УХВАЛА
12 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/4088/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Васьковського О.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш",
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тімсен",
треті особи - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дегтярьова Ангеліна Володимирівна,
ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 15.04.2019
у складі суддів: Суліма В.В., (головуючий), Коротун О.М., Пономаренка Є.Ю.,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен"
про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дегтярьова Ангеліна Володимирівна (далі - Дегтярьова А.В. , заявник) 25.05.2019 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 910/4088/17.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/4088/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.06.2019.
20.06.2019 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни.
ОСОБА_1 29.06.2019 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й.
Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2019 визнано необґрунтованим відвід ОСОБА_1, справу передано для розгляду заявленого відводу іншим суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку частини 3 статті 39 ГПК України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді було визначено суддю Верховного Суду Малашенкову Т.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2019 у зв`язку з відсутністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Погребняка В.Я., Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід у справі № 910/4088/17 відмовлено.
У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/4088/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2019.
Розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни, з урахуванням заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або
2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ІЦ "Енергомаш" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен" про визнання недійсним договору купівлі продажу.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.06.2017 у справі № 910/4088/17 позовні вимоги задоволені повністю, визнано недійсним Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А.В.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 27.06.2017 у справі № 910/4088/17 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 рішення Господарського суду м. Києва від 27.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 залишено без змін, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 27.06.2017, приватний нотаріус Харківського міського округу Дегтярьова Ангеліна Володимирівна 05.04.2019 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 відмовлено Приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Дегтярьовій Ангеліні Володимирівні у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи (а. с. 44-45 т. № 3) містять поштові повідомлення про вручення заявнику ухвали Господарського суду м. Києва 31.05.2017 про оголошення перерви в судовому засіданні на 06.06.2017 та ухвали Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 про відкладення розгляду справи на 27.06.2017.
Крім того, встановлено, що матеріали справи (а. с. 129-137 т. № 2) містять пояснення Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни від 14.06.2017.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції доводи заявника викладені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, щодо необізнаності про існування оскаржуваного в апеляційному порядку рішення Господарського суду м. Києва від 27.06.2017 та обставини, щодо пропуску строку з причин, що не залежали від волі заявника, визнано необґрунтованими.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тобто, у вказаній статті врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку, тоді як строки оскарження судових рішень суду першої інстанції, ухвалених до 15.12.2017, врегульовано у статті 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Таким чином, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, яка була подана на рішення Господарського суду м. Києва від 27.06.2017, вірно керувався приписами ч.2 ст. 261 ГПК України.
Враховуючи обізнаність Дегтярьової Ангеліни Володимирівни про розгляд справи № 910/4088/17 по суті заявлених вимог, подання пояснень в межах вказаної справи та значний пропуск процесуального строку, доводи викладені в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не можуть об`єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення заявника.
Відтак, правильне застосування Північним апеляційним господарським судом положень частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваного судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьова Ангеліна Володимирівна на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 910/4088/17, з підстав передбачених п. 2 ч. 2 ст. 293 ГПК України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень статей 302, 303 в сукупності з положеннями підпунктів 1, 2 пункту 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, необхідною умовою для розгляду клопотання учасника справи про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду України є відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заявника та розгляд по суті заявлених вимог.
За відсутності підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьова Ангеліна Володимирівна на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 910/4088/17, клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не розглядається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 910/4088/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.Г. Пєсков
О.В. Васьковський