ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2340/4591/18 Головуючий у 1 інстанції: Гарань С.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаря
Вівдиченко Т.Р. Ісаєнко Ю.А. Кучми А.Ю. Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Комунальне підприємство "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення №0094891304 від 01.08.2018 та податкове повідомлення рішення №0007961401 від 02.08.2018.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що оскаржувана ухвала не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що повторна неявка представника позивача - адвоката Каленської С.С. у судове засідання без поважних причин та відсутність від неї заяв про розгляд справи за її відсутності зумовлюють прийняття судом рішення про залишення даного адміністративного позову без розгляду.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 129 КАС України, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки (ч. 2 ст. 129 КАС України).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.
В силу ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Отже, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід відповісти на такі питання: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності; чи перешкоджає неявка позивача розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за даним позовом, призначено підготовче засідання з розгляду справи на 27 грудня 2018 року о 10 год. 00 хв. (т. 1 а.с. 1).
Усною ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання від 08 лютого 2019 року, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №2340/4591/18 на тридцять днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні з розгляду справи (Т. 1 а.с. 201).
Відповідно до телефонограми, переданої секретарем судового засідання - Гордієнко Ю.П. від 08 квітня 2019 року, представнику позивача - Каленській С.С. повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 18 квітня 2019 року о 14 год. 15 хв. (т. 2 а.с. 207).
16 квітня 2019 року на електронну адресу Черкаського окружного адміністративного суду від представника позивача - адвоката Каленської С.С. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю прибути в судове засідання через хворобу (т. 2 а.с. 209).
Згідно з довідкою, складеною помічником судді - Журавель В.В., 18 квітня 2019 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді - Гараня С.М. на лікарняному, розгляд справи відкладено до 06 травня 2019 року о 11 год. 00 хв. (Т. 2 а.с. 211).
Відповідно до телефонограми від 18 квітня 2019 року, переданої секретарем судового засідання - Гордієнко Ю.П., представнику позивача - Каленській С.С. повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 06 травня 2019 року о 15 год. 48 хв. (Т. 2 а.с. 212).
Матеріали справи свідчать, що відповідно до протоколу судового засідання від 06 травня 2019 року, представник позивача у судове засідання не з`явився, головуючий суддя Гарань С.М. усною ухвалою оголосив перерву у розгляді справи до 13 травня 2019 року о 14 год. 15 хв. (Т. 2 а.с. 218).
Згідно з телефонограмою від 06 травня 2019 року, представнику позивача засобами телефонного зв`язку повідомлено, що розгляд справи відбудеться 13 травня 2019 року о 14 год. 15 хв. (Т. 2 а.с. 220).
13 травня 2019 року на електронну адресу Черкаського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку з участю адвоката Каленської С.С. у іншому судовому засіданні (Т. 2 а.с. 221).
Усною ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання від 13 травня 2019 року, відкладено розгляд справи по суті до 03 червня 2019 року о 14 год. 15 хв. (Т. 2 а.с. 224).
Відповідно до рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення, повістку про виклик у судове засідання, призначене на 03 червня 2019 року, позивачем отримано 06 травня 2019 року (Т. 2 а.с. 226).
Як вбачається з довідки, складеної секретарем судового засідання - Гордієнко Ю.П., 03 червня 2019 року, розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді - Гараня С.М. на лікарняному, розгляд справи відкладено до 13 червня 2019 року о 11 год. 00 хв. (Т. 2 а.с. 227).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, повістку про виклик у судове засідання, призначене на 13 червня 2019 року, позивачем отримано 05 червня 2019 року (т. 2 а.с. 229).
У судове засідання 13 червня 2019 року представник позивача не з`явився.
Таким чином, представник позивача не з`явилася в судові засідання, призначені на 06 травня 2019 року та 13 червня 2019 року, у зв`язку з чим, судом першої інстанції позовну заяву позивача залишено без розгляду.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 805/590/17-а вказав,що: «…З наведених загальних правил здійснення судових викликів і повідомлень випливає, що судовий виклик або судове повідомлення здійснюється шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур`єром. При цьому, текст повістки надсилається судом учаснику судового процесу електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку тільки за наявності відповідної письмової заяви цього учасника судового процесу».
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачу повідомлення про розгляд справи 06 травня 2019 року шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур`єром та відповідні докази отримання такого повідомлення. Також, відсутні відомості щодо надсилання тексту повістки текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідний номер телефону.
Водночас, наявна у матеріалах справи телефонограма від 18 квітня 2019 року не є доказом належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, оскільки представник позивача не подавав письмову заяву про здійснення повідомлення шляхом надіслання тексту повістки усно каналами мобільного зв`язку, за наслідками якого, має складатися відповідна телефонограма.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 805/590/17-а.
Як зазначалося, в силу ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів наголошує, що позовну заяву може бути залишено без розгляду у випадку, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи (ч. 5 ст. 205 КАС України).
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з`явилися у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Колегія суддів зазначає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду не наведено, чому саме неявка позивача перешкоджає розгляду справи за наявними у ній доказами, які саме не з`ясовані обставини у справі не дають можливості ухвали законне судове рішення.
З огляду на вказане, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів дійшла висновку, що залишення позовної заяви без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 321, 325 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді
Вівдиченко Т.Р. Ісаєнко Ю.А. Кучма А.Ю.
Повний текст постанови виготовлено 30.08.2019 року