УХВАЛА
23 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1573/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г.М. - головуючий, Кушнір І.В., Краснов Є.В.
розглянувши заяву про відвід суддів Мачульського Г.М., Кушніра І.В., Краснова Є.В.
у справі за заявою Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/1573/18
за позовом Приватного підприємства "Технології туризму"
до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради
про стягнення 1 086 310, 17 грн.,
ВСТАНОВИВ:
14.06.2019 Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради (далі-Рада) звернулася із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами (далі-Заява) постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 Заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не подано доказів оплати судового збору за її подання.
08.07.2019 Рада надіслала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку заяву про усунення вказаного недоліку, до якої додано оригінал платіжного доручення №848 від 02.07.2019 на суму 24 441,97 грн. про сплату судового збору за подання Заяви.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2019 прийнято до розгляду Заяву Ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/1573/18 та призначено до розгляду на 31.07.2019.
22.07.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м.Київ, вул.О.Копиленка,6) надійшла заява Ради про відвід суддів Мачульського Г.М., Кушніра І.В., Краснова Є.В., а також до Верховного Суду (м.Київ, вул. П. Орлика,8) надійшла аналогічна за змістом заява Ради, тому вони розглядаються, як одна заява.
Заявник зазначає, що у Ради існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Мачульського Г.М., Кушніра І.В., Краснова Є.В. при розгляді Заяви, а тому є підстави, передбачені п.5 ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу цієї колегії суддів.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу судді.
За змістом статті 39 наведеного Кодексу питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною третьою статті 39 вказаного Кодексу, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Колегія суддів вважає доводи, викладені в заяві про відвід суддів Мачульського Г.М., Кушніра І.В., Краснова Є.В., необґрунтованими, оскільки вони зводяться до незгоди з постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/1573/18 в частині вирішення спору щодо стягнення з Ради відповідних сум збитків та судового збору.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що дана заява про відвід відповідно до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі на авторозподіл для визначення судді для розгляду даної заяви.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
Заяву Сергіївської селищної ради про відвід суддів Мачульського Г.М., Кушніра І.В., Краснова Є.В. у справі №916/1573/18 визнати необґрунтованою.
Справу № 916/1573/18 передати на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Мачульського Г.М., Кушніра І.В., Краснова Є.В.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді І. В. Кушнір
Є. В. Краснов
Окрема ухвала № 83431063
ОКРЕМА УХВАЛА
31 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1573/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г.М. - головуючий, Кушнір І.В., Краснов Є.В.
за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні заяви Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/1573/18
за позовом Приватного підприємства "Технології туризму"
до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради
про стягнення збитків,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.11.2018, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 по суті позовних вимог, стягнуто з Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради на користь Приватного підприємства "Технології туризму" 225 000, 00 грн. В частині інфляційних втрат у розмірі 782 122,50 грн. та 3 % річних у сумі 79 187, 67 грн. у задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що укладаючи договір купівлі-продажу від 07.11.2006 позивач як покупець не знав і не міг знати про незаконність прийнятих Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради рішень щодо віднесення дитячого табору "Сонячний" до комунальної власності та його приватизації шляхом продажу, що призвело до вилучення у покупця предмету договору купівлі-продажу на користь третьої особи за рішенням суду. Сукупність встановлених обставин, передбачених ч. 1 ст. 661 Цивільного кодексу України, утворює склад цивільного правопорушення, що є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим частково задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 225 000, 00 грн.
Постановою Верховного Суду від 04.06.2019 зазначені постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2018, в частині відмови у стягненні 782 122 грн. 50 коп. скасовано, та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову, стягнуто з Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради на користь Приватного підприємства "Технології туризму" 782 122 грн. 50 коп. збитків.
Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради (далі-заявник) звернулась до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами цієї постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019, у якій просить скасувати дану постанову суду та прийняти нове, яким відмовити Приватному підприємству "Технології туризму" (далі-позивач) у задоволенні позову в частині стягнення 782 122,50 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2019 вказана заява була призначена до розгляду на 31.07.2019.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.11.2016 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець (Сергіївська селищна рада) передав у власність позивачу на підставі рішення 4-ї сесії Сергіївської селищної ради V скликання від 18.08.2006 № 55 індивідуально визначене майно, будівлю дитячого табору "Сонячний". Відповідно до п. 2 цього договору позивачем за придбане майно сплачено 225 000, 00 грн.
26.07.2007 позивачем зареєстровано право власності на придбане майно.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2011 у справі № 8/17-114-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012, визнано недійсними рішення Сергіївської селищної ради та встановлено, що нерухоме майно цілісного майнового комплексу дитячого табору "Сонячний" є державною власністю, управління яким здійснює Фонд державного майна України, а Сергіївська селищна рада незаконно прийняла це майно у комунальну власність, оформила право власності за територіальною громадою та в подальшому розпорядилась ним шляхом прийняття рішень про включення цього об`єкту до переліку майна, яке підлягає приватизації в 2006 році, та продажу Приватному підприємству "Технології туризму".
В подальшому, 24.10.2011 до господарського суду поданий позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного підприємства "Технології туризму", Комунального підприємства "Білгород-Дністровське БТІ" про зобов`язання витребувати із незаконного володіння вказаного цілісного майнового комплексу - дитячий оздоровчий табір "Сонячний"; зобов`язання Комунального підприємства "Білгород-Дністровське БТІ" скасувати державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "Технології туризму" на цілісний майновий комплекс - дитячий оздоровчий табір "Сонячний" шляхом скасування запису в реєстровій книзі про реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Технології туризму" на вказаний цілісний майновий комплекс - дитячий оздоровчий табір "Сонячний"; зобов`язання Комунального підприємства "Білгород-Дністровське БТІ" здійснити державну реєстрацію за Фондом державного майна України права власності на вказаний цілісний майновий комплекс - дитячий оздоровчий табір "Сонячний".
Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2015 прийнято рішення, яким позов задоволено частково, витребувано від Приватного підприємства "Технології туризму" та передано на користь держави в особі Фонду державного майна України зазначений цілісний майновий комплекс - дитячий оздоровчий табір "Сонячний".
Вилучення за рішенням суду придбаного майна спонукало позивача звернутися до господарського суду на підставі положень ч. 1 ст. 661 Цивільного кодексу України з вимогою про відшкодування договірних збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Задовольняючи частково позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що укладаючи договір купівлі-продажу від 07.11.2006 позивач як покупець не знав і не міг знати про незаконність прийнятих Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради рішень щодо віднесення дитячого табору "Сонячний" до комунальної власності та його приватизації шляхом продажу, що призвело до вилучення у покупця предмету договору купівлі-продажу на користь третьої особи за рішенням суду. Сукупність встановлених обставин, передбачених ч. 1 ст. 661 Цивільного кодексу України, утворює склад цивільного правопорушення, що є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим частково задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 225 000, 00 грн.
У судовому засіданні 31.07.2019 під час розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами адвокатом відповідача Оксютою Вадимом Васильовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.01.2017 № 001378) зроблено усну заяву про наявність ознак злочину у діях попереднього голови Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради внаслідок чого і виник спір у даній справі. Цю заяву зафіксовано звукозаписувальним технічним засобом під час фіксування перебігу судового засідання.
Наведені вище дії відповідної посадової особи органу місцевого самоврядування щодо вилучення із володіння держави цілісного майнового комплексу, його переоформлення та відчуження є порушенням вимог нижченаведених норм законодавства.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 364 Кримінального кодексу України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1). Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).
Частиною 4 розділу примітки статті 364 вказаного Кодексу визначено, що тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Пунктом 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV зазначеного Кодексу визначено, що у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
Таким чином для застосування приписів ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України необхідно наявність тяжких наслідків, якими вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що з урахуванням наведених норм права становить 240 125,00 грн. виходячи із розрахунку (1921,00 грн. прожитковий мінімум для працездатної особи /50% х 250 неоподатковуваний мінімум доходів громадян).
Враховуючи викладене, з урахуванням вище наведених судових рішень, слід дійти висновку, що внаслідок протиправних дій відповідних посадових осіб відповідача, які виразилися в тому, що вони не попередили позивача, як покупця об`єкта нерухомості про права третіх осіб на річ, а також про інші обставини, які можуть породжувати права третіх осіб на річ, що є предметом договору; невиконання продавцем передбачених законодавством обов`язків (причинно-наслідковий зв`язок), призвело до негативних наслідків (вилучення майна) для покупця, який сплатив за нього грошові кошти у розмірі 225 000,00 грн., що знецінилися внаслідок інфляційних процесів на суму 782 122,50 грн., що разом складає 1 007 122,50 грн. на момент розгляду даної справи.
Наведені факти вказують на наявність в умисних діях окремих посадових осіб відповідача ознак складу кримінального правопорушення, яке підпадає під частину другу статті 364 Кримінального Кодексу України.
Частиною 11-ою статті 246 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
З метою прийняття відповідного процесуального рішення, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надіслати до Генеральної прокуратури України дану окрему ухвалу.
Керуючись статтями 234, 246 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. За результатами розгляду заяви Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/1573/18, надіслати до Генеральної прокуратури України цю окрему ухвалу щодо виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового розслідування.
2. Про результати розгляду окремої ухвали Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 916/1573/18, повідомити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у п`ятиденний термін з дня отримання цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.В. Кушнір
Є.В. Краснов