УХВАЛА
05 серпня 2019 року
м. Київ
справа №227/2015/18
провадження №61-13866ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2019 року та на постанову Донецького апеляційного суду від 13 червня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 , Добропільської районної ради Донецької області про визнання недійсними рішення Добропільської районної Ради народних депутатів та державного акту на право постійного користування землею, скасування його реєстрації та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 13 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
18 липня 2019 року представник ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2019 року та на постанову Донецького апеляційного суду від 13 червня 2019 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В касаційній скарзі ОСОБА_2 порушував питання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого посилався на те, що копію оскаржуваного судового рішення ним не отримано, зі змістом рішення ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому постанову суду апеляційної інстанції було оприлюднено 19 червня 2019 року, а відтак строк був ним пропущений з поважних причин, а тому просив строк поновити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З копії постанови суду вбачається, що повний текст було складено 13 червня 2019 року. Строк на касаційне оскарження сплинув 13 липня 2019 року. Касаційну скаргу подано 18 липня 2019 року, тобто поза межами встановленого законом строку. Скаржником зазначено, що копії оскаржуваного судового рішення ним не було отримано. З даних Єдиного державного реєстру вбачається, що повний текст оскаржуваної постанови оприлюднено 19 червня 2019 року. Таким чином, у ОСОБА_2 з`явилася можливість ознайомитися з повним текстом судового рішення, починаючи з 19 липня 2019 року, відтак строк був пропущений з поважних причин, а тому заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, а строк - поновленню.
Однак, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документів, які підтверджують сплату судового збору або які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, до касаційної скарги не долучено.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За правилами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З копії судового рішення вбачається що позивач звернувся до суду в травні 2018 року з позовною заявою, в якій об`єднав три вимоги немайнового характеру.
Згідно вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення з позовом, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору дорівнює 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 грн.
У силу вимог частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір має бути сплачений за кожну вимогу немайнового характеру, а відтак сплаті в суді першої інстанції підлягав судовий збір в розмірі 2114,40 грн (704,80х3=2114,40).
За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору дорівнює 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.
Таким чином, за подання касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4228,80 грн.
З урахуванням сплаченої скаржником суми судового збору в розмірі 1409,60 грн ОСОБА_2 необхідно доплатити 3819,20 грн судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оскільки скаржником не сплачений судовий збір.
За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Заяву представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , про поновлення строку на оскарження рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2019 року та постанови Донецького апеляційного суду від 13 червня 2019 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2019 року та постанови Донецького апеляційного суду від 13 червня 2019 року.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2019 року та на постанову Донецького апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш