ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 82737136

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 356/244/18 Головуючий у суді І інстанції Петришин Н.М.

Провадження № 22-ц/824/9334/2019 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

У Х В А Л А

1 липня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє від свого імені та від імені ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє від свого імені та від імені ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Київській області, державного нотаріуса Баришівської районної державної нотаріальної контори Маховки Юлії Іванівни, державного нотаріуса Березанської міської державної нотаріальної контори Тищенко Ніни Іванівни, виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, секретаря Березанської міської ради Київської області Кохан Марії Михайлівни, судді Березанського міського суду Київської області Роздобудька Олександра Миколайовича, судді Березанського міського суду Київської області Лялика Романа Михайловича, судді Березанського міського суду Київської області Капшученко Ірини Олексіївни, судді Березанського міського суду Голік Галини Костянтинівни, Головного управління Національної поліції в Київській області, начальника слідчого відділу Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Арустамяна Разміка Вардановича, судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранової- Лесів Ілони Віталіївни про визнання свідоцтв про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, та свідоцтва від 2 квітня 1993 року на право на спадщину за законом недійсними,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, 27 травня 2019 рокуОСОБА_1 , який діє від свого імені та від імені ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою засобами електронного та поштового зв`язку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 7 червня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення недоліків апеляційної скарги.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд дійшов висновку, що незважаючи на зазначення ОСОБА_1 про ту обставину, що повний текст оскаржуваного судового рішення позивачі отримали поштою 11 травня 2019 року, самостійно поновити пропущений процесуальний строк суд не може, оскільки відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження заявлено не було. Таким чином, скаржнику необхідно було надіслати суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд взяв до уваги, що наведені заявником доводи не підтверджені належними доказами, які б свідчили про неможливість сплати судового збору, зокрема доказів про доходи чи їх відсутність за 2018 рік. Обставини, зазначені у клопотанні заявника, на переконання суду, не були безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджували з достовірністю скрутного майнового стану заявника, що перешкоджало йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором. З урахуванням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновків Європейського суду прав людини вказав, викладених у рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, ОСОБА_1 було запропоновано надати докази свого скрутного матеріального стану або сплатити судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Крім того, судом встановлено, що подана апеляційна скарга не відповідала вимогам частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України, а саме: у ній не зазначено повні анкетні дані позивача, зокрема відсутній реєстраційний номер облікової картки платників податків або у разі його відсутності - номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;не додано примірники апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів для інших учасників справи, хоча в додатках до апеляційної скарги скаржник вказав про долучення одинадцять їх копій. Відтак, скаржнику необхідно було надіслати до суду апеляційної інстанції належним чином оформлену редакцію апеляційної скарги. До цієї редакції апеляційної скарги необхідно додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

27 червня 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , який діє від свого імені та від імені ОСОБА_2 на ухвалу суду від 7 червня 2019 року, в якій зазначено про те, що дану ухвалу постановлено суддею-доповідачем зі зловживанням службовим становищем, з використанням недоліків у законодавстві, упереджено на користь організованого угрупування за попередньою змовою із назвою «Державний земельний банк» (Земельний банк України), який відбирає земельні ділянки, будинки та майно у незахищених людей України. Не досліджуючи обставини справи по суті, так як і суд першої інстанції, апеляційний суд фактично позбавив позивачів права на доступ до правосуддя та можливості спростувати недостовірну інформацію щодо їх з братом на їхньої сім`ї. Фактично апеляційним судом приховано злочинні дії одного з відповідачів у справі - судді Березанського міського суду Київської області Роздобудька О.М. при ухваленні судових рішень із використанням фальшивих документів та фальсифікації обставин. При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження, суддею-доповідачем не було застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами, правові норми ЦК України 1963 року та не прийнято до уваги положення ЦПК України 2004 року.

За правилом частини другої, шостої статті 357 ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року,до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин другої, третьої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно із частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено ОСОБА_1 ,копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачі отримали 13 червня 2019 року, проте у визначений судом строк без поважних причин недоліки апеляційної скарги виправлені не були, тому відповідно до вимог статтей 185, 357 ЦПК України апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Разом із тим право позивачів на апеляційний перегляд справи не порушено, оскільки вони не позбавлені права звернутися до суду з апеляційного скаргою повторно на підставі частини восьмої статті 185 ЦПК Україниякщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від свого імені та від імені ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2019 рокувважати неподаною та повернути скаржнику.

Копію ухвали надіслати скаржнику разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, якщо такі подавалися. Копію апеляційної скарги залишити у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя Н.В. Ігнатченко