ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2019 р. Справа№ 910/16033/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Суліма В.В.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Петрик М.О.
За участю представників сторін:
від позивача: не з`явились;
від відповідача: Гладкий С.М – директор;
від Військової прокуратури Київського гарнізону: Набієва М.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2019
по справі № 910/16033/18 (суддя Ягічева Н. І.)
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс"
за участю Військової прокуратури Київського гарнізону
про заміну поставленого товару неналежної якості
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ’’Олтекс’’ про заміну поставленого товару неналежної якості у кількості 54 345 пар шкарпеток зимових (тренкінгових) на аналогічний товар, належної якості, якість якого відповідатиме умовам договору № 259/ВЗЗ-2015 від 21.12.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №259/ВЗЗ - 2015 від 21.12.2015 в частині якості поставленого товару.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 у справі №910/16033/18 позов задоволено повністю.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" замінити протягом 20 робочих днів із дня набрання законної сили рішенням суду поставлений Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України товар неналежної якості у кількості 54 345 пар шкарпеток зимових (тренкінгових) на аналогічний товар, належної якості, якість якого відповідатиме умовам договору № 259/ВЗЗ-2015 від 21.12.2015.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" на користь поставлений Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 1 762 грн. 00 коп. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в даному випадку має місце істотне порушення вимог щодо якості товару, недоліки товару були встановлені в межах справи №910/22489/16, отже враховуючи п.п. 7.2, 7.3 договору, позовні вимоги про зобов`язання замінити товар неналежної якості є обґрунтовані та такі що підлягають задоволенню.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд першої інстанції вказав, що даний позов заявлено в межах позовної давності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/16033/18 від 05.03.2019 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач знав про поставку продукції неналежної якості ще 07.07.2016, що і стало підставою для звернення з позовом про стягнення штрафних санкцій за поставку неякісної продукції у справі № 910/22489/16, а тому враховуючи вимоги ч. 8 ст. 269 ГК України, шестимісячний термін для пред`явлення даного позову сплив 08.01.2017.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/16033/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Сулім В. В., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16033/18 та призначено до розгляду на 29.05.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 року в розгляді справи було оголошено перерву до 12.06.2019.
Позиції представників сторін
22.05.2019 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказав, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, вірно дослідив та оцінив подані сторонами докази та ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Явка представників сторін
Представник позивача у судове засідання 12.06.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 12.06.2019 за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 12.06.2019 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити.
У судовому засіданні 12.06.2019 прокурор проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
21.12.2015 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Олтекс” (далі - відповідач, учасник) був укладений договір №259/ВЗЗ-2015 (надалі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого учасник зобов`язується поставити замовникові товари, зазначені у специфікації яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1), а замовник – прийняти і оплатити такі товари.
За змістом п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару – колготки, панчохи, гольфи, шкарпетки та інші панчішно-шкарпеткові вироби, трикотажі (шкарпетки зимові (трекінгові) (код згідно Державного класифікатора продукції та послуг – 14.31.1) (товар). Кількість товару за договором 56 855 пар.
Згідно з п. 2.1 Договору учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких відповідає технічному завданню та узгодженим зразкам.
Відповідно до п. 3.1 Договору ціна договору складає 3 830 889,90 грн. з ПДВ.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати в розмірі 100% від загальної суми договору. Попередня оплата здійснюється в розмірі 100% від загальної суми договору на підставі рішення розпорядника бюджетних коштів (МВС України) 18.12.2015 №130 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” та основної плати за фактично поставлений товар” протягом десяти банківських днів з дати укладання договору, але в будь-якому випадку не пізніше 31.12.2015.
За змістом п. 5.1 Договору строк поставки товару на суму попередньої оплати здійснюється до 10.03.2016 з дати проведення платежу.
Згідно з п. 5.5 Договору при передачі товару учасник повинен направити уповноваженого представника з дорученням, котрий має право підпису на необхідних документах та який зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар, а замовник зобов`язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару.
На виконання умов Договору позивач сплатив на користь відповідача вартість товару у розмірі 3 830 889,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8785 від 24.12.2015.
11.02.2016 відповідач поставив на користь позивача оплачену партію товару, за наслідками чого представниками сторін була підписана видаткова накладна №ОТ-0000016 від 11.02.2016.
Вказані обставини були встановлені в межах справи № 910/22489/16 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ТОВ “Олтекс” про стягнення 766 177,98 грн. штрафу за поставку товару неналежної якості.
Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по поставці неналежної якості товару, в зв`язку з чим посилаючись на ст. ст. 526, 256, 673 ЦК України, 268 ГК України позивач просить зобов`язати відповідача замінити протягом 20 робочих днів із дня набрання законної сили рішенням суду поставлений відповідачем товар.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов`язків.
Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Відповідно до ч. 4 ст. 673 Цивільного кодексу України передбачено, якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Отже, якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості.
Згідно з п. 2.1 Договору учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких відповідає технічному завданню та узгодженим зразкам.
Згідно ч. 1 ст. 674 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ст. 675 Цивільного кодексу України).
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 у справі №910/22489/16 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ТОВ “Олтекс” про стягнення 766 177,98 грн. штрафу за поставку товару неналежної якості встановлено, що відповідачем на виконання умов Договору було поставлено на користь позивача партію товару більш низької якості, ніж встановлено технічним завданням та узгодженим зразкам.
Наданий позивачем протокол випробувань №0812/00619-ЛЧ/16 від 07.07.2016 та відповідачем експертний висновок Державного науково-дослідного інституту МВС України від 09.02.2016 не прийняті судом як належні докази, які підтверджують або спростовують факт неналежної якості поставленої відповідачем партії товару.
В межах справи №910/22489/16 було проведено судову експертизу та 09.08.2018 надано висновок №150/4222/18-34/15222-15447/18-34 від 27.07.2016.
Висновком експерта за результатами проведення судової експертизи волокнистих матеріалів і виробів з них №150/4222/18-34/15222-15447/18-34 від 27.07.2018 встановлено, що показники якості поставленого Товариством на користь ВЧ3078 на виконання умов Договору товару (шкарпетки зимові (трекінгові), що надані на дослідження, наведеним у наданій копії ТО У 30435050-001:2015 вимогам та узгодженим зразкам згідно п. 2.1 вказаного договору, не відповідають. Невідповідність полягає у тому, що склад за волокном досліджуваних шкарпеток не відповідає інформації, що наведена на маркуванні шкарпеток та вимогам, що наведені у наданій копії ТО У 30435050-001:2015:
- у складі волокон досліджуваних шкарпеток виявлено поліефірні волокна (вміст 10-12%), яких на маркуванні не зазначено, нормами ТО У 30435050-001:2015 не передбачено, і які відсутні в узгоджуваному зразку;
- вміст напіввовни у складі досліджуваних об`єктів не відповідає вимогам, що наведені у наданих ТО У 30435050-001:2015 (встановлено від 60 до 72% при нормі 80%+- 5%).
Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у справі №910/22489/16 були задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Олтекс” на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України штраф у розмірі 766 177 грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 11 492 67 коп.
Високий Суд у пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Устименко проти України” від 29 жовтня 2015 року (заява № 32053/13), яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі “Рябих проти Росії” (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.
Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Отже, в межах провадження по справі № 910/22489/16 було встановлено обставини неналежної якості поставленого відповідачем за договором товару, які у відповідності до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України повторному доведенню не потребують.
Відповідно до пункту 7.2. Договору факт поставки недоброякісного товару підтверджується відповідним актом. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п`яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідності якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за цим Договором.
Пунктом 7.6 Договору, передбачено що сплата штрафу, пені і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням обов`язків, не звільняють сторони від виконання зобов`язань за договором в натурі, крім випадків, передбачених законодавством.
Статтею 678 ЦК України визначені правові наслідки передання товару неналежної якості, а саме, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання з неякісного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати заміну товару від продавця, або вимагати сплаченої за товар грошової суми.
Враховуючи, що факт неналежної якості поставленого товару встановлений в межах справи № 910/22489/16, тобто є таким, що доведений позивачем, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Стосовно заявленої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності до заявлених вимог відповідно до ст.ст. 256, 681 ЦК України,ч.8 ст. 269 ГК України, колегія суддів вказує наступне.
Так, відповідно статті 256 Цивільного кодексу України, під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
За загальним правилом статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна даність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.
В даних правовідносинах застосовується спеціальна позовна давність, встановлена частиною 8 статті 269 ГК України, якою передбачено, що позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Отже, початок перебігу строку позовної давності щодо позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості, обчислюється з моменту встановлення у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Так, 07.07.2016 складено протокол випробувань №0812/00619-ЛЧ/16 про результати оцінки відповідності шкарпеток зимових (трекінгових), яким було встановлено, що за результатами порівняльного аналізу документації проведеного випробування зразків продукції «шкарпетки зимові (трекінгові)» не відповідають вимогам встановленим ГОСТ 17061-82, ГОСТ 8846-87.
Однак, відповідач не погодився з даним протоколом випробувань, та, відповідно, неякісністю поставленого товару, у зв`язку з чим позивач і звернувся з позовом у справі № 910/22489/16.
Колегією суддів враховано, що господарським судом в межах справи № 910/22489/16 не було прийнято як доказ на підтвердження неналежної якості товару наданий позивачем протокол випробувань №0812/00619-ЛЧ/16 від 07.07.2016 та наданий відповідачем експертний висновок Державного науково-дослідного інституту МВС України від 09.02.2016, у зв`язку з чим у межах справи № 910/22489/16 було проведено судову експертизу, за результатами чого було складено висновок №150/4222/18-34/15222-15447/18-34 від 27.07.2018, яким і встановлено неякісність поставленого товару в межах справи № 910/22489/16.
Колегія суддів відзначає, що у даному випадку переоцінка обставин і фактів, вставлених в рішенні суду від 01.10.2018 у справі № 910/22489/16, яке є чинним та не скасоване, було б порушенням принципу юридичної визначеності.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Враховуючи, що в межах справи № 910/22489/16 неналежну якість поставленого товару за договором № 259/ВЗЗ-2015 від 21.12.2015 було встановлено на підставі висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.07.2018 № 150/4222/18-34/15222:15447/18-34, а тому саме з моменту укладення цього висновку повинен відраховуватись строк позовної давності у розумінні ч. 8 ст. 269 ГК України.
Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 30.11.2018, а шестимісячний термін для подачі спливав 28.01.2019, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України в межах визначеного строку пред`явила позов у даній справі до суду, не пропустивши позовну давність.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи, що факт неналежної якості поставленого товару встановлений в межах справи № 910/22489/16, тобто є таким, що доведений позивачем, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 30.11.2018, а шестимісячний термін для подачі спливав 28.01.2019, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України в межах визначеного строку пред`явила позов у даній справі до суду, не пропустивши позовну давність.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2019 року у справі № 910/16033/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 року у справі № 910/16033/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 року у справі № 910/16033/18 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/16033/18 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 24.06.2019 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді В.В. Сулім
Є.Ю. Пономаренко