USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 83021648

Reading aloud is unavailable for now

Справа № 752/9894/18

Провадження №: 1-кп/752/593/19

У Х В А Л А

15.07.2019 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

під час судового розгляду кримінального провадження, данні про яке внесені 29.06.2017р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017010000000034, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,

за участю сторін кримінального провадження :

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

встановив:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 .

Прокурор завив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування вимог прокурор посилався на те, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, знищення речових доказів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, також просив врахувати данні про особу ОСОБА_5 , тяжкість покарання, враховуючи, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та на момент затримання перебував у розшуку. При визначенні альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави, просив визнати її у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із покладанням відповідних обов`язвизків. В обґрунтування вимог надав данні про вартість матеріальних активів, які залишилися на тимчасово окупованій території України Автономної Республіки Крим.

Захисник ОСОБА_8 заперечував проти доводів прокурора. Просив змінити обраний ОСОБА_5 запобіжний захід, оскільки вважає, що зазначені прокурором ризик є недоведеними. Вважає, що тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для продовження такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, за адресою: АДРЕСА_1 .

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Колегія суддів при вирішенні клопотання прокурора, враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України. Санкція ч.1 ст.111 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років. Колегія суддів, здійснюючи повноваження із дотримання прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст. 132, ч.2 ст.177, ст. 178, 194 КПК України, вважає ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків, разом із пред`явленим обвинуваченням, данними про особу обвинуваченого, такими, що дають підстави для продовження забезпечення дійсного кримінально провадження таким видом заходу як: запобіжний захід відносно обвинуваченого.

Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, а тому колегія суддів вважає, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт необґрунтованим, та вважає за доцільне продовжити ОСОБА_5 дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує два місяці. Суд не приймає до уваги доводі сторони обвинувачення в частині визначення вартості майна, яке залишилося та тимчасово окупованій території України, а саме залишкової вартості майна, оскільки надані до клопотання прокурором додатки витребувані в рамках іншого кримінального провадження та стороні захисту не відкривалися.

Враховуючи Рішення Конституційного суду України № 7-р/2019 від 25.06.2019 року, яким визнано неконституційними положення ч. 5 ст. 176 КПК України, якими передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту і застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114 1 , 258-258 5 , 260, 261 КК України, колегія суддів у відповідності до положень ч.3 ст.183 КПК України вважає за доцільне визначити альтернативній вид запобіжного заходу у вигляді застави, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.07.2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2007 грн. З урахуванням всіх обставин даного кримінального провадження, характеру вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 602100 гривень.

Клопотання прокурора про допит свідка ОСОБА_9 в режимі відеоконференції суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи, що прокурором у порушення вимог, передбачених ст.366 КПК України, не надано належних доказів у підтвердження заявленими ним вимог щодо неможливості явки свідка для допиту безпосередньо в судовому засіданні, які обґрунтовують поважність причин неможливості виконання таких дій.

Керуючись ст. ст.176 -178, 183, 197, 199, 331, 350, 366 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку дій запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 дію існуючої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.09.2019р. включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу, що становить 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 602100 гривень (шістсот дві тисячі сто гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до суду за викликом;

- не відлучатися з м. Дніпро без дозволу суду,

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- у разі наявності, здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Захиснику у задоволені клопотання про зміну запобіжного заходу відмовити.

Прокурору у задоволені клопотання про допит свідка в режимі відеоконференції - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: _____________ _____________ ____________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3