ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 83978111

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2019 р. Справа№ 910/6176/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Чорногуза М.Г.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Національного банку України

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 26.06.2019 (повний текст складено 27.06.2019)

у справі № 910/6176/18 (суддя: Баранова Д.О.)

за позовом Національного банку України

до 1) Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пашківочка»

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пашківка»

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі № 910/6176/18 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» про передачу справи на розгляд до Господарського суду міста Києва в межах справи про банкрутство.

Справу № 910/6176/18 за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», за участю третіх особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору про визнання договору недійсним вирішено направити за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах провадження у справі № 910/4475/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Златобанк».

Ухвала мотивована тим, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, та виходячи з контексту спірних правовідносин та предмету спору у справі № 910/6176/18 даний спір підлягає вирішенню в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Златобанк» за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому законом про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу № 910/6176/18 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм процесуального права, що є підставою для її скасування.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції надмірно формалізовано поставився до захисту прав позивача та не врахував обставин справи, оскільки, даний спір не є майновим, а тому не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство.

Крім того, апелянт вказує, що своєю ухвалою суд першої інстанції порушив право позивача на ефективний судовий захист, оскільки розгляд спору в межах справи про банкрутство приведе до безпідставного затягування розгляду спору, а наявних в матеріалів достатньо для вирішення спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам процесу право подати відзиви, заяви та клопотання.

Відповідачі та треті особи своїм правом на надання відзиву не скористались, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Нормами п. 8 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про передачу справи на розгляд іншого суду.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним.

26.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» про передачу справи на розгляд до Господарського суду міста Києва в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Положення пункту 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України та частини четвертної статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» застосовуються незалежно від суб`єктного складу сторін лише у тому випадку, коли майнові вимоги пред`являються саме до особи (боржника), яка перебуває у процедурах банкрутства.

Частиною 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з частиною дев`ятою статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в оскаржуваній ухвалі, ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства «Златобанк», оскільки останнє має кредиторську заборгованість у сумі 49 611 297 грн. 32 коп. і неспроможне її погасити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 13.05.2019, зобов`язано арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 124 від 06.02.2013), визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 06.05.2019 надати до суду заяву про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Златобанк».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 (суддя Чеберяк П.П.) відкрито провадження у справі № 910/4475/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Златобанк». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Попереднє засідання суду призначено на 28.08.2019.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Златобанк».

Предметом спору у даній справі № 910/6176/18 є зокрема: визнання недійсним укладеного між АТ «Златобанк» та ТОВ «ТЛК «Арктика» Договору, що посвідчений 29 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., за реєстровим № 3287 про розірвання Договору іпотеки, посвідченого 31 травня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., за реєстровим № 2614; визнання АТ «Златобанк» попереднім іпотекодержателем - з 31 травня 2012 року - нерухомого майна згідно Договору іпотеки, посвідченого 31 травня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., за реєстровим №2614, а саме: рибного ярмарку та комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістик центр «Скандинавія», що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 64768732224 і розташоване на двох земельних ділянках, а саме: земельній ділянці площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04: 001 : 0001 та земельній ділянці площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04: 001: 0002.

Враховуючи обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, та виходячи виключно з контексту спірних правовідносин та предмету спору у справі № 910/6176/18, даний спір підлягає вирішенню саме Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/4475/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Златобанк» за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому законом про банкрутство.

Відповідно до п. 1 ч. 1, 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За таких обставин, справа за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», за участю третіх особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору про визнання договору недійсним - правомірно направлена судом першої інстанції за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/4475/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Златобанк».

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо предмета спору, оскільки положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд в межах справи про банкрутство не тільки майнових спорів, а й справ у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів) укладених боржником.

Щодо посилань апелянта на правові висновки Верховного Суду які містяться у постанові від 13.06.2018 у справі № 910/10616/17, колегія суддів зазначає, що на момент розгляду судом першої інстанції спору у вказаній справі діяла редакція Господарського процесуального кодексу України яка була чинна до 15.12.2017 року, а отже висновки щодо застосування процесуальних норм які містяться у вказаній постанові не можуть бути застосовані до розгляду даного спору.

Крім того, щодо посилань апелянта на наявність такого явища як «правовий пуризм», колегія суддів зазначає, що розгляд даного спору по суті без застосування положень пункту 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, не мав би наслідком належний захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивача).

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі № 910/6176/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі № 910/6176/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Національним банком України.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

М.Г. Чорногуз