У Х В А Л А
13 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/229/19
Провадження № 11-941заі19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Анцупова Т. О.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 липня 2019 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 9901/229/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та нечинним рішення,
УСТАНОВИЛА:
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП), в якому просив:
- визнати протиправним та нечинним рішення КДКП від 03 квітня 2019 року № 103дп-19, яким прокурора Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;
- визнати протиправними дії КДКП про відкриття 07 лютого 2019 року дисциплінарного провадження стосовно прокурора Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 на підставі дисциплінарної скарги прокурора Закарпатської області Гаврилюка В. О. від 18 січня 2019 року та зобов`язати відповідача прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання: заяви про поновлення строку звернення до суду в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача стосовно відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача винести рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, а також доказів поважності причин пропуску зазначеного строку; документа про сплату судового збору та деяких інших відомостей.
Позивачем виконано вимоги ухвали суду та надано витребувані документи, у тому числі й заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій КДКП щодо відкриття 07 лютого 2019 року дисциплінарного провадження стосовно прокурора Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 .
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 липня 2019 року визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду та відмовлено позивачу у поновленні такого строку в частині вимог про визнання протиправними дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів стосовно відкриття 07 лютого 2019 року дисциплінарного провадження та зобов`язання відповідача прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження. Позовну заяву в цій частині позовних вимог повернуто позивачу. Відкрито провадження в частині вимог про визнання протиправним та нечинним рішення КДКП від 03 квітня 2019 року № 103дп-19, яким прокурора Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 липня 2019 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та з рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року, позивач подав апеляційну скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
1. Сплата судового збору
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору або копію документа, який надає пільги щодо його сплати, до скарги не додано.
Водночас в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого останній посилається на свій незадовільний майновий стан. Позивач зазначає, що у його сім`ї на вихованні перебуває двоє малолітніх дітей, з 17 квітня 2019 року (дати звільнення з посади) і до цього часу він не має матеріального доходу, а його дружина з 29 липня 2019 року перебуває на лікарняному по вагітності та пологам.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас Законом України «Про судовий збір» передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовані законом.
Суд звертає увагу скаржника, що з метою розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони, до суду мають бути подані відповідні докази за попередній календарний рік (тобто, якщо клопотання про звільнення від сплати судового збору подано у 2019 році, то до нього додаються докази щодо майнового стану сторони у 2018 році, які охоплюють період з 01 січня 2018 по 31 грудня 2018 року).
Однак скаржником не надано жодного доказу, відповідно до якого суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, враховуючи розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921 грн.
Позовна заява подана фізичною особою у 2019 році та містить дві вимоги немайнового характеру. Отже, при поданні позовної заяви позивач мав би сплатити 1536,80 грн (768,40 *2).
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною другою статті 4 цього ж Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією апеляційною скаргою складає 4226,20 грн (1921 + (1536,80 *150%).
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку - 207; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше восьми); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
2. Строк апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції
Статтею 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передбачений зазначеною статтею строк апеляційного оскарження пропущено, оскільки оскаржувану ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановлено 09 липня 2019 року, а з апеляційною скаргою позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду 06 вересня 2019 року (згідно відбитку штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті апеляційної скарги).
Водночас в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 липня 2019 року та надано копію поштового конверту Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про направлення йому копії зазначеної ухвали 15 липня 2019 року (згідно відбитку штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті).
Згідно з інформацією із офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення № 01025927045106 особисто вручено позивачу 25 липня 2019 року.
Однак позивачем не обґрунтовано такий значний проміжок часу між датою отримання копії ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 липня 2019 року (25 липня 2019 року) та датою звернення до суду з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення (06 вересня 2019 року).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 266, 295, 296, 298 КАС України, суддя
УХВАЛИЛА:
1. Узадоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 липня 2019 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 9901/229/19 залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Анцупова