копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2019 року
Справа № 804/3887/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
голосуючого судді - Златіна Станіслава Вікторовича,
суддів - Царікової Олени Василівни, Турлакової Наталії Василівни
при секретарі - Лісна А.М.
за участі
представника заявника - Петренко Д.О., Мироненко В.М.
представника позивача - Курочкіна І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної фіскальної служби України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 804/3887/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації, -
ВСТАНОВИВ:
19.06.2017 року Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду із позовною заявою про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації від 28.04.2017 року № 9419/6/99-99-12-03-04-15.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року по справі № 804/3887/17 адміністративний позов задоволено повністю та визнано недійсною індивідуальну податкову консультацію від 28.04.2017 року № 9419/6/99-99-12-03-04-15.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року вказану вище постанову суду залишено без змін.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року по справі № 804/3887/17 набрала законної сили 31.10.2017 року.
19.06.2019 року ДФС України подало заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Заява обґрунтована тим, що постановою Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 804/4526/18 за позовом ТОВ «Агрофірма «Новатор» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 10.05.2018 року № 2076/ІПК/04-36-12-22-22 відмовлено у задоволені касаційної скарги ТОВ «Агрофірма «Новатор» та залишено в силі рішення судів першої та апеляційної інстанції. Предметом спору у справі № 804/4526/18 була індивідуальна податкова консультація, яка за своїм змістом повністю відповідає індивідуальній податковій консультації від 28.04.2017 року № 9419/6/99-99-12-03-04-15, яка надана ДФС України позивачу у даній адміністративній справі. Постанову Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 804/4526/18 ДФС України отримало лише 12.06.2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Ухвалою суду від 19.07.2019 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами.
Заявник у судовому засіданні підтримав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Позивач у судовому засідання заперечував проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки ДФС України не надано суду доказів існування останніх. Постанова Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 804/4526/18 за позовом ТОВ «Агрофірма «Новатор» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 10.05.2018 року № 2076/ІПК/04-36-12-22-22 не може бути нововиявленою обставиною у даній адміністративній справі.
Суд, оцінивши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення заявника, позивача та відповідача вирішив залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення з наступних причин.
Як на нововиявлену обставину позивач посилається на постанову Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 804/4526/18 за позовом ТОВ «Агрофірма «Новатор» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 10.05.2018 року № 2076/ІПК/04-36-12-22-22, копія якої міститься у матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Виходячи з аналізу вказаних вище процесуальних норм можна виділити наступні ознаки нововиявлених обставин: наявність характеру істотності, тобто можливості впливу цих юридичних фактів на висновки суду про права та обов'язки сторін, на інших осіб, що брали участь у справі, на законність та обґрунтованість постановленого без їх урахування судового рішення; наявність їх в об'єктивній дійсності під час розгляду і вирішення справи; невідомість цих фактів для суду та осіб, які брали участь у справі, з незалежних від них причин; виявлення таких фактів особами, які брали участь у справі, після набрання рішення законної сили.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року N 1 «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» зазначено, що перевіряючи обгрунтованість заяви чи подання про перегляд судових рішень, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів. При цьому слід мати на увазі, що встановлення перелічених в пунктах 1, 2, 4 ст. 343 ЦПК обставин є підставою для скасування рішення, ухвали, постанови, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи.
Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичним даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення, і коли від їх наявності або відсутності залежали наслідки справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст.15 ЦПК (п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року N 1 «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили»).
Згідно п.2 та 3 пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
Суд зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує право на справедливий суд.
Право на справедливий суд повинно тлумачитись в контексті Преамбули Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
У пункті 43 рішення рішення Європейського Суду з прав людини від 09.06.2011 року у справі «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) зазначено, що принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме: лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п.п.51-52 рішення Європейського Суду з прав людини від 24.06.2003 року у справі «Рябих проти Росії»).
Таким чином, обставина, на яку посилається ДФС України, не є нововиявленою обставиною, а є лише іншою правовою позицією щодо способу вирішення спору.
В даному випадку ДФС України потрібно подати касаційну скаргу у даній адміністративній справі, а не заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору покладаються на ДФС України.
Керуючись ст.ст.368,369 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву Державної фіскальної служби України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 804/3887/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до вимог статті 256 КАС України.
Суддя (підпис) Судя (підпис) О.В. Царікова Суддя (підпис) Н.В. Турлакова Ухвала не набрала законної сили станом на 19.08.2019 року Згідно з оригіналом Помічник судді
С.В. Златін Лісна А.М.