується державою лише у разі скасування вироку як неправосудного. Проте й у цьому разі за заподіяну особі шкоду відповідає не суд або суддя, а держава. Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

За таких обставин суд вирішив, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 21 листопада 2018 року справа № 757/43355/16-ц, позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду) не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства. Вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

Отже, в судовому порядку не може бути розглянутий спір про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), стороною у якому є суд (суддя).

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись до ст. 367, п. 1 ч.1 ст. 374, 375, ст.ст. 381- 384, ст.ст. 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий О.М. Хорошевський

Судді П.В. Кісь

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складений 20 вересня 2019 року.