УХВАЛА
05 липня 2019 року
м. Київ
справа №140/2033/18
адміністративне провадження №К/9901/18580/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області про визнання протиправними та нечинними рішень,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року та прийнято нову про часткове задоволення позову.
Позивач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Однак, вказана касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - «Закон № 3674-VI»).
Відповідно до п.п. 3 пункту 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Адміністративний позов в даній справі містить дві вимоги немайнового характеру.
Позивач звернувся до суду з даним позовом у 2018 році.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на 2018 рік у розмірі 1762 грн.
Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги за дві вимоги немайногового характеру сплачується у розмірі 2819.20 грн. (200 % від (0,4% від 1762) = (704,80*2=1409,60)).
В порушення вимог зазначеної статті КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 2819.20 грн.
Документ про сплату судового збору повинен містити такі реквізити: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: *; 101; _________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті;); Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _________ (Дата оскарження справи); по справі _________(номер справі), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа). Символ звітності банку: 207.
Скаржник не входять в перелік осіб, які відповідно до ст. 5 цього Закону користуються пільгами по сплаті судового збору (в редакції Закону України «Про судовий збір» чинній на момент подання касаційної скарги).
При цьому скаржник звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши доводи клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
На підтвердження майнового стану щодо неможливості слати судового збору, позивачем надано довідку про доходи від 22 січня 2019 року № 44, видану Луцьким національним технічним університетом.
Однак, надана довідка не підтверджує відсутність у позивача іншого доходу для сплати судового збору, а лише встановлює факт нарахованої йому заробітної плати (стипендії).
Разом з цим ВС зазначає, що Державна фіскальна служба України формує й веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів, об`єкти оподаткування, сума нарахованих та/або отриманих доходів, сума нарахованих та/або сплачених податків, інформація про податкову знижку й податкові пільги платника податків.
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДФС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.
Оскільки скаржником не надано відповідної довідки про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала його майновий стан щодо неможливості слати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі поданої довідки від 22 січня 2019 року № 44, видану Луцьким національним технічним університетом.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю касаційної скарги до провадження суду касаційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 332, 330 КАС України скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В :
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк її буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Г.Загороднюк