УХВАЛА
10 липня 2019 року
Київ
справа №9901/949/18
адміністративне провадження №П/9901/949/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліної Т.М. у адміністративній справі №П/9901/949/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправною бездіяльності,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність у зв`язку із ненаданням рішення за заявами ОСОБА_1 від 19.09.2014 та від 20.04.2016;
визнати протиправними та нечинними рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.04.2016 та 24.07.2016 за заявою ОСОБА_1 від 24.09.2014 №8вк-7085/14.
На підставі протоколу про автоматизований розподіл справи від 07.12.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Шипуліної Т.М. та суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2018 відмовлено у відкритті адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині вимог про визнання протиправними та нечинними рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.04.2016 та 24.07.2016 за заявою ОСОБА_1 від 24.09.2014 №8вк-7085/14. Цією ж ухвалою вказану позовну заяву в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності у зв`язку із ненаданням Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення за заявами ОСОБА_1 від 19.09.2014 та від 20.04.2016 залишено без руху через невідповідність її вимогам до форми позовної заяви, передбаченим у статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, та встановлено ОСОБА_1 для усунення недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_1 . 28.12.2018 надійшли:
апеляційна скарга від 24.12.2018 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2018 в частині відмови у відкритті адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині вимог про визнання протиправними та нечинними рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.04.2016 та 24.07.2016 за заявою ОСОБА_1 від 24.09.2014 №8вк-7085/14;
заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліної Т.М.
Згідно з підпунктами 15.5, 15.11 пункту 15 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду;
у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, визначені пунктами 3-6, 8, 11-17 статті 294 цієї редакції Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
На виконання вищезазначених положень процесуального закону Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду супровідним листом від 28.12.2018 №9901/949/18/45963/18 надіслано до Великої Палати Верховного Суду матеріали адміністративного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 у справі № П/9901/949/18.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 15.05.2019 залишила без змін ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2018 в частині відмови у відкритті адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині вимог про визнання протиправними та нечинними рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.04.2016 та 24.07.2016 за заявою ОСОБА_1 від 24.09.2014 №8вк-7085/14.
Велика Палата Верховного Суду супровідним листом від 04.07.2019 №11-1535заі18 повернула матеріали адміністративного провадження № П/9901/949/18 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліної Т.М., суд керується таким.
Так, вказану заяву позивач мотивував тим, що постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суддею встановлено надзвичайні та заздалегідь недосяжні стандарти доказування у питанні наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, які не ґрунтуються на нормах закону, створюючи штучні перешкоди у можливості реалізації наданого законом права на звернення до суду з позовом та, як наслідок, доступу до правосуддя.
ОСОБА_1 вважає, що наведені обставини вказують на наявність сумніву у неупередженості та об`єктивності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліної Т.М. при розгляді вказаного позову, а також її заінтересованості у результатах вирішення спору, що у розумінні пунктів 2, 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відводу.
Суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліної Т.М. не може бути задоволена, з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
При вирішенні заяви про відвід суд не виявив будь-яких обставин, які б давали підстави для відводу.
Доводи позивача, зазначені в заяві про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліної Т.М., зводяться до незгоди з ухвалою про залишення позовної заяви без руху.
Однак незгода з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Інші обставини, якими позивач обґрунтовує свої сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліної Т.М., є суб`єктивними судженнями, які не дають підстав для висновку про упередженість та необ`єктивність цієї судді.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Таким чином, заяву ОСОБА_1 слід передати на автоматизований розподіл для визначення в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
При цьому, підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки провадження у цій справі не відкрито.
Згідно з правовою позицію Верховного Суду України, викладеною в постанові від 31.05.2017 у справі № 800/368/16, до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов`язаних з подальшим рухом заяви.
Таким чином, до вирішення питання щодо заявленого ОСОБА_1 відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліній Т.М., суд позбавлений можливості вчиняти будь-які процесуальні дії, пов`язані з подальшим рухом позовної заяви в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача у зв`язку із ненаданням рішення за заявами ОСОБА_1 від 19.09.2014 та від 20.04.2016.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліної Т.М. на автоматизований розподіл для визначення в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Т.М.Шипуліна