Справа № 734/425/18
2/729/34/19 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
10 червня 2019 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.
позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи – Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Петрівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після його померлого батька ОСОБА_5 , визнання факту прийняття спадщини нею ОСОБА_1 після батька ОСОБА_4 , визнання права на 1/2 земельну частку (пай) розміром 4.08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки (паю), що розташована на території Петрівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 19.03.2003 ОСОБА_6 , який на момент смерті проживав у АДРЕСА_1 . 08.05.2004 ОСОБА_7 , яка на момент смерті проживала у АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який на момент смерті проживав за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 є її батьком. ОСОБА_4 є сином вище зазначених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Розбіжність у прізвищах виникла внаслідок укладення шлюбу між її батьком і мамою, після чого батько взяв мамине прізвище ОСОБА_9 ОСОБА_10 . Вона прийняла спадщину за своїм батьком ОСОБА_4 , бо на момент його смерті вони проживали за однією адресою, хоча батько і не мав реєстрації місця проживання. ОСОБА_4 прийняв спадщину за своїм батьком ОСОБА_5 , бо на момент його смерті вони фактично проживали разом за адресою АДРЕСА_1 . ЇЇ батько після смерті ОСОБА_5 володів та розпоряджався його майном, дбав про нього, наприклад уклав страховий поліс на будинок від 15.04.2004 р., забрав собі всі документи та ощадну книжку ОСОБА_5 02.11.2017 державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання позивач позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у заяві до судупросив справу розглядати у його відсутність.
Треті особи – представник Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у у судове засідання не з`явилися, у заяві до суду просили справу розглянути у їх відсутність, щодо задоволення позовних вимог заперечували, оскільки мається рішення апеляційного суду Чернігівської області стосовно передачі майна покійних ОСОБА_5 , ОСОБА_8 у власність їм.
Вислухавши позивачку, допитавши свідка ОСОБА_11 , дослідивши матеріали справи, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, та керуючись законом, суд приходить до наступного:
Рішенням Козелецького районного суду від 15.02.2018 позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Петрівської сільської ради Козелецького району, Чернігівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом – задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після сметрі ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1/2 частини права на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності ім. Калініна на території Петрівської сільської ради, Козелецького району, Чернігівської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 площею 4.08 умовних кадастрових гектарах без визначення межі цієї частки в натурі (на місцевості);
В задоволенні зустрічної позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання за ОСОБА_1 , 1979 р.н., право власності на 1/3 частину спадкового майна, що залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 – відмовлено в повному обсязі.
Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 13.11.2018 вказане рішення залишено без змін.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 -були батьками ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 (змінено прізвище при укладенні шлюбу з ОСОБА_13 на ОСОБА_14 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У свою чергу померлий ОСОБА_12 має двох синів – ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 , а померлий ОСОБА_4 дочку ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять дані про наявність спадкового майна, а саме сертифікат на право на земельну частку (пай) Серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_5 11.07.1996 Козелецькою районною державною адміністрацією на підставі рішення Козелецької районної державної адміністрації від 17.05.1996 № 219 на право на земельну частку (пай) площею 4,08 га, розташовану на території КПСП «ім. Калініна» Козелецького району Чернігівської області, в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
З довідки № 407 від 28.09.2016 виданої виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_8 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була прописана та проживала одна за адресою: АДРЕСА_3 (перейменовано на с. АДРЕСА_3 та вул АДРЕСА_4 на АДРЕСА_1 області (а.с. 28 т. 1).
З копії спадкової справи № 308/2016 вбачається, що з заявами до Козелецької районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . На підставі вказаних заяв було заведено спадкову справу.
ОСОБА_1 також звернулась до Козелецької районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , у відповідь на що повторно письмовим листом завідувачем нотаріальної контори роз`яснено заявниці, що спадкоємиця пропустила строк для прийняття спадщини на підставі чого їй потрібно надати рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 .
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 23.05.2017 залишено без змін рішення Козелецького районного суду від 23.03.2017, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Рішення суду обґрунтовано ненаданням позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8
Постановою державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Романенко О.М. від 02.11.2017 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після смерті її батька ОСОБА_4 , оскільки спадкоємиця ОСОБА_1 пропустила встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого батька. Померлий не був зареєстрований за однією адресою на день смерті разом зі своєю дочкою і тому гр. ОСОБА_1 є такою, що не прийняла спадщину.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, яким згідно із частиною другою статті 1220 цього Кодексу є день смерті особи.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України), а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною.
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Хоча спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_8 була заведена лише 10.10.2016, проте спадщину було прийнято її онуками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не заявили про відмову від неї.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з вказаних положень судовому захисту підлягає саме порушене право, то відсутність доказів щодо наявності порушеного права є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Судом також встановлено, що спадкова справа заведена Козелецькою районною державною нотаріальною конторою 18.10.2016, про що свідчить витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі за заявами позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3
22.11.2016 ОСОБА_1 звернулася до Козелецької районної державної Нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте у нотаріальній конторі повідомили, що строк для прийняття спадщини пропущений і рекомендували звернутися до суду.
За життя ОСОБА_15 заяв про відкриття спадщини після покійних своїх батьків ОСОБА_16 та ОСОБА_8 не писав.
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) -.№45932118 від 25.11.2016, котрий був виданий 25.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кулініч Н.Ю., вбачається те що померла ОСОБА_8 не складала заповіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після баби - ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у суд звернулася ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.03.2017 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було відмовлено з підстав ненадання належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропущення строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини після баби – ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаних із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
23.05.2017 апеляційний суд Чернігівської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилив, а рішення Козелецького районного суду від 23.03.2017 залишено без змін.
Враховуючи викладене, доводи позивача є необґрунтованими, та спростовуються матеріалами справи, оскільки з матеріалів спадкової справи вбачається, що при зверненні до нотаріальних контор у 2016 та 2017 роках з заявами про прийняття спадщини, як після баби ОСОБА_17 так і після батька ОСОБА_4 , ОСОБА_1 було відмовлено на підставі пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, та рекомендовано звернутись до суду. Крім того, враховано наявність рішення суду, яким відмовлено у визначенні додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після баби ОСОБА_8 та постанови, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після смерті її батька ОСОБА_4 .
Зміст вимог позивача у справі направлений на встановлення та підтвердження юридичного факту, який є підставою для визнання права на спадкування після спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за її доводами прийняв спадщину за законом після батька ОСОБА_5 .
Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, ЗУ "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження, і у роз`ясненнях, які містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання, зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Із огляду на наведені положення закону та встановлені судом обставини, а також той факт що встановлення юридичних фактів за відсутності доказів порушення прав позивачки ОСОБА_1 , шляхом визнання за нею права на земельну частку пай , розташовану на території Петрівської С/ради Козелецького району , право на яку визнано рішенням Козелецького районного суду від 15.02.2018 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як зазначалося вище, свідчить про відсутність на те законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки таке визнання порушить права, свободи ,охоронювані законом інтереси третіх осіб у справі .
Керуючись ст. ст. 10, 11, 259, 263, 264, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1269, 1297 ЦК України, суд –
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи – Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.І. Бойко