РІШЕННЯ
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа №П/9901/49/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Єзеров А.А., Коваленко Н.В., Кравчук В.М.,
секретар судового засідання - Іванова Н.П.,
за участю: позивача, представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У січні 2019р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням уточненої позовоної заяви, просив:
-визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з встановлення йому 39,5 балів за практичне завдання в рамках конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оголошеного 02.08.2018р.;
-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.12.2018р., яким затверджено результати практичного завдання та першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оголошеного 02.08.2018р., в частині, яка стосується визначення балу (39,5) за його практичне завдання (код 0014469).
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що зі змісту оскаржуваного ним рішення неможливо встановити, яким чином здійснювалось оцінювання виконаного ним практичного завдання, що ставить під сумнів правильність затвердження результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит».
Посилався на те, що відповідно до Порядку проведення іспиту члени Комісії повинні опрацювати письмову роботу, зокрема перевірити її на відповідність встановленим Комісією критеріям, визначити рівень знань і практичних навичок особи, та здійснити оцінку виконаного практичного завдання. Водночас, інформація про перелік критеріїв, які оцінюються членами Комісії відсутня, що на його думку свідчить про те, що оцінка виконаного ним практичного завдання в 39,5 балів є такою, що не була визначена членами Комісії, а виставлена невідомими особами без належних на те підстав та повноважень.
Крім того, посилався на те, що Порядком проведення іспиту прямо передбачено, що перевірка виконаного учасниками іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання його результатів. Разом з тим, на його думку, передбачена законом методика, критерії та порядок їх оцінювання Комісією не встановлені, а тому процедура оцінювання, як і визначення кількості балів за виконане ним практичне завдання не грунтуються на законі та є протиправними.
Позивач вважає, що дії, рішення Комісії та виставлена кількість балів порушують його права та інтереси, оскільки не відповідають критеріям об??єктивності та прозорості, є нічим не обгрунтованим показником його професійних навичок та вмінь, є такими, що вчинені не згідно закону, без достатніх на те правових підстав і шкодять його діловій репутації.
Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позов не визнала з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.
Свою позицію ВККС мотивує тим, що приймаючи оскаржуване рішення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилається на те, що конкурсні процедури, перевірка практичного завдання та встановлення результатів конкурсу проведено у відповідності до вимог закону та визначеним відповідно до нього конкурсним процедурам, що дає підстави для висновку про відсутність порушення прав та інтересів позивача та відповідно, законність прийнятого Комісією рішення від 27.12.2018р. №327/зп-18 в частині затвердження результатів виконаного позивачем практичного завдання та результатів складеного ним іспиту.
Крім того посилається на те, що виключний перелік підстав оскарження та скасування рішення Комісії, ухваленого за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання визначено ч. 3 ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У відповіді на відзив позивач посилається на те, що у відзиві відповідачем не спростовано доводи позовної заяви та не надано жодного доказу на підтвердження викладених у відзиві поясненнях. А також зазначив, що оскаржуваними діями та рішенням відповідача порушено його права та інтереси щодо рівних умов участі в конкурсі та застосування встановлених Законом прозорих та об`єктивних критеріїв до нього, а низька оцінка, яка оголошена публічно, шкодить його діловій репутації як спеціаліста в галузі права, як особи, яка здійснює адвокатську діяльність, яка є єдиним професійним джерелом до його існування та існування його сім`ї.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі-Комісія) від 02.08.2018р. №185/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду та затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 18.10.2018р. призначено кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 26 вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 157 кандидатів згідно з додатком 1, в тому числі щодо позивача; допущено до кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття 26 вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 66 кандидатів відповідно до додатка 2 на підставі окремого рішення комісії, в тому числі позивача.
Також вказаним рішенням, крім іншого, встановлено графік проведення кваліфікаційного оцінювання, визначено час, дати та місце проведення іспиту. Зокрема, складання анонімного письмового тестування було призначено на 12.11.2018р., а виконання практичного завдання на 14.11.2018р.
Також цим рішенням визначено склад колегії Комісії для перевірки практичних завдань виконаних під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Рішенням Комісії від 22.10.2018р. позивача допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12.11.2018р. позивач взяв участь в анонімному письмовому тестуванні, за результатами якого набрав 75,75 балів.
Рішенням Комісії від 13.11.2018р. №257/зп-18 позивача допущено до виконання практичного завдання в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
14.11.2018р. позивач взяв участь у другому етапі іспиту - виконання практичного завдання, за результатами якого набрав 39,5 бала.
Згідно екзаменаційної відомості, оцінювання практичного завдання позивача проведено членами Комісії, які забезпечували проведення кваліфікаційного оцінювання, за наслідками перевірки кожним з членів виставлено окремі бали: ОСОБА_5- 42, ОСОБА_2 . - 37, ОСОБА_3 - 40 та виведено остаточну оцінку за практичне завдання - 39,5.
Враховуючи рейтингову позицію позивача, Комісія рішенням від 27.12.2018р. №327/зп-18 відмовила йому у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала таким, що не склав іспиту, не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду та припинила його участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Вважаючи дії Комісії щодо виставлення йому балів за практичне завдання та рішення, яким затверджено результати практичного завдання, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийняте і підписане уповноваженими членами Комісії, рішення ухвалене за наслідками перевірки письмової роботи, виконаної безпосередньо позивачем, і містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Водночас протиправність дій Комісії позивач пов?язував безпосередньо з діями членів Комісії, які забезпечували проведення кваліфікаційного оцінювання в рамках конкурсу до Верховного Суду та здійснювали перевірку його практичного завдання за відсутності методики та критеріїв кваліфікаційного оцінювання під час проведення конкурсу до Верховного Суду.
Відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р.
№1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) на посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 38 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 83 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
За частиною 2 цієї статті критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини 5 статті 83 Закону №1402-VIII Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
На виконання вимог Закону №1402-VIII рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 та 04 листопада 2016 року відповідно №143/зп-16 та №144/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення №143; у редакції рішення Комісії від 13.02.2018р. №20/зп-18) і Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок №144; у редакції рішення Комісії від 02.10.2018р. №210/зп-18).
Відповідно до пункту 1 Розділу І Положення №143 кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ зазначеного Положення критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1)компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика;3) доброчесність.
За правилами пункту 1 глави 2 Розділу ІІ зазначеного Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 1.1. Рівень знань у сфері права. 1.2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні. 1.3. Ефективність здійснення правосуддя. 1.4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Рівень знань у сфері права оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: 2.1. Знання матеріального і процесуального права України та міжнародноправових актів. 2.2. Знання правових позицій Верховного Суду (Верховного Суду України). 2.3. Знання практики Європейського суду з прав людини. 2.4. Знання інших джерел права, правозастосовчої практики. Цей показник оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: 3.1. Вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема, за наявності у модельній справі обставин, встановлених іншими судами, та їх висновків. 3.2. Вміння визначати, застосовувати та наводити норми права, що регулюють відносини, які є предметом модельної справи. 3.3. Вміння аналізувати і застосовувати правові позиції судів вищих інстанцій, зокрема, надавати висновки щодо застосування судами попередніх інстанцій правових позицій судів вищих інстанцій за наявності у модельній справі відповідних матеріалів. 3.4. Вміння аналізувати і застосовувати практику ЄСПЛ, рішення міжнародних судових установ та/або міжнародних організацій, які підлягають застосуванню в Україні. 3.5. Вміння аналізувати і робити висновки щодо відповідності (невідповідності) законодавству рішень судів попередніх інстанцій та наводити мотиви цих висновків за наявності у модельній справі відповідних матеріалів. 3.6. Вміння чітко та повно викладати резолютивну частину судового рішення відповідно до визначених процесуальним законом вимог з урахуванням обраного вирішення справи по суті відповідно до матеріалів модельної справи. 3.7. Вміння формулювати узагальнену правову позицію для відповідної категорії справ на підставі рішення у модельній справі (якщо модельна справа містить необхідні для цього матеріали). 3.8. Вміння викладати текст процесуального документа в офіційно-діловому стилі літературної мови чітко, зрозуміло, грамотно. 3.9. Дотримання стилістики та структури судового рішення. 3.10. Дотримання правил орфографії та пунктуації. 3.11. Інші уміння та навички. Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту. (пункт 2 глави 2 розділу ІІ Положення №143).
Згідно з пунктом 1 глави 3 Розділу ІІ Положення №143 відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 1.1. Рівень знань у сфері права; 1.2. рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні 1.3. Фахова діяльність. 1.4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Показники, передбачені підпунктами 1.1 та 1.2 цієї глави, оцінюються (встановлюються) за правилами, наведеними главою 2 цього Положення для кваліфікаційного оцінювання судді (пункт 2 зазначеної глави Положення).
Пунктом 1 глави 6 Розділу ІІ Положення №143 передбачено, що встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу І Порядку №144, іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/або кандидата на посаду судді (далі - учасник іспиту).
Іспит проводиться Комісією з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку №144 об`єктивність проведення іспиту забезпечується його прозорістю, конфіденційністю тестових запитань і практичних завдань, єдиною методикою встановлення його результатів, рівністю умов у доступі до інформації про його процедуру, місце, час і тривалість проведення тощо.
Згідно з пунктом 14 глави 1 Розділу ІІ Порядку №144 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, зокрема: 1) вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема, за наявності у модельній справі обставин, встановлених іншими судами, та їх висновків; 2) вміння визначати, застосовувати та наводити норми права, що регулюють відносини, які є предметом модельної справи; 3) вміння аналізувати і застосовувати правові позиції судів вищих інстанцій, зокрема, надавати висновки щодо застосування судами попередніх інстанцій правових позицій судів вищих інстанцій за наявності у модельній справі відповідних матеріалів. 4) вміння аналізувати і застосовувати практику ЄСПЛ, рішення міжнародних судових установ та/або міжнародних організацій, які підлягають застосуванню в Україні. 5) вміння аналізувати і робити висновки щодо відповідності (невідповідності) законодавству рішень судів попередніх інстанцій та наводити мотиви цих висновків за наявності у модельній справі відповідних матеріалів. 6) вміння чітко та повно викладати резолютивну частину судового рішення згідно з визначеними процесуальним законом вимогами з урахуванням обраного вирішення справи по суті відповідно до матеріалів модельної справи. 7) вміння формулювати узагальнену правову позицію для відповідної категорії справ на підставі рішення у модельній справі (якщо модельна справа містить необхідні для цього матеріали). 8) вміння викладати текст процесуального документа в офіційно-діловому стилі літературної мови - чітко та зрозуміло. 9) дотримання стилістики та структури судового рішення, дотримання правил орфографії та пунктуації.
Розділом V Порядку №144 передбачено порядок опрацювання матеріалів складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
Так, відповідно до пункту 2 цього Розділу, опрацювання матеріалів виконання практичного завдання на паперових носіях складається з таких етапів: 1) відкриття сейф-пакетів з матеріалами практичного завдання; 2) сканування зошитів для виконання практичного завдання; 3) перевірка виконаних учасниками іспиту практичних завдань; 4) вирішення питання щодо зошитів для виконання практичного завдання, які не вдалося розпізнати (комп`ютерним обладнанням не розпізнано код, не читається текст тощо (за наявності); 5) розгляд протоколів реєстрації порушень та ухвалення відповідного рішення про врахування чи неврахування таких порушень при встановленні результатів практичного завдання (за наявності); 6) встановлення мінімально допустимого бала та результатів виконання практичного завдання, їх оприлюднення; 7) визначення та оприлюднення переліку учасників іспиту, які отримали мінімально допустимий і більший бал.
Пунктами 9-13 Розділу V передбачено, що перевірка та встановлення результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання здійснюється членами Комісії, які забезпечують проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання.
Перевірка практичних завдань може здійснюватись відповідними фахівцями у складі екзаменаційної комісії, яка утворюється рішенням Комісії.
Розподіл виконаних учасниками іспиту практичних завдань для перевірки колегіями здійснюється з використанням спеціального програмного комплексу.
Перевірка виконаного учасниками іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання його результатів.
Результати виконаного учасником іспиту практичного завдання встановлюються членами Комісії, після чого шляхом визначення середнього арифметичного виводиться остаточна оцінка учасника іспиту за практичне завдання. Оцінка за практичне завдання виводиться шляхом округлення до наближеного цілого числа або числа з коефіцієнтом 0,5.
Результати виконання практичного завдання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше наступного робочого дня після їх встановлення.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що Комісія в межах повноважень наданих законом, з метою забезпечення проведення конкурсних процедур, затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення та Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.
Такі Положення №143 та Порядок №144, серед іншого, передбачають методологію кваліфікаційного оцінювання, критерії, відповідність яким встановлюється в ході оцінювання, показники відповідності таким критеріям та засоби їх встановлення.
Також Положення №143 та Порядок №144 врегульовують порядок виконання практичного завдання та його перевірки, встановлюють бали за практичне завдання в межах їх мінімальної та максимальної величини, а також показники, за якими здійснюється оцінювання практичних навичок осіб, які проходять оцінювання.
Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, в ході перевірки практичного завдання членами комісії виявляється його відповідність критеріям, які містяться у Положенні №143 та Порядку №144.
За таких обставин, посилання позивача на те, що виставлення балів за виконане ним практичне завдання здійснено членами Комісії за відсутності методики оцінювання, а Комісією не було встановлено відповідність його практичного завдання показникам такої методики є безпідставним.
Посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на листи за підписом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , скріншоти та відеоролик також є безпідставним і не можуть свідчити про протиправність дій та рішень відповідача під час перевірки та виставлення балів за виконане позивачем практичне завдання, оскільки ними фактично підтверджено застосування Комісією під час проведення іспиту Положення і Порядку і не спростовують їх застосування членами Комісії під час перевірки та оцінювання практичної роботи позивача в рамках конкурсу до Верховного Суду. Наявність та використання під час проведення кваліфікаційного оцінювання будь-яких інших, офіційно затверджених методик, в ході розгляду справи встановлено не було.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 84 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді (кандидата на посаду судді), який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб.
Відповідно до пункту 6 Розділу І «Загальні положення» Порядку №144 об`єктивність проведення іспиту забезпечується його прозорістю, конфіденційністю тестових запитань і практичних завдань, єдиною методикою встановлення його результатів, рівністю умов доступу до інформації про його процедуру, місце, час і тривалість проведення тощо.
Порядком №144 також передбачено заходи забезпечення анонімності виконання практичного завдання та конфіденційності на етапі його перевірки та оцінювання.
Відповідно до письмових пояснень представника відповідача для цілей виконання анонімного практичного завдання учасникам присвоюються індивідуальні коди, які вказуються на титульному аркуші зошита для виконання завдання. Під час перевірки практичних завдань використовується комп?ютерна система автоматизації процесів.
Крім того, перевірка здійснюється членами комісії через особисті електронні кабінети, для перевірки надаються скановані роботи без її титульної сторінки. Таким чином членам Комісії, які здійснюють перевірку практичного завдання не відомі ні прізвище її автора, ні його індивідуальний код.
В ході розгляду справи доказів недотримання Комісією та її членами під час складання, перевірки та оцінювання виконаного позивачем практичного завдання Положення №143 та Порядку №144, порушення вимог щодо конфіденційності та анонімності суду надано не було, а незгода позивача з виставленими балами за виконане ним в рамках конкурсу практичне завдання не може свідчити про протиправність дій та рішень відповідача під час оцінювання його роботи.
Таким чином, за умови забезпечення анонімності та конфіденційності під час складання, перевірки та оцінювання практичного завдання позивача, доводи останнього щодо невідповідності дій та рішень відповідача критеріям об?єктивності та прозорості не можна визнати обгрунтованими.
Також не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що публічне оголошення низької оцінки, виставленої відповідачем за результатами виконання ним практичного завдання, шкодить його діловій репутації як спеціаліста в галузі права, як особи, яка здійснює адвокатську діяльність, оскільки оцінка практичного завдання здійснена в рамках спеціальних процедур, пов?язаних з проведенням конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду, дії та рішення Комісії стосуються виключно проведення таких процедур, мають значення лише для цілей проведення конкурсу і не впливають на професійну діяльність позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що рішення Комісії прийнято у спосіб, на підставі та в межах повноважень, що визначені Конституцією та Законами України, обгрунтовано, пропорційно та з дотриманням прав кандидата на участь у процесі прийняття рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 22, 242 - 246, 250, 266 Кoдексу адміністративнoгo судoчинства України,
в и р і ш и в:
В задoвoленні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним скасування рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
А.А. Єзеров
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук