ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2019 р. Справа№ 910/9302/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представників сторін:
від позивача - Гачак І.О. - дов. № Ц/6-63/292-18 від 29.12.2018,
Березінський О.С. - дов. № Ц/6-45/195-19 від 19.07.2019
від відповідача - не прибули,
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 22.07.2019
у справі № 910/9302/19 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Міністерства оборони України
про стягнення заборгованості в розмірі 178 917 845,73 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - МОУ, відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 178 917 845,73 грн.
В обґрунтування заяви АТ «Українська залізниця» посилається на те, що МОУ в порушення норм чинного законодавства України та укладених між сторонами договорів про надання послуг з організації перевезень військових вантажів і проведення розрахунків за них належним чином не виконало взяті на себе зобов`язання зі сплати за перевезення, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 910/9302/19 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» повернуто без розгляду, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 910/9302/19 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач об`єднав вимоги, які виникли з двох договорів, проте вони лише підтверджують, що МОУ було організатором перевезень військових вантажів, а АТ «Українська залізниця» була перевізником за заявками на перевезення. У свою чергу, позов подано у зв`язку з несплатою послуг за кожним перевізним документом. Також апелянт звернув увагу на те, що суд не був позбавлений права на роз`єднання позовних вимог у відповідності до ч. 6 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Дідиченко М.А.
09.08.2019 через Відділ автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли пояснення до апеляційної скарги, в яких позивач підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. До пояснень також було долучено позовну заяву з додатками.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. з 06.08.2019 по 16.08.2019 на лікарняному та перебуванням судді Дідиченко М.А. з 13.08.2019 у відпустці, з метою вирішення питання про відкриття провадження у справі, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 10.09.2019.
Представники Акціонерного товариства «Українська залізниця» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 910/9302/19 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття справи до розгляду.
Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, ухвала від 19.08.2019 отримана представником відповідача 27.08.2019.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалася, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
З позовної заяви встановлено, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося з позовом про стягнення заборгованості з оплати послуг перевезення залізничним транспортом у сумі 178 917 845,73 грн., яка виникла під час виконання договорів про надання послуг з організації перевезень військових вантажів і проведення розрахунків на них, а саме:
- № 58/ЦЮ-2018/341/10/2/1 (реєстраційний №341/10/2/18 від 07.05.2018 у МОУ) від 04.05.2018 (далі - Договір-1), укладений між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Міністерством оборони України (замовник),
- № 341/10/18/10/126,2018 від 26.12.2018, укладений Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Міністерством оборони України (далі - Договір-2).
Предметом Договору-1 є перевезення на суму 471 053 000,00 грн. За бюджетними підпрограмами: 2101020/9 - 8128530, 2101020/8 - 8128168, 2101020/6 - 8128156. Строк надання послуг за договором - 31.12.2018.
Предметом Договору-2 є перевезення на суму, з урахуванням змін, 111 118 200,00 грн. За бюджетними підпрограмами: 2101020/9 - 8128530, 2101020/6 - 8128156. Строк надання послуг за договором - 31.12.2018.
На підтвердження позовних вимог, було надано витяги з плану військових перевезень та перевізні документи (у 12 томах додатків до позовної заяви), а також акт звірки розрахунків.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 910/9302/19 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» повернуто без розгляду, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції було зазначено, що заявлені позовні вимоги становлять два самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло фактичних обставин спору та доказів, які необхідно буде дослідити окремо, здійснити аналіз кожного окремого договору, надати їм правову оцінку. Тому суд вважає, що сумісний їх розгляд затягне і утруднить розгляд справи та буде мати наслідком порушення завдань та строків господарського судочинства.
Колегія суддів з урахуванням зазначеного звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, зокрема, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Підставою для скасування ухвали позивач зазначає порушення норм процесуального права судом першої інстанції, зокрема ч. 1 ст. 173 (ГПК України) щодо права позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин.
Частиною 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Таким чином, вказаною нормою закріплено право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Даний позов про стягнення заборгованості поданий у зв`язку з невиконанням зобов`язань за двома окремими договорами перевезення залізничним транспортом, які мають однаковий предмет, але мають самостійні умови. При цьому, позивач звертається з однаковими вимогами про стягнення коштів, які виникли з підстав порушення відповідачем умов оплати за договорами перевезення.
Посилання апелянта на те, що надані договори були лише підтвердженням того, що МОУ було замовником перевезень, не спростовують висновку щодо необхідності дослідження відповідних обставин за кожним з договорів окремо, а не загалом.
Таким чином, хоча вимоги про стягнення виникли з однорідних правовідносин - договорів перевезення, та обґрунтовуються невиконанням їх умов, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору та, поряд з цим, не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду з вказаних підстав.
При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначені основні засади (принципи) господарського судочинства, якими, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами;
Таким чином, сторона повинна діяти у відповідності до норм закону, не допускаючи зловживання процесуальними правами. Судова колегія звертає увагу, що п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України обмежує право позивача на об`єднання однорідних позовних вимог, оскільки сторона може зловживати таким правом.
Об`єднання позовних вимог є правом позивача, проте ним повинен дотримуватися баланс між таким правом та зловживанням ним. Судова колегія, у даному конкретному випадку, вважає зловживанням процесуальною можливістю об`єднати вимоги за двома самостійними договорами, враховуючи, що вимоги за ними обґрунтовуються значним обсягом доказів - додатки до позовної заяви у 12 томах (на понад 2 тисячі аркушів).
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені Акціонерним товариством «Українська залізниця» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 910/9302/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволенню не підлягає.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (апелянта).
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 173-174, 269-271, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 910/9302/19 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/9302/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім
Повний текст рішення складено 16.09.2019