ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/10030/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018р. (повне рішення складено та підписано 18.12.2018р.)
у справі №910/10030/18 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК»
до Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
про стягнення 208 222,21 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2018р. по справі №910/10030/18 позов задоволено частково. Визнано страховим випадком дорожньо-транспортну пригоду за адміністративним протоколом серії БД №122162 за ст. 124 КУпАП за участю транспортного засобу Nissan Micra 2014 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , реєстраційне свідоцтво НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК». Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК» 163 370,62 грн. страхового відшкодування, 4 212,55 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зі сторони позивача були виконані усі покладені на нього обов`язки за умовами договору страхування, жодних перешкод у розслідуванні обставин страхової події для відповідача зі сторони позивача не створювалось, усі документи були надані.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018р. скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на відсутність у позивача права на звернення до суду із позовом та права отримання страхового відшкодування, оскільки вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», а наданий витяг із ДРОРМ щодо погашення кредиту, немає відношення до договору страхування.
Апелянт зазначає, що Господарський суд міста Києва невірно встановив відсутність порушень позивачем обов`язків, передбачених п.п. 22.2.2., 23.1.2., 23.1.5., 23.1.10. договору страхування. В порушення вимог ст.ст. 86, 96-97, 209-210, 236 Господарського процесуального кодексу України суд необґрунтовано відмовив у дослідженні аудіо записів телефонних розмов.
Також відповідач зазначає, що розмір страхового відшкодування є необґрунтованим.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018р. у справі №910/10030/18.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 13.05.2019р., сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Іоннікова І.А.,Михальська Ю.Б., у зв`язку із перебуванням судді Разіної Т.І., яка не є головуючим (суддею-доповідачем), у відпустці.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК» заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на відсутність боргових зобов`язань у позивача перед банком, виконання вимог п. 23.1.2. договору страхування.
Щодо розміру страхового відшкодування, то він є обґрунтованим згідно п. 15 Договору страхування на підставі ремонтної калькуляції СТО «ЗІГФРІД». Стосовно висновку експерта, то, на думку позивача, висновок викликає об`єктивні сумніви.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» заявляло клопотання про дослідження доказів, а саме прослуховування аудіо записів між представником АТ «СК АХА Страхування» та представником ТОВ «МІКСПАК».
Представник позивача заперечує проти заявленого клопотання.
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні зазначеного клопотання протокольною ухвалою, з підстав достовірності доказу, оскільки відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. На переконання суду апеляційної інстанції з наданих аудіо файлів не можливо достовірно встановити осіб.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК» надійшла заява про компенсацію витрат на участь у судовому процесі у розмірі 36 222,55 грн., яка включає в себе витрати на пальне, проживання та оплату добових на відрядження.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» заперечує проти заяви ТОВ «МІКСПАК» про компенсацію витрат на участь у судовому процесі.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Вказані заявником витрати не є витратами в розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для їх стягнення.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
22.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК» (страхувальником) та Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховиком) укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №223844а7д, за яким був застрахований автомобіль «Nissan Micra» 2014 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , реєстраційне свідоцтво НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2 на суму 269 288,40 грн. /а.с. 24, т. 1/.
25.02.2018р. близько 00 год. 15 хв. трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля.
Згідно ремонтної калькуляції від 01.03.2018 р. № 1.003.18.0 вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля становить 163 370,62 грн.
В порядку п. 24.1.1.1. договору добровільного страхування Страхувальником було повідомлено Страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку шляхом телефонного звернення до контакт-центру Страховика.
Відповідачем було порушено страхову справу з «КАСКО» за №1.003.18.0002869.
20.03.2018р. після оформлення та отримання необхідних документів позивач подав до офісу відповідача у м. Дніпрі перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків. /а.с. 35, т.1/.
Згідно п.п. 22.1.2-22.1.4. договору добровільного страхування страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стало відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування. При настанні страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування в порядку та в строку згідно з розділом 25 договору. При відмові у виплаті страхового відшкодування протягом 5-ти робочих днів з дня складання Страхового акту письмово повідомити Страхувальнику та Вигодонабувачу причини відмови, але в будь-якому разі не пізніше 15 робочих днів з моменту отримання всіх необхідних документів, згідно з розділом 24 договору.
Згідно з п. 25.3 договору страхування страховик повинен скласти страховий акт протягом 7 (семи) робочих днів, починаючи з моменту отримання повідомлення про настання події.
Згідно з п. 25.13. договору страхування страховик має право відкласти складання страхового акту у певних випадках, але не більш ніж на два місяці із дати подання повідомлення про настання події та заяви на виплату страхового відшкодування з іншими документами, передбаченими п. 24.1.2 договору страхування.
Отже, кінцевий термін складання страхового акту є 25.05.2018р.
В порушення умов договору відповідач страховий акт не склав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Позивач 31.05.2018р. звернувся до відповідача із листом №1/30-05 від 30.05.2018р. щодо складення страхового акту. /а.с. 43, т.1/.
20.06.2018р. позивач повторно звернувся до відповідача №1/20-06 із вимогою щодо складення страхового акту. /а.с. 44, т.1/.
Згідно з п. 20.1. договору страхування страховик зобов`язався компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 20.2 страхового договору, які носять ознаки імовірності та випадковості, а також зобов`язався компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати, згідно п. 29.9 та п. 29.10. договору страхування в результаті настання страхового випадку.
Відповідно до п. 20.2.2 «Збитки внаслідок ДТП» будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
Згідно ремонтної калькуляції №1.003.18.0 від 01.03.2018р. СТО «ЗІГФРІД-ПЛЮС» загальна вартість ремонту становить 163 370,62 грн. /а.с. 37, т.1/.
Листом №8189/18ЦВ від 01.10.2018р. відповідач, враховуючи п.п. 26.5.3., 26.5.4., 26.5.6., 26.5.13. договору страхування, повідомив позивача про відсутність підстав для визнання заявленого 25.02.2018р. випадку страховим та здійснення виплати страхового відшкодування щодо такої події. /а.с. 185, т.1/.
Згідно п.п. 26.5.3., 26.5.4., 26.5.6., 26.5.13. договору страхування страхувальник повідомив страховику неправдиву інформації про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку та/або у разі надання Страхувальник на запит Страховика відомостей, які не відповідають дійсності по фактах, що не стосуються страхового випадку його обставин. Страхувальник несвоєчасно повідомив Страховика про настання страхового випадку без поважних на це причин або створював Страховикові перешкоди у визначення обставин страхового випадку та розміру збитків (своєчасно не надав пошкоджений ТЗ для огляду або не повідомив дійсні обставини страхового випадку та ін.). Страхувальник (його представник) не виконав обов`язків, передбачених умовами Договору. Збитки сталися внаслідок непідкорення представникам правоохоронних органі (втеча з місця злочину, переслідування робітниками поліції).
Як зазначає відповідач, водій застрахованого авто після ДТП зник з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з п. 23.1.5. договору страхування в разі настання передбаченої у п. 20.2. договору події, страхувальник зобов`язаний при ДТП діяти у відповідності до п. 2.10, п. 2.11 Правил дорожнього руху.
Зазначені пункти ПДР передбачають залишення водія на місці пригоди та виклик поліції. При цьому, якщо водій порушує зазначені пункти ПДР - на нього складається відповідний адміністративний протокол за ст. 122-4 КУпАП, який передається до суду, де у разі доведеності вини водія, виноситься постанова про порушення відповідною особою п. 2.10. 2.11 Правил дорожнього руху.
Відповідач на підтвердження порушення водієм п. 2.10, 2.11 ПДР надав копію листа Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області від 04.05.2018р., в якому зазначено, що у відношенні водія автомобіля Nissan Місга 2014 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3, був складений адміністративний протокол БД №122163 за ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно листа МВС Департаменту інформатизації №16/3-3625 від 16.10.2018р. вказаний протокол про адміністративне правопорушення №122163 від 26.02.2018р. був скасований та анульований поліцією на підставі висновку перевірки від 07.03.2018р.
24.04.2018р. Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська винесена постанова №200/4639/18 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. та накладений адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн.
Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами не обґрунтував свою відмову для визнання заявленого 25.02.2018р. випадку страховим та здійснення виплати страхового відшкодування щодо такої події.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з цим, пунктом 15 договору страхування передбачені умови виплати страхового відшкодування, а саме на базі СТО за вибором страховика.
Згідно ремонтної калькуляції від 01.03.2018р. №1.003.18.0 вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля становить 163 370,62 грн.
Згідно п. 25.12. договору страхування у випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрати на відновлення ТЗ), кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач лише 03.10.2018р. звернувся до судового експерта з приводу автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач не погоджувався із вартістю відновлювального ремонту або пропонував позивачу проведення незалежної експертизи.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Відповідач належними та допустимими доказами не навів та не довів суду того, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 25.02.2018р. не є страховим випадком.
В порушення вимог договору страхування та вимог Закону України «Про страхування» відповідач в строк до 25.05.2018р. не склав страховий акт.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 163 370,62 грн. є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 40 189,17 грн., 3% річних в розмірі 1 544,00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 3 118,42 грн., то в цій частині слід відмовити, враховуючи п.п. 28.3. договору тарування, за яким у разі виникнення між сторонами судового спору щодо відмови у виплаті страхового відшкодування та/або визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування на період до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені діючим законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інші ) за неналежне виконання зобов`язань. Щодо доводів наведених у апеляційні скарзі, то слід зазначити наступне.
Стосовно неналежного позивача, то згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №56264254 від 10.07.2018р. з вказаного реєстру вилучено запис №15408741. Така дія проведена у зв`язку з повним погашенням кредиту за автомобіль Nissan Micra 2014 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 та повним переходом права власності на вказаний автомобіль до позивача. Отже, ТОВ «МІКСПАК» є належним позивачем, відсутні підстави вважати ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» належним позивачем, оскільки в силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Щодо порушення позивачем п.п. 22.2.2., 23.1.2., 23.1.5., 23.1.10. договору страхування, то матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З наведених у даній постанові обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018р. у справі №910/10030/18.
керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018р. у справі №910/10030/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №910/10030/18 повернути до місцевого господарського суду.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2019р.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді І.А. Іоннікова
Ю.Б.Михальська