ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року Справа №918/150/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Берун О.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник Пащук І.Л. - виконуючий обов`язки керівника підприємства
відповідача: представник Павлючик А.І. - голова ліквідаційної комісії
третя особа 1: представник не з`явився
третя особа 2: представник не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 13.06.19р. суддею Горплюком А.М. у м.Рівному, повний текст складено 24.06.19р. у справі №918/150/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО"
до відповідача Житлово-комунального підприємства "Перспективне"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс"
2) Рівненська міська рада
про визнання рішення протиправним
ВСТАНОВИВ:
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.06.2019р. у справі №918/150/19 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" в задоволенні позову до Житлово-комунального підприємства "Перспективне" про визнання рішення Житлово-комунального підприємства "Перспективне", викладеного в листі останнього за №28/02/19/1 від 28.02.2019р., згідно якого розірвано підрядний договір №ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. Рішення суду першої інстанції про мотивоване тим, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання рішення Житлово-комунального підприємства "Перспективне", викладеного в листі Житлово-комунального підприємства "Перспективне" 28/02/19/1 від 28.02.2019р., згідно якого розірвано підрядний договір №ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, укладений між Житлово-комунальним підприємством "Перспективне" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО", є неефективним, оскільки в разі його задоволення не призведе до поновлення права позивача.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою відповідно до якої просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження в разі становлення факту його пропущення; прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 13.06.2019р. у справі №918/150/19 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" в повному обсязі; судові витрати пов`язані із розглядом цієї справи в апеляційному суді стягнути з відповідача.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням вимог ст.236 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконним та необґрунтованим.
3.3. На думку апелянта рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також неправильною правовою оцінкою обставин у справі, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням і недоведеністю відповідачем обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими. Не досліджено чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися заперечення відповідача проти позовних вимог, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, неправильно застосував правову норму.
3.4. Господарським судом Рівненської області залишено поза увагою той факт, що з 15.06.2019р. всі зобов`язання ЖКП "Перспективне" перейшли до ТОВ "Рівне Дім Сервіс", а стороною в підрядному договорі фактично стало ТОВ "Рівне Дім Сервіс", відтак ЖКП "Перспективне" немало підстав звертатись до ТОВ "АРМ-ЕКО" з повідомленням про відмову від підрядного договору, так як на той момент замовником в підрядному договорі фактично було ТОВ "Рівне Дім Сервіс".
3.5. Крім того ЖКП "Перспективне" 05.03.2019р. надіслало на адресу позивача лист від 28.02.2019р. №28/02/19/1, в якому повідомляло про розірвання підрядного договору з 28.02.2019р., у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "АРМ-ЕКО" договірних відносин за підрядним договором та керуючись ч.2 ст.849 ГПК України.
3.6. Судом не надано належну оцінку тому, що ЖКП "Перспективне" було порушено повноваження сторони на одностороннє розірвання підрядного договору, визначене в п.7.5. підрядного договору.
3.7. Впродовж всього періоду дії підрядного договору (з січня 2016р.) ТОВ "АРМ-ЕКО" виконує взяті на себе зобов`язання належним чином, що було підтверджено копіями актів виконаних робіт. Зауважень, претензій щодо неналежного виконання договірних зобов`язань на адресу ТОВ "АРМ-ЕКО" не надходило. Жодного акту обстеження щодо неякісного або неналежного виконання робіт не складалось, письмові заперечення ЖКП "Перспективне" на адресу ТОВ "АРМ-ЕКО" не направлялось.
3.8. Порушення умов договору мають місце лише з боку ЖКП "Перспективне" і зводяться до несвоєчасної сплати коштів за надані послуги. Також відповідач не надав до суду першої інстанції жодного доказу неналежного виконання позивачем договірних відносин за підрядним договором. Поряд з цим, підрядником виконання робіт з обслуговування ліфтів розпочато ще з січня 2016р. у встановлені договором підряду строки, претензій відповідача з даного приводу упродовж дії договору відсутні. Так як виконання робіт згідно договору підряду носить постійний характер (тобто ліфти обслуговуються постійно, в залежності від необхідності та встановленого графіка і претензії замовника з цього приводу також відсутні протягом дії даного договору), що унеможливлює її виконання настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (з цього приводу претензії з боку Замовника також відсутні).
3.9. Також не надано оцінки тим обставинам, що у своєму листі ЖКП "Перспективне" поєднало два види припинення дії договірних взаємовідносин - одностороннє розірвання договору та відмову від договору, що є неможливим та взаємовиключним.
3.10. Крім того у матеріалах справи міститься два листи ЖКП "Перспективне" з однаковим номером та датою, однак, із різним змістом. Даний факт розцінюється як умисне введення суду в оману з метою прийняття рішення на користь відповідача в порушення вимог законодавства, адже на думку ТОВ "АРМ-ЕКО" лист від 28.02.2019р. №28/02/19/1 з посиланням на ч.4 ст.849 Цивільного кодексу (ЦК) України було виготовлено після отримання позовної заяви.
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. 27.08.2019р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "АРМ-ЕКО" надійшов лист на виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 14.08.2019р., відповідно до якого долучено оригінал листа щодо розірвання договору №ТО-55 від 31.12.2015р. на технічне обслуговування ліфтів (вих. №28/02/19/1 від 28.02.2019р.) на підставі неналежного виконання договірних відносин за Підрядним договором №ТО-55 від 31.12.2015р., відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України та оригінал конверта яким був надісланий даний лист.
4.2. Інших заяв, клопотань до початку розгляду апеляційної скарги від учасників провадження у даній справі не надійшло.
4.3. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній, відтак просив апеляційну скаргу задоволити в повному обсязі.
4.3.1. Представник відповідача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, відтак просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" на рішення господарського суду Рівненської області від 24.06.2019р. у справі №918/150/19 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Закон України "Про судовий збір".
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається із матеріалів справи, 31 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" (Підрядник) та Житлово-комунальним підприємством "Перспективне" (Замовник) було укладено договір підряду на технічне обслуговування та ремонт ліфтів №ТО-55 (надалі - договір), відповідно до предмету якого замовник доручає, а підрядник бере на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів згідно переліку (Додатка №1), який є невід`ємною частиною договору (а.с. 11-16).
7.2.1. Відповідно до п. 2.1. договору під терміном технічне обслуговування та поточним ремонтом ліфтів відносяться роботи зазначені п.п. 1.1.17 та 1.2.16 Наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004р. №150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд" (зареєстровано Міністерством юстиції України 21 серпня 2004р. за №21046/9645) із всіма змінами та доповненнями до цього Наказу, які діють на дату укладення договору.
7.2.2. У відповідності до п. 3.1. договору щомісячна плата за виконання робіт згідно з договором визначена сторонами у додатку №2, який є невід`ємною частиною договору.
7.2.3. Згідно п. 5.1. договору після завершення кожного календарного місяця підрядник надає замовнику два примірники акту виконаних робіт та поадресний перелік вкладених запасних частин.
7.2.4. Замовник повинен протягом п`яти календарних днів, з моменту отримання акту виконаних робіт та переліку, його підписати та передати підряднику, або надати свої обґрунтовані письмові заперечення (п. 5.2. договору).
7.2.5. Пунктом 5.3. Договору визначено, що погоджений між сторонами акт виконаних робіт є підтвердженням належного виконання підрядником робіт, визначених цим договором, та інших умов цього договору.
7.2.6. Відповідно до п. 5.7. договору замовник самостійно сплачує плату за виконані роботи не пізніше 20 числа наступного місяця, що йде за місяцем, в якому виконувалися роботи.
7.2.7. Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року.
7.2.8. Згідно з п. 7.2. договору, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору ні одна з сторін не повідомить письмово про припинення його дії, то даний договір вважається пролонгованим на один рік.
7.3. 27 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" та Житлово-комунальним підприємством "Перспективне" було укладено додаткову угоду до підрядного договору №ТО-55 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 31.12.2015р. (а.с. 18-19, т.1), відповідно до п. 6 якого сторони дійшли згоди змінити пункт 7.1. договору, який викласти в наступній редакції:
"7.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до "31" грудня 2019 року.".
7.4. Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов Договору ТОВ "АРМ-ЕКО" надавало ЖКП "Перспективне" послуги по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів що підтверджується, підписаними сторонами, актами прийому-передачі (а.с. 21-72, т.1).
7.5. Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2018 року між Рівненською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ЖКП "Перспективне", що належить до комунальної власності територіальної громади міста Рівного, відповідно до п.1.1. орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в строкове платне користування цілісний майновий комплекс житлово-комунального підприємства "Перспективне", що належить до комунальної власності територіальної громади м. Рівне, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального (розподільчого) балансу, складеного станом на 31.12.2017р., вартість якого становить 8293000грн.00коп., у тому числі основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (без капітальних інвестицій) 8282000грн.00коп., нематеріальних активів 11000грн.00коп., капітальних інвестицій (незавершеного будівництва) 0 грн. 00 коп.
Майно передається в оренду з метою надання житлово-комунальних послуг, а саме: комунальної та житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (а.с. 76-94).
7.6. Апеляційним господарським судом, враховуючи, що цілісний майновий комплекс ЖКП "Перспективне" переданий товариству з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс", з`ясовано правовий статус відповідача.
7.6.1. Встановлено, що відповідно до рішення 24 сесії 7 скликання Рівненської міської ради №4771 "Про Припинення Житлово-комунального підприємства "Перспективне" шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" було вирішено припинити Житлово-комунальне підприємство "Перспективне" шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс" (а.с. 73-74).
7.6.1. Як пояснив голова ліквідаційної комісії ЖКП "Перспективне" у судовому засіданні, як на день прийняття оспорюваного рішення у даній справі, так і на момент винесення постанови апеляційного господарського суду, для ТОВ "Рівне Дім Сервіс" були передані матеріальні активи підприємства, яке ліквідується.
7.6.2. Уся фінансова, бухгалтерська документація знаходиться на стадії опрацювання. ТОВ "Рівне Дім Сервіс" набуде прав та обов`язків ліквідованого ЖКП лише після повної передачі матеріальних та нематеріальних активів, що має бути підтверджене передавальним балансом а також відповідним рішенням Рівненської міської ради.
7.6.3. Враховуючи процедуру ліквідації (припинення) шляхом приєднання до ТОВ "Рівне Дім Сервіс" ЖКП "Перспективне" надіслало усім контрагентам листи про розірвання укладених договорів.
7.7. Листом №28/02/19/1 від 28.02.2019р. Житлово-комунальне підприємство "Перспективне" повідомило ТОВ "АРМ-ЕКО" про розірвання підрядного договору №ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів з 28 лютого 2019 року. У вказаному листі відповідачем наведено норму ч. 2 ст.849 ЦК України та вказано на неналежне виконання договірних відносин за підрядним договором ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів (а.с. 20).
7.8. За доводами позивача, зазначений лист порушує законні права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО", а також норми чинного законодавства, тому є протиправним.
7.9. Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом, відповідно до якого ТОВ "АРМ-ЕКО" просить суд визнати рішення ЖКП "Перспективне", викладене в листі Житлово-комунального підприємства "Перспективне" 28/02/19/1 від 28.02.2019р. на адресу ТОВ "АРМ-ЕКО", згідно якого розірвано підрядний договір №ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, укладений між Житлово-комунальним підприємством "Перспективне" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО".
7.10. За результатами розгляду матеріалів справи, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову, з підстав, наведених апеляційним господарським судом у пункті 2.1. цієї постанови, про що ухвалив рішення, яке є предметом розгляду даного апеляційного провадження.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.
8.2. Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
8.2.1. За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
8.2.2. Договір, укладений між ТОВ "АРМ-ЕКО" та ЖКП "Перспективне", за правовою природою є договором підряду.
8.2.3. За змістом статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
8.2.4. Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.3.5. Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.3.6. Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
8.3.7. Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
8.3.8. Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 ГК України).
8.3.9. Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.
8.3.10. Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.3.11. Згідно ч. 4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
8.3.12. Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника.
8.3.13. Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.
8.4. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач звертався до позивача з Листом №28/02/19/1 від 28.02.2019р., в якому повідомив про розірвання підрядного договору №ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.
8.4.1. 7.7.2. В суді апеляційної інстанції на стадії дослідження письмових доказів апелянтом звернуто увагу, що відповідачем до суду першої інстанції було надано за аналогічним вихідним номером та датою інший лист, за змістом ідентичний по тексту, за винятком зміни правової підстави його розірвання – замість ч. 2 ст.849 ЦК України зазначено ч. 4 ст.849 ЦК України.
8.4.2. Досліджуючи обставини наявності двох майже ідентичних листів за одним і тим же вихідним номером та датою, суд апеляційної інстанції зобов`язав сторони надати суду оригінальні примірники таких договорів для огляду.
8.4.3. Стороною позивача надіслано оригінал листа ЖКП "Перспективне" №28/02/19/1 від 28.02.2019р. Підстава розірвання договору №ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів - ч. 2 ст.849 ЦК України.
Також у судовому засіданні для огляду надано ще один оригінальний примірник листа №28/02/19/1 від 28.02.2019р.
Щодо оригіналу листа ЖКП "Перспективне" №28/02/19/1 від 28.02.2019р. (підстава розірвання договору №ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів - ч. 4 ст.849 ЦК України) представник заперечив про його отримання.
8.4.4. Представник відповідача надав суду докази надіслання усіх примірників оригінальних листів, зазначивши, що повідомлення про вручення поштової кореспонденції містить відмітку про отримання листів.
Оригінали таких повідомлень колегією суддів оглянуті у судовому засіданні.
8.4.5. У свою чергу представник відповідача надав для огляду суду оригінал листа №28/02/19/1 від 28.02.2019р. Підстава розірвання договору №ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів - ч. 4 ст.849 ЦК України, зазначивши при цьому, що у попередніх листах ч. 2 ст.849 ЦК України була зазначена помилково.
8.4.6. Разом з тим представник відповідача звернув увагу суду апеляційної інстанції, що не зважаючи на допущену помилку, позивач отримав усі примірники листа, у якому відображена позиція відповідача про розірвання договору. Настоює – підстава для розірвання договору №ТО-55 від 31 грудня 2015 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів - ч. 4 ст.849 ЦК України.
8.4.7. На думку представника відповідача, замовнику, яким є ЖКП "Перспективне", законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
А заявлений позов позивачем не відновить порушеного права позивача, якщо таке порушене право існує, оскільки це не той спосіб його захисту.
8.4.8. Також судом з`ясовано, що права мешканців багатоквартирних житлових будинків на користування ліфтами не порушуються - ТОВ "Рівне Дім Сервіс" самостійно уклало нові договори із обслуговуючою компанією «Рівнеліфт».
8.4.9. Позивач же у свою чергу зазначає, що саме обраний ним спосіб захисту зможе у повному обсязі відновити його порушене право. При цьому представник розуміє, що усі ліфтові шахти передані іншій обслуговуючій компанії. Який має бути визначений механізм їх повернення у сферу обслуговування позивача – не зазначає.
8.5. При визначенні способу захисту відповідно до наведеної норми апеляційний господарський суд враховує положення ч. 1 ст. 14, п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, згідно з якими спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає позивач, тому суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який ця особа не просить застосувати.
8.5.1. За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Тобто - суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.
8.5.2. При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між кількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.
8.5.3. Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).
8.5.4. Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 ГПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.
Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.
Якщо такий спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.
8.5.5. Якщо у зазначеному випадку позивач обрав інший спосіб захисту, суд має відмовити у задоволенні позову, крім випадку, коли з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 ГПК України дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту спроможний більш ефективно захистити порушені права, свободи чи інтереси особи, але за умови, що такий спосіб захисту є адекватним обставинам справи.
8.5.6. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
8.5.7. У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, обравши відповідний спосіб захисту.
8.5.8. У ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право людини на доступ до правосуддя, а у ст.13 вказаної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, а саме - особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
8.6. Інших доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом не наведено.
8.7. Як визначено ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
8.8. Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.9. Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції - господарський суд Рівненської області - ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.10. За таких обставин апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 24.06.2019р. у справі №918/150/19 - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 24.06.2019р. у справі №918/150/19 сплатило платіжним дорученням №6498 від 11.07.2019р. судовий збір у сумі 2881,50 грн. - в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".
10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" від 12.07.19р. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Рівненської області від 13 червня 2019 року у справі №918/150/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/150/19 повернути господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "30" серпня 2019 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.