USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Постанова № 83751000

Reading aloud is unavailable for now

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2019 р. Справа№ 910/772/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Чорногуза М.Г.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Нікітенко А.В. за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 19.08.2019

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Партнерс»

на ухвалу

Господарського суду міста Києва від 26.06.2019

у справі

№ 910/772/19 (Суддя Чеберяк П.П.)

за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Леджиста"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест"

про

банкрутство

за участю представників сторін:

від скаржника:

Хорошевська О.І.

від заявника:

Гербеда Г.Г.

від відповідача:

Клименко Т.В.

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 визнанно конкурсних кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест". Резолютивну частину зазначеної ухвали викладено в наступній редакції:

“1.Визнати конкурсними кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест":

Першої черги: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Леджиста" на суму 19 210 грн. 00 коп., ОСОБА_6 на суму 3 842 грн. 00 коп., ОСОБА_7 на суму 3 842 грн. 00 коп., ОСОБА_8 на суму 3 842 грн. 00 коп.,

Другої черги: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 4 330 грн. 38 коп.;

Третьої черги: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 43 288 грн. 97 коп.;

Четвертої черги: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Леджиста" на суму 1 690 990 грн. 00 коп., ОСОБА_6 на суму 286 939 грн. 42 коп., ОСОБА_7 на суму 257 000 грн. 00 коп., ОСОБА_8 на суму 286 939 грн. 42 коп.

Шостої черги: ОСОБА_6 на суму 200 000 грн. 00 коп., ОСОБА_8 на суму 257 000 грн. 00 коп., Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 49 771 грн. 39 коп.

2. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" на загальну суму 3 110 837 грн. 58 коп.

3. Відмовити у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнер’с” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" на суму 4 040 000 грн. 00 коп.

4. Зобов’язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" арбітражного керуючого Павлову Юлію Михайлівну протягом десяти днів повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів.

5. Зобов’язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" арбітражного керуючого Павлову Юлію Михайлівну 15.07.2019 провести збори кредиторів боржника, а також, у строк до 17.07.2019 провести збори комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест".

6. Призначити підсумкове засідання у справі № 910/772/19 на 24.07.2019 о 11:20 Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.

7. Зобов’язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" арбітражного керуючого Павлову Юлію Михайлівну у строк до 24.07.2019 надати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів, а також протокол зборів кредиторів про прийняття одного з рішень, передбачених ст. 27 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

8. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

9. Копію ухвали направити сторонам, розпоряднику майна, кредиторам та Товариству з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнерс”.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнерс” звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у спарві № 910/772/19 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнерс” на суму 4 040 000 грн та ухвалити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнерс” до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнерс” на ухвалу Господарського суду від 26.06.2019 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючоий суддя: Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

У зв’язку з відпусткою судді Отрюха Б.В., відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Чорногуз М.Г.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме судом не було звернуто уваги, що грошове зобов’язання векселедавця посвідчується виключно оригіналом векселя, що знаходиться у кредитора, який у такому разі і є підставою для заявлення вимог до боржника.

16.08.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" надійшли пояснення, в яких зазначено, що скаржником доказів, які б підтверджували виникнення заборгованості до матеріалів справи не надано.

16.08.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Леджиста" надійшли пояснення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оскільки останнє має кредиторську заборгованість у сумі 1 690 990 грн. 00 коп. і неспроможне її погасити.

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнер’с” з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4 040 000 грн. 00 коп. Заявлені кредитором вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07.06.2016 видано виконавчий напис № 1075 про стягнення на підставі протесту векселя у неплатежі боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнер’с” заборгованість в розмірі 4 000 000 грн. 00 коп. та 40 000 грн. 00 коп. виконавчого збору.

Відмовляючи в задоволенні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнер’с”, суд першої інстанції виходив з того, що будь яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували виникнення заборгованості в розмірі 4 000 000 грн. 00 коп. Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнер’с” до матеріалів справи не додано.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає їх неправомірними, з огляду на наступне.

У ст. 1 Закону про банкрутство, зокрема, визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Грошове зобов'язання, згідно з цією ж нормою Закону, - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом

У ст. 23 Закону про банкрутство, зокрема, визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Слід відзначити, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Отже, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Приписами ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні напери та фондовий ринок" встановлено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

У ст. 36 ГПК України в редакції чинній до 15.12.2017 визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

У п.18 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 08.06.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів пов'язаних обігом векселів" роз'яснено, що за вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу. Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

З огляду на встановлені у даній справі обставини щодо не надання скаржником оригінал векселя від 21.06.2016 АА 2669778 як доказу заборгованості, який покладено в основу поданих кредиторських вимог останнього, апеляційний суд не погоджується із висновками суду попередньої інстанції про відмову в задоволені заявлених вимог у цій частині та ввіжає доводи апеляційної скарги щодо неналежного з'ясування судами всіх обставин справи в цій частині обгрунтованими.

При цьому, скаржником в судовому засіданні було надано на огляд колегії суддів оригінал векселя від 21.06.2016 АА 2669778.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Партнерс» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 у справі №910/772/19 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнер’с” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" на суму 4 040 000 грн. 00 коп. – скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення.

Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Партнер’с” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" на суму 4 040 000 грн. 00 коп.

Зобов’язати арбітражного керуючого внести зміни до реєстру кредиторів.

Матеріали справи №910/772/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді М.Г. Чорногуз

О.М. Остапенко

повний текст виготовлено 20.08.2019