RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Постанова № 83810686

Lecture à voix haute momentanément indisponible

Дата документу 20.08.2019 Справа № 333/6253/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 333/6253/18 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрієва М.М.

Провадження №22ц/807/2715/19 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.

суддів: Кочеткової І.В.

Кухаря С.В.

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича, Приватного підприємства «Експертне Агентство», ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової Вікторії Миколаївни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державна організація «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», про визнання недійсними результатів електронних торгів, договору про відступлення права вимоги та скасування рішення державного реєстратора, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О.В., ПП «Експертне Агентство», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової В.М., третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», про визнання недійсними результатів електронних торгів, договору про відступлення права вимоги та скасування рішення державного реєстратора.

У березні 2019 року представником позивача Віхляєвим В.В. подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони вчиняти ОСОБА_1 та іншим особам дії щодо цієї квартири, а саме: передавати її у користування, вселятися в неї, виселяти з неї позивача та інших осіб, які в ній проживають, вчиняти реєстраційні дії, реєструвати в ній місце проживання чи перебування будь - яких осіб.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року заяву ОСОБА_2 у особі представника Віхляєва В.В. про забезпечення позову залишено без задоволення.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 червня 2019 року вищевказану ухвалу скасовано, виділені матеріали повернуто для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Віхляєва В.В. про забезпечення позовної заяви у вказаній цивільній справі задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . В іншій частині вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О.В. подало апеляційну скаргу. Зазначають, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити об`єктивну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, додержання збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, взаємозв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, проаналізувати чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Проте, судом першої інстанції не додержано балансу щодо інтересів сторін у справі та грубо порушено права власника житлового приміщення. Дійшовши висновку про необхідність накладення арешту, суд першої інстанції взагалі не зазначає, у чому саме буде полягати ускладнення виконання судового рішення з посиланням на докази, які призведуть до неможливості такого виконання у разі задоволення позову. Просять скасувати ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2019 року та ухвалити нову, про відмову у задоволенні заяви.

ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2019 року. Посилається на не з`ясування обставин доведеності позову, а також відсутність належного обґрунтування необхідності здійснення забезпечення позову, порушення вимог розумності, обґрунтованості та забезпечення збалансованості інтересів сторін, просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на квартиру, та відповідно, прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

05 серпня 2019 року на адресу апеляційного суду від третьої особи, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О.В. На їх думку, оскаржувана ухвалу не містить доводів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, на підставі чого, вважають, що вказана апеляційна скарга підлягає до задоволення.

08 серпня 2019 року від ОСОБА_2 в особі представника Віхляєва В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О.В., проти змісту та вимог якої заперечує, та просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

14 серпня 2019 року від ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника (т. 2 а.с. 37-40).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи та пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про накладення арешту, враховуючи те, що предметом спору є визнання недійсними електронних торгів відступлення (купівлі-продажу ) прав вимоги за кредитним договором та визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відносно квартири, і невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У заяві позивача про забезпечення позову вказано як підстави, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України, в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки на час винесення ухвали суду, відповідачем проведені дії щодо продажу спірної квартири шляхом проведення електронних торгів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Зазначених вимог суд першої інстанції при вирішенні заяви дотримався, з огляду на що висновок суду про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 є правильним та таким, що відповідає нормам законодавства.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно відсутності в заві пропозицій щодо зустрічного забезпечення є безпідставними з огляду на наступне.

За змістом ч. 7 ст. 153, ч. 6 ст. 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Перелік випадків у яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).

Отже, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, також не встановлено обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з доводами ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича, що такі заходи забезпечення позову, як арешт квартири АДРЕСА_2 грубо порушують права власника житлового приміщення, і ці доводи підлягають відхиленню.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і їх необхідною умовою є здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним результатів електронних торгів відступлення (купівлі-продажу ) прав вимоги за кредитним договором, укладеним між ним та ВАТ «Ерсте Банк»; визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.12.2017р., укладеного між ПАТ «Фідобанк» в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фодобанк» та ОСОБА_1 : скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 про право власності на кв. АДРЕСА_2 .

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з співмірності заявлених вимог, а також з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на наведене, враховуючи те, що відчуження майна може мати негативний вплив та в подальшому унеможливить ефективний захист прав позивача та те, що такий захід забезпечення позову має тимчасовий характер та діятиме до прийняття рішення по суті справи, колегія суддів приходить до висновку що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів, викладених у апеляційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича - залишити без задоволення.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2019 року у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 22 серпня 2019 року.

Головуючий:

Судді: