ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 83566653

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2019 р.

Справа № 910/16706/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд »

До Публічного акціонерного товариства « Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю « Промімекс-Техно »

Про стягнення 87051349,56 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Михайлов Т.М. - адвокат

Від відповідача Кириленко О.П. - предст.

Від третьої особи не з`явився

Обставини справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Укргазбуд » звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства « Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 93051349,57 грн. ( позивач помилково зазначив суму боргу 87051349,56 грн., арифметично загальна сума позовних вимог становить 93051349,57 грн. ), з яких:

- 15553675,57 грн. основний борг за договором підряду від 11.07.2012 р. № 749

- 21652420,91 грн. пеня за період з 19.01.2013 р. по 24.09.2017 р.

- 2184758,76 грн. - 3% річних за період з 19.01.2013 р. по 24.09.2017 р.

- 18475985,90 грн. - збитки від інфляції за період з червня 2012 р. по серпень 2017 р.

- 9468143,20 грн. основний борг за договором підряду від 29.11.2012 р. № 1308

- 13180692,94 грн. пеня за період з 19.01.2013 р. по 24.09.2017 р.

- 1329949,87 грн. - 3% річних за період з 19.01.2013 р. по 24.09.2017 р.

- 11205722,42 грн. - збитки від інфляції за період з червня 2012 р. по серпень 2017 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва №910/16706/17 від 28.09.2017 р. позовна заява Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд » була повернута без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України (діючої на той час редакції).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 р. зазначена ухвала скасована і матеріали справи № 910/16706/17 передані на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 10.11.2017 р. № 05-23/3007 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16706/17, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Пінчуку В.І.

17.11.2017 р. до господарського суду надійшов запит від Київського апеляційного господарського суду про витребування справи №910/16706/17 у зв`язку із надходженням касаційної скарги на постанову КАГС від 24.10.2017 р.

Постановою Верховного суду від 22.03.2018 р. постанова Київського апеляційного господарського суду залишена без змін.

12.06.2018 р. зазначена справа повернулась до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2018 р. відкрите провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд зазначеної справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 02.08.2018 р.

У підготовчому засіданні 02.08.2018 р. судом була оголошена перерва до 30.08.2018 р.

Ухвалою господарського суду від 30.08.2018 р. позов був залишений без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 р. ухвала від 30.08.2018 р. скасована.

Постановою Верховного суду від 22.01.2019 р. вказана постанова залишена без змін.

Ухвалою від 20.02.2019 р. призначене підготовче засідання на 28.03.2019 р.

28.03.2019 р. через канцелярію суду представником позивача подана заява про відвід судді Пінчука В.І., у зв`язку з тим, що суддя Пінчук В.І. ухвалою від 30.08.2018 р. залишив позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд » без розгляду на підставі порушення останнім правил об`єднання позовних вимог.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.03.2019 р. провадження у справі було зупинене до вирішення питання про відвід судді Пінчука В.І. і матеріали справи були передані уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказане клопотання з матеріалами справи передано судді Чинчин О.В.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2019 р. у задоволенні заяви про відвід судді Пінчука В.І. відмовлено.

Враховуючи те, що розгляд справи був зупинений до вирішення питання про відвід судді Пінчука В.І., а також враховуюче те, що за наслідками розгляду даного клопотання винесена ухвала, суд ухвалою від 05.04.2019 р. поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 18.04.2019 р.

26.03.2019 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промімекс-Техно».

Ухвалою господарського суду від 18.04.2019 р. вказане клопотання задоволене та залучена до участі у справі третя особа і підготовче засідання було відкладене до 16.05.2019 р.

16.05.2019 р. підготовче провадження було закрите і справа призначена до судового розгляду по суті на 30.05.2019 р.

У судових засіданнях 30.05.2019 р. та 27.06.2019 р. були оголошені перерви.

Ухвалою від 04.07.2019 р. розгляд справи був відкладений до 01.08.2019 р. у зв`язку з нез`явленням у судове засідання представника третьої особи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа у судове засідання не з`явилась і письмових пояснень з приводу позовних вимог позивача суду не надала.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем ( підрядником ) та відповідачем ( замовником ) були укладені договори підряду: № 749 від 11.07.2012 р. та № 1308 від 29.11.2012 р.

Відповідно до умов вказаних договорів позивач зобов`язався виконати роботи по виготовленню і транспортуванню плетей підводного трубопроводу БК - 1 Одеського ГМ-МСП-4 Голіцинського ГКМ по об`єкту « Облаштування Одеського та Безіменного газових родовищ на шельфі Чорного моря. Пусковий комплекс ».

Вказані роботи позивач зобов`язався виконати власними силами, а також силами залучених за погодженням із відповідачем супідрядних організацій, а останній зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість на умовах даних договорів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що за договорами № 749 від 11.07.2012 р. та № 1308 від 29.11.2012 р. були виконанні роботи на загальну суму 87304905,51 грн.

( за договором від 11.07.2012 р. № 749 на суму 73625480,31 грн., а за договором від 29.11.2012 р. № 1308 на суму 13679425,20 грн. )

Факт виконання робіт на вказану суму за твердженням позивача підтверджується актами виконаних робіт: від 31.08.2012 р. на суму 16537711,34 грн., від 01.10.2012 р. на суму 34993438,28 грн., від 07.12.2012 р. на суму 22093407,51 грн., від 28.02.2013 р. на суму 923,18 грн. ( за договором від 11.07.2012 р. № 749 ) та від 27.12.2012 р. на суму 13679425,20 грн. ( за договором від 29.11.2012 р. № 1308 )

Натомість, відповідач в порушення умов вказаних договорів за виконанні роботи розрахувався лише частково в розмірі 62283086,74 грн., а саме: за договором від 11.07.2012 р. № 749 відповідач розрахувався лише в розмірі 58071804,74 грн., а за договором від 29.11.2012 р. № 1308 відповідач розрахувався лише в розмірі 4211282,00 грн., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 25021818,77 грн., з яких: 15553675,57 грн. за договором № 749 від 11.07.2012 р. та 9468143,20 грн. за договором № 1308 від 29.11.2012 р.

Пунктами 8.2 договорів № 749 від 11.07.2012 р. та № 1308 від 29.11.2012 р. передбачено, що у випадку невчасної оплати замовник сплачує підряднику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами останньому нараховані пеня в розмірі 34833113,85 грн., 3% річних в розмірі 3514708,63 грн. та збитки від інфляції в розмірі 29681708,32 грн., з яких:

- за договором від 11.07.2012 р. № 749 пеня складає 21652420,91 грн. ( за період з 19.01.2013 р. по 24.09.2017 р. ), 3% річних складають 2184758,76 грн. ( за період з 19.01.2013 р. по 24.09.2017 р. ) та збитки від інфляції складають 18475985,90 грн. ( за період з червня 2012 р. по серпень 2017 р. )

- за договором від 29.11.2012 р. № 1308 пеня складає 13180692,94 грн. ( за період з 19.01.2013 р. по 24.09.2017 р. ), 3% річних складають 1329949,87 грн. ( за період з 19.01.2013 р. по 24.09.2017 р. ) та збитки від інфляції складають 11205722,42 грн. ( за період з червня 2012 р. по серпень 2017 р. )

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 9.1 договорів № 749 та № 1308 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили, які виникли після підписання сторонами договору, при цьому виникнення обставин непереборної сили сторони не могли передбачити, а їх виникнення та дії не могли запобігти.

Згідно ст. 14-1 Закону України « Про торгово-промислові палати в Україні » форс - мажорними обставинами ( обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчує форс-мажорні обставини ( обставини непереборної сили ) - торгово-промислова палата України.

Згідно ст. 1 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України » тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014 р.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Згідно сертифікату торгово - промислової палати України від 03.12.2014 р. № 2018, який міститься в матеріалах справи, торгово-промислова палата України засвідчила Публічному акціонерному товариству « Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» форс - мажорні обставини ( обставини непереборної сили ) з 27.02.2014 р.

Крім того, у вказаному сертифікаті зазначено, що на момент видачі вказаного сертифікату форс - мажорні обставини тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Враховуючи те, що окупація Автономної Республіки Крим триває, а тому відповідач - Публічне акціонерне товариство « Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» перебуває під впливом форс - мажорних обставин.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.617 зазначеного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Крім того, позивач пропустив строк позовної давності передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України і на застосуванні якого наполягає відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 вказаного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено, судом відповідно до п. 4.1 договору № 749 від 11.07.2012 р. замовник повинен був розрахуватися з підрядником за актами приймання виконаних будівельних робіт № 1-3 від 07.12.2012 р. у термін до 27.12.2012 р. включно

Згідно п. 4.1 договору № 1308 від 29.11.2012 р. замовник повинен був розрахуватися з підрядником за актами приймання виконаних будівельних робіт № б/н від 18.01.2013 р. у термін до 08.02.2013 р. включно.

Таким чином, з урахуванням ст. 257 ЦК України, строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за вказаними договорами закінчився, а саме за договором № 749 від 11.07.2012 р. - строк закінчився 27.12.2015 р., а за договором № 1308 від 29.11.2012 р. - строк закінчився 08.02.2016 р.

Натомість, позивач звернувся до суду із даним позовом лише 27.09.2017 р., тобто більш ніж через рік після спливу строку позовної давності.

Твердження представника позивача у відповіді на відзив про те, що після підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків перебіг позовної давності переривався відповідно до ст. 264 ЦК України і після переривання перебіг позовної давності почався заново, судом до уваги не приймається, оскільки вказаний акт звірки взаєморозрахунків між сторонами підписаний 25.09.2014 р., а позовна заява подана до суду 27.09.2017 р., тобто також з пропущенням строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно абзацу 3 підпункту 2.2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 « Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів » позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

У абзаці 5 підпункту 2.2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 « Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів » роз`яснено, що закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, позивачем заява щодо визнання поважними причини пропущення строку позовної давності суду не заявлялась і належні та допустимі докази щодо поважних причин пропуску строку позовної давності суду не надавались.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 09.08.2019 р.

Суддя

В.І.Пінчук

Постанова № 70025186

Відкрити повний перегляд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа№ 910/16706/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Куксова В.В.

Гончарова С.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Чайка Я.В., Сидоренко А.О., Михайлов Т.М.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/16706/17 про повернення позовної заяви (суддя Балац С.В.)

За позовом Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД"

до Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ"

про стягнення 87 051 349,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «УКРГАЗБУД» із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" про стягнення 87 051 349,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/16706/17 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що позивач, на виконання вказаних вище норм та в підтвердження надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, додав до позовної заяви опис вкладення до поштового відправлення № 0303107865015. Проте, згідно вказаного опису вкладення у цінний лист, відповідачу, зокрема, направлено "Копія позовної заяви про стягнення 1 409 372,60 грн. (з допущеними виправленнями)" без номеру та дати, тоді як подана до суду позовна заява має вих. № 193 та дату 25.09.2017. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачеві надіслано копію іншої позовної заяви, ніж та, яка подана до суду. А тому, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції повернув без розгляду позовну заяву з тих підстав, що позивачем не подано до суду належних доказів надсилання відповідачеві, зокрема, копії позовної заяви від 25.09.2017 № 193, яка подана до місцевого господарського суду.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/16706/17 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/16706/17, а матеріали позовної заяви передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом було допущено порушення норм процесуального права та помилково зроблено невірні висновки щодо наявності підстав для повернення позову без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Так, апелянт наголошував на тому, що до поданого позову було додано опис вкладення, згідно якого відправлено позов, поданий до суду, з додаванням відповідних додатків, а виправлення підтверджено проставлянням додаткового штемпеля поштової установи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/16706/17 про повернення позовної заяви передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Куксов В.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 09.10.2017 по справі № 910/16706/17 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/16706/17 про повернення позовної заяви прийнято до провадження у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Куксов В.В., Гончаров С.А. , порушено апеляційне провадження та призначено до розгляду на 24.10.2017.

20.10.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як таку, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вказував на те що суд першої інстанції вірно встановив, що позивачем не надано доказів надсилання відповідачу позовної заяви від 25.09.2017 вих. № 193 з усіма додатками до неї. Крім того, доданий опис не містить переліку долучених додатків, що були направлені відповідачу.

В судовому засіданні 24.10.2017 представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/16706/17 про повернення позовної заяви, а матеріали позовної заяви направити до місцевого господарського суду для розгляду.

Відповідач в судове засідання 24.10.2017 своїх представників - не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч.3 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції враховує і те, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

П.п. 3.9.1. п.п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши наявні матеріали, враховуючи те, що усі сторони були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, зокрема і відповідач, відповідач був обізнаний про наявність апеляційного провадження, подав відзив на апеляційну скаргу, і неявка представників відповідача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Частиною шостою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

До Господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «УКРГАЗБУД» із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" про стягнення 87 051 349,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/16706/17 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що позивач, на виконання вказаних вище норм та в підтвердження надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, додав до позовної заяви опис вкладення до поштового відправлення № 0303107865015. Проте, згідно вказаного опису вкладення у цінний лист, відповідачу, зокрема, направлено "Копія позовної заяви про стягнення 1 409 372,60 грн. (з допущеними виправленнями)" без номеру та дати, тоді як подана до суду позовна заява має вих. № 193 та дату 25.09.2017. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачеві надіслано копію іншої позовної заяви, ніж та, яка подана до суду. А тому, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції повернув без розгляду позовну заяву з тих підстав, що позивачем не подано до суду належних доказів надсилання відповідачеві, зокрема, копії позовної заяви від 25.09.2017 № 193, яка подана до господарського суду.

Проте, з вказаним висновком місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд не погоджується, вважає вказаний висновок щодо наявності підстав для повернення позову без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України - невірним з огляду на наступне.

В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Зі змістом п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем при зверненні до суду першої інстанції, до позовної заяви було додано:

- фіскальний чек поштової установи від 25.09.2017 (з відомостями «Кому: 01030, ПАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ");

- опис вкладеного у лист з оголошеною цінністю на адресу юридичного місцезнаходження ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (01030 м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 26, оф. 505)», дослідивши який, суд апеляційної інстанції встановив, що в графі «Найменування предметів» мітиться напис «Копія позовної заяви про стягнення 1 409 372,60 грн. з додатками», а наведена сума виправлена на «87 051 349,56 грн.» і вказане виправлення посвідчено відбитком штемпеля поштової установи; кількість предметів - 371 арк.

Пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Пунктом 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. Внутрішні поштові відправлення з позначкою "Звіт" (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки), а також поштові відправлення з вкладенням дорогоцінних металів, ювелірних виробів і нумізматичних монет та їх колекцій подаються для пересилання лише з описом вкладення (п. 60).

Згідно з інформаційним листом Вищого господарського суду України «Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку"» від 13.04.2009 р. N 01-08/208, розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги та ін. (п. 2.1). Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги, оскільки названими Правилами не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 цього нормативно-правового акта).(п. 2.2).

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем при подачі позову до суду першої інстанції було подано докази направлення відповідачу позову і доданих до нього документів, про що свідчить як розрахункових документ поштової установи, так і опис вкладеного, який хоча і містить виправлення, проте, вказане виправлення жодним чином не спростовує факту направлення позивачем відповідного позову з доданими документами на адресу відповідача, оскільки опис вкладеного містить відомості про направлення 371 аркуша, що складає загальну кількість матеріалів позову, поданих позивачем до суду першої інстанції, за вирахуванням фіскального чеку та описів вкладеного. Крім того, здійснене виправлення в графі «Найменування предметів» здійснено не щодо того, які саме документи направляються, а лише щодо помилково зазначеної суми позову, і відповідне виправлення посвідчено штемпелем поштової установи.

Враховуючи викладене, керуючись приписами ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фіскальний чек від 25.09.2017, виданий відділенням поштового зв'язку з описом вкладення, посвідчений відбитками штемпеля поштової установи, - в сукупності є належними та допустимими в розумінні вимог процесуального закону доказами надсилання позивачем копії позову і доданих документів відповідачу у справі.

З огляду на встановлене вище, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо наявності підстав про повернення без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовної заяви Приватного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" про стягнення 87 051 349,56 грн.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у суду першої інстанції підстави для винесення ухвали про повернення без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовної заяви Приватного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" про стягнення 87 051 349,56 грн. - були відсутні, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, а матеріали позовної заяви підлягають направленню для розгляду до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/16706/17 про повернення позовної заяви - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/16706/17 - скасувати.

3. Матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» до Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" про стягнення 87 051 349,56 грн. (разом з доданими документами), - направити для розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді В.В. Куксов

С.А. Гончаров