ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 82936404

Озвучення тимчасово недоступне

**У Х В А Л А**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

Справа № 822/1346/18

09 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б.

  розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА\_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА\_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов\`язання вчинити дії,

**В С Т А Н О В И В :**

ОСОБА\_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив суд:

\- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА\_1 ;

\- зобов\`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА\_1 пенсію із п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, з дня звернення з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

\- рішення в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання;

\- зобов\`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати суду звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року позов задоволено частково:

\- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА\_1

\- зобов\`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА\_1 пенсію з 01.10.2017 року із врахуванням проведених виплат на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

\- в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду 15.05.2018 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА\_1 .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду виходила з того, що підстави для перерахунку пенсії позивачу відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутні, оскільки ОСОБА\_1 брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної військової служби, а як військовозобов\`язаний, який був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

23\.05.2019 року ОСОБА\_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 року у якій просить скасувати вищевказану постанову та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року у справі №802/1346/18.

Мотивуючи підстави подання вказаної заяви, ОСОБА\_1 в якості виключної обставини зазначає про факт ухвалення 25.04.2019 року Конституційним Судом України рішення у справі №3-14/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796 зі змінами.

Пенсійний орган, правом подання письмових заперечень на заяву позивача не скористався.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви позивача, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами необхідно відмовити та залишити рішення апеляційної інстанції в силі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставою для перегляду судових рішень у зв\`язку з виключними обставинами є, окрім іншого, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (п.1 ч.5 ст.361 КАС України).

Згідно з ч.6 ст.361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Оцінюючи доводи заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 року, колегія суддів виходить з наступного.

Як зазначалось раніше, у якості виключної обставини заявник послався на Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019.

Цим Рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України у Рішенні від 24.12.1997 року № 8-зп у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій) зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У Рішенні від 30.09.2010 року № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 року №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, за змістом статті 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.

На дату виникнення спірних правовідносин у цій справі, а також під час розгляду цієї справи в суді, правове регулювання було іншим, а позаяк рішення Конституційного Суду України має перспективну дію, відповідач діяв в межах правового поля і керувався наведеними чинними на той момент положеннями законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII) в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З адміністративного позову встановлено, що позивач просив визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА\_1 ; зобов\`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА\_1 пенсію із п\`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, з дня звернення з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 08.05.2018 року у справі №820/1148/18 та від 21.05.2018 року у справі №816/1159/18 дійшов висновку про те, що право на обчислення пенсії по інвалідності згідно з ч.3 ст.59 Закону № 796-XII виникає у особи лише за наявності у сукупності трьох умов:

1\) особа має статус особи з інвалідністю;

2\) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3\) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби".

З урахуванням вказаної правової позиції колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що згідно зі встановленими у справі обставинами позивач не відповідає умові, зокрема, щодо участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби.

Водночас, відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, Конституційний Суд України уповноважений визначати у своєму рішенні момент втрати чинності законів, інших актів або їх окремих положень, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом\`якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом\`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

У резолютивній частині рішення № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року зазначено, що словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII, визнано неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019 року. При цьому вказане рішення не має зворотної сили.

У період з 01.11.2017 року до 25.04.2019 року словосполучення "дійсної строкової служби", що містилося в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, було чинним.

За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.11.2018 року в справі №755/4893/18 (755/18431/15-а) щодо перегляду судового рішення за виключними обставинами на підставі п.1 ч.5 ст.361 КАС України.

Відповідно до обставин вказаної справи Верховний Суд розглядав питання щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв\`язку із визнанням неконституційним положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Враховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин правової норми, яка визнана неконституційною, оскільки вона втрачає силу з моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України та не має зворотної сили.

При цьому суд зазначає, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб\`єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року.

Таким чином, з урахуванням положень законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для перегляду за виключними обставинами та скасування постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 року відсутні, тому заява позивача про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд

**У Х В А Л И В:**

в задоволенні заяви ОСОБА\_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі №822/1346/18 за виключними обставинами відмовити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року залишити в силі.

*Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.*

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 липня 2019 року.

**Головуючий**

 

 

Боровицький О. А.

 

 

 

 

**Судді**

 

 

Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.