ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/7955/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнського галузевого об`єднання «Федерація роботодавців нафтогазової галузі» до Кабінету Міністрів України, третя особа акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» про визнання протиправною та нечинною постанови в частині,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №226 «Деякі питання акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в частині затвердження пп.22, пп.23 п.47 Статуту АТ «НАК «Нафтогаз України», зобов`язати Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданнях, в яких було офіційно оприлюднено зазначену постанову, після набрання вказаним рішенням законної сили.
Позивачем до суду першої інстанції подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив зупинити дію постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №226 в частині затвердження пп.22 п.47 Статуту АТ «НАК «Нафтогаз України», згідно з яким до виключної компетенції загальних зборів належить обрання та припинення повноважень голови і членів правління, а також в частині затвердження пп.23 п.47 Статуту АТ «НАК «Нафтогаз України», згідно з яким до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про відсторонення голови або члена правління від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови правління; заборонити Кабінету Міністрів України здійснювати реалізацію пп.22, пп.23 п.47 Статуту АТ «НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №226, а саме - обирати та припиняти повноваження голови і членів правління; приймати рішення про відсторонення голови або члена правління від здійснення повноважень та обирати особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови правління.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено частково, зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №226 в частині затвердження пп.22 п.47 Статуту АТ «НАК «Нафтогаз України», згідно з яким до виключної компетенції загальних зборів належить обрання та припинення повноважень голови і членів правління, а також в частині затвердження пп.23 п.47 Статуту АТ «НАК «Нафтогаз України», згідно з яким до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про відсторонення голови або члена правління від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови правління до набрання рішенням у даній справі законної сили. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
17 травня 2019 року до суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, які застосовані ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2019 року у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити клопотання про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2019 року. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач не має повноважень звертатись до суду за захистом прав та законних інтересів своїх членів, а вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними та адекватними позовним вимогам, належним чином не обґрунтовані, а зупинення дії нормативно-правового акту допускається лише у разі очевидності ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулась до суду з позовом щодо такого акту.
Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апелянт фактично аналізує ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову, яка ним вже була оскаржена в апеляційному порядку, та подання даної апеляційної скарги фактично зводиться до повторного оскарження ухвали суду першої інстанції, якою було вжито заходів забезпечення позову, без наведення жодних нових аргументів.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що станом на час вирішення клопотання про скасування заходів забезпечення позову не відпали обставини, що зумовили необхідність вжиття таких заходів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, дійшов висновку, що представником відповідача не наведено обґрунтування та не надано суду доказів на підтвердження факту зміни обставин, які слугували підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, як і не зазначено будь-яких нових обставин, які можуть слугувати підставами для скасування заходів забезпечення позову.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений у ст.157 КАС України, відповідно до ч.ч.1-3 якої суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Таким чином, скасування заходів забезпечення позову є правом суду, а не обов`язком та підставою для їх скасування є, зокрема, відповідне клопотання учасника справи за умови його належної вмотивованості.
Як вбачається з клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, наведене клопотання обґрунтовується тим, що у позивача відсутні повноваження на звернення до суду з позовом в інтересах його членів, жодної реальної загрози правам, свободам чи інтересам позивача оскаржувані норми постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №226 не несуть, підстав які можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в ухвалі від 14 травня 2019 року судом не наведено, а вжиті ухвалою від 14 травня 2019 року заходи забезпечення позову є передчасними та не узгоджуються з нормами ч.5 ст.151 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Згідно п.5 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Частиною 5 наведеної статті передбачено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Отже, чинним процесуальним законодавством не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, а дія нормативно-правового акту може бути зупинена виключно у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2019 року зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №226 в частині затвердження пп.22, 23 п.47 Статуту АТ «НАК «Нафтогаз України».
Колегія суддів звертає увагу, що саме вказані норми є предметом оскарження в рамках даної справи та в матеріалах справи відсутні докази що постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №226 є нормативно-правовим актом, оскільки нею вирішуються деякі питання АТ «НАК «Нафтогаз України», зокрема змінено редакцію статуту вказаного товариства, що не відповідає визначенню нормативно-правового акта, наведеного у п.19 ч.1 ст.4 КАС України, відповідно до якої нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Крім того, положення ст.151 КАС України підлягають застосуванню при вирішенні питання про забезпечення позову відповідним шляхом, в той час, як порядок скасування вжитих заходів забезпечення позову встановлюється ст.157 КАС України.
Таким чином, посилання Кабінету Міністрів України, як на підставу для скасування заходів забезпечення позову, на те, що вжиті заходи забезпечення позову суперечать положенням ст.151 КАС України, є необґрунтованим та безпідставним.
В той же час, наявність або відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, встановлюється судом при вирішенні відповідного питання, що було здійснено ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2019 року.
Твердження апелянта щодо відсутності передбачених законодавством підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №226 в частині затвердження пп.22, 23 п.47 Статуту АТ «НАК «Нафтогаз України» фактично свідчить про незгоду відповідача саме з ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2018 року, якою були вжиті зазначені заходи забезпечення позову.
Колегія суддів зазначає, що незгода з ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову є приводом для оскарження в апеляційному порядку саме ухвали, якою були вжиті відповідні заходи забезпечення позову.
Судом встановлено, що відповідач оскаржував в апеляційному порядку ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2018 року, та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2018 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2018 року, дійшов висновку, що дія у ході розгляду справи по суті оскаржуваної постанови Уряду України в частині може мати своїм наслідком вчинення останнім дій, спрямованих на реалізацію її приписів, у тому числі, щодо зміни керівного складу АТ «НАК «Нафтогаз України» та, відповідно, правового підґрунтя діяльності підприємства як члена ВГО «ФРНГ», що свідчить про пропорційність та адекватність вжиття заходів забезпечення позову та вказує на їх співмірність із заявленими позовними вимогами.
В той же час, клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову не містить обґрунтувань щодо зміни обставин, які були підставою для постановлення Окружним адміністративним судом м.Києва ухвали від 14 травня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову, а твердження Кабінету Міністрів України про невідповідність такої ухвали положенням ст.151 КАС України не є належним обґрунтуванням клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що свідчить про його невмотивованість.
Також колегія суддів звертає увагу, що обставина стосовно відсутності у позивача повноважень звертатись до суду за захистом прав та законних інтересів своїх членів може бути підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст.240 КАС України, однак жодним чином не свідчить про наявність визначених ст.157 КАС України підстав для скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2019 року, з огляду на те, що клопотання Кабінету Міністрів України про скасування таких заходів є необґрунтованим та належним чином не вмотивовано, в наведеному клопотанні не наведено обставин, які б свідчили про зміну обставин та відсутність небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для його задоволення.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законною і обґрунтованою, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.
Нормами ч.2 ст.328 КАС України не передбачено оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2019 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у касаційному порядку.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Кабінету міністрів України - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2019 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 16 вересня 2019 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма